Справа: № 359/2027/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко Д.В. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.
Іменем України
02 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Оксененка О.М.,
суддів - Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,
при секретарі - Пономаренко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Щасливської сільської ради Бориспільського районну Київської області про визнання протиправним дії, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Щасливської сільської ради Бориспільського районну Київської області про визнання протиправними дій в частині відмови у задоволені клопотання про виділення та передачу у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) - не більше 0,25 га в адміністративних межах с. Щасливе, Бориспільського району Київської області; скасувати рішення від 28.10.2013 р. № 1942-32-VI та зобов'язання винести на засіданні сесії Щасливської сільської ради Бориспільського районну Київської області та розглянути клопотання позивача у відповідності до чинного законодавства.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2014 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із вищевказаним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 04.10.2014 року позивач звернувся до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області з клопотанням, в якому просив надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га по передачі його безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в межах села Щасливе Бориспільського району Київської області. До вказаного клопотання позивачка додала копію паспорту, ідентифікаційного номеру, графічні матеріали та копію договору доручення №43/10/13-зд від 04.10.2013 року.
Як вбачається із змісту витягу протоколу пленарного засідання № 32 від 28.10.2013 року ХХХІІ сесії VI скликання, на пленарному засіданні Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області був розглянутий висновок постійно діючої комісії з питань регулювання земельних питань та охорони навколишнього середовища від 24.10.2014 року, яким встановлено, що в межах населеного пункту с. Щасливе існує 3 (три) зони з функціональним призначенням під індивідуальну житлову забудову, крім того всі земельні ділянки в межах цих зон перебувають у власності інших осіб.
На підставі вищезазначеного прийнято рішення Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області від 28.10.2013 року № 1942-32-VI, яким відмовлено ОСОБА_2 у наданні земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, у зв'язку з відсутністю земель запасу для індивідуального житлового будівництва.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Пунктом 34 ч.1 ст. 26 вищезазначеного Закону передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Згідно ст. 59 Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Порядок приватизації та набуття прав власності на земельні ділянки визначені Земельним кодексом України (далі - ЗК України)
Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Так, як зазначалось раніше, на черговій сесії місцевої ради відповідачем було розглянуто клопотання позивача щодо відведення йому земельної ділянки. При цьому спірним рішенням позивачу відмовлено у виділенні земельної ділянки, тоді як процитована раніше норма кодексу передбачає підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
З огляду на зазначені норми, колегія суддів дійшла висновку, що рішення «Про розгляд заяви ОСОБА_2 щодо виділення земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва» від 28.10.2013 року № 1942-32-VI прийняте сільським головою Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області з дотриманням вимог земельного законодавств України.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що висновок постійно діючої комісії з питань регулювання земельних питань та охорони навколишнього середовища від 24.10.2013 року, в якому зазначено про відсутність земельних ділянок в межах села Щасливе станом на 24.10.2013 року, прийнятий відповідно до Генерального плану села Щасливе Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області від 09.10.2012 року та матеріалів інвентаризації земельною комісією за участю землевпорядника Щасливської сільської ради.
Таким чином, проаналізувавши зазначені норм чинного законодавства України та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що адміністративний позов ОСОБА_2 до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії не підлягає задоволенню.
Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що вимога позивача про зобов'язання Щасливської сільської ради Бориспільського районну Київської області винести на засіданні сесії Щасливської сільської ради Бориспільського районну Київської області та розглянути клопотання у відповідності до чинного законодавства, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач повторно не звертався до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області з клопотанням в порядку ст. 118 ЗК України та доданими до нього документами, що унеможливлює розглянути клопотання позивачки на засіданні сесії Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Так, відповідачем надано належні докази на підтвердження правомірності своїх дій та рішення.
Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.
Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:
О.М. Оксененко
Судді: Ю.А. Ісаєнко
І.В. Федотов
.
Головуючий суддя Оксененко О.М.
Судді: Ісаєнко Ю.А.
Федотов І.В.