22 червня 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого
Цуркана М.І.
Суддів:
Амєліна С.Є.
Ліпського Д.В.
Гуріна М.І.
Юрченка В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 (Підприємець) до Бердянської міжрайонної державної податкової інспекції у Запорізькій області (ДПІ) про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій
У грудні 2004 року ОСОБА_1, посилаючись на відсутність фактів порушення законодавства, звернулась в суд з позовом до ДПІ про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1, яким визначено податкове зобов»язання зі сплати 340 грн. фінансових санкцій за порушення порядку патентування діяльності, обігу готівки і застосування реєстратора розрахункових операцій, а також рішення про застосування фінансових санкцій НОМЕР_2 у вигляді 9 646грн. штрафу за без ліцензійну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Справа №
Головуючий у першій інстанції Туркіна Л.П.
Доповідач Цуркан М.І.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 31 серпня 2005 року позов задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1 повністю, а рішення ДПІ НОМЕР_2 в частині нарахування фінансових санкцій у сумі 7946 грн., визнані недійсними. У задоволенні решти позову відмовлено.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 4 листопада 2005 року резолютивна частина рішення суду першої інстанції змінена. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1 у частині визначення 340 грн. податковим зобов»язанням. Рішення ДПІ НОМЕР_2 про застосування фінансових санкцій в частині нарахування 7 946 грн. визнано недійсним. У задоволенні решти вимог відмовлено.
У касаційній скарзі Бердянська МДПІ, з посиланням на порушення апеляційним судом норм матеріального права, просить оскаржуване рішення в частині зменшення розміру визначених інспекцією фінансових санкцій за безліцензійну торгівлю змінити і в цій частині у позові відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що в буфеті приватного підприємця ОСОБА_1 здійснювалася роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами без відповідних на то ліцензій.
Також встановлено, що акт перевірки не містить даних щодо вартості партій товару алкогольних та тютюнових виробів, отримання чи продаж яких здійснювався без ліцензії, а вартість вилучених товарів у додатку до протоколу огляду від 18.06. 2004 р. визначена зі слів підприємця.
Основні засади державної політики щодо регулювання роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, у тому числі відповідальність за порушення встановлених норм, визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Абзацом п'ятим частини другої статті 17 Закону передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
Оскільки податковими органами вартість отриманої партії товару достовірно встановленою не була, то апеляційний суд дійшов правильного висновку про можливість, за таких обставин, визначення штрафної санкції у мінімально встановленому законом розмірі.
Доводи касаційної скарги стосовно порушення апеляційним судом вимог ст.ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України не конкретизовані, а твердження про належне визначення податковою інспекцією суми штрафних санкцій не узгоджується з встановленими обставинами та наведеною вище правовою нормою.
Відповідно до правил ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні цього рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 223, 230 КАС України, колегія суддів
Касаційну скаргу Бердянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області залишити без задоволення, а ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 4 листопада 2005 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України.
Головуючий М.І.Цуркан
Судді: С.Є. Амєлін
Д.В.Ліпський
М. І. Гурін
В.В.Юрченко