Справа: № 2а-4904/11 Головуючий у 1-й інстанції: Суддя-доповідач: Шостак О.О.
Іменем України
28 листопада 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Шостака О.О.,
суддів: Мамчура Я.С., Бистрик Г.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 31 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області про перерахунок пенсії "ЧАЕС" та підвищення до пенсії «Дітям війни»,-
У березні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до Кагарлицького районного суду Київської області з позовом про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області (надалі за текстом - «Управління») щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити з 15.09.2010 року перерахунок додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, як особі віднесеної до 4-ї категорії, в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, пенсії за проживання на забрудненій території у розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та проведення перерахунку та щомісячної виплати соціальної державної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 31 травня 2011 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії Управління та зобов'язано відповідача зробити перерахунок за період з 15.09.2010 року і виплатити позивачеві додаткову пенсію у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, щомісячне підвищення до пенсії за проживання на забрудненій території у розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та перерахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є непрацюючою пенсіонеркою, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 а також «дитиною війни».
Згідно до абз. 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.
Статтею 22 Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік» установлено на 2011 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 № 2195 дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.
Статтею 21 Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлений у таких розмірах: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні, з 1 жовтня - 784 гривні, з 1 грудня - 800 гривень.
Хоча у період у вищезазначений період дія положень статей 39, 51 Закону № 796 та ст. 6 Закону № 2195 не зупинялась, розрахунок зазначеного підвищення до пенсії, додаткової пенсії та державної соціальної допомоги відповідачем здійснено не згідно ст.ст. 39, 51 Закону № 796 та ст. 6 Закону № 2195, а згідно постанов КМ України.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на зазначені постанови КМ України, які обмежують права на отримання вищезазначених підвищення до пенсії, додаткової пенсії та державної соціальної допомоги, порівняно з правами, встановленими ст.ст. 39, 51 Закону № 796 та ст. 6 Закону № 2195, а тому застосуванню підлягають саме останні.
Отже, у вищевказаний період позивач мала право на отримання підвищення до пенсії, додаткової пенсії та державної соціальної допомоги відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону № 796 та ст. 6 Закону № 2195, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень - довів правомірність своїх дій.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів:
В задоволені апеляційної скарги відповідача Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області - відмовити.
Постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 31 травня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Головуючий суддя: Шостак О.О.,
Судді: Мамчур Я.С.,
Бистрик Г.М.
.
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Мамчур Я.С
Бистрик Г.М.