02 грудня 2014 рокусправа № П/811/1675/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.
суддів: Баранник Н.П. Малиш Н.І.
за участю секретаря судового засідання:Фірсік Д.Ю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 липня 2014р. у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 липня 2014р. позов задоволено.
Суд постановив визнати протиправним та скасувати рішення №0002691701 від 22 травня 2014 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №0002681701 від 22 травня 2014 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №0002701701 від 22 травня 2014 року в частині застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5610 грн.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано те, що позивачем до перевірки не було надано видаткових накладних з розрахунковими документами, які зазначені в книзі обліку доходів та витрат та включені до валових витрат, що було підставою встановити заниження суми чистого оподатковуваного доходу, нарахувати єдиний соціальний внесок та застосувати штраф в сумі 510грн.
Також зазначено, що перевіркою було встановлено не забезпечення зберігання фіскальних чеків у книгах обліку розрахункових операцій, за що також застосована штрафна санкція.
Представник відповідача не з'явився, повістку отримав 04.08.2013.
Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як встановлено судом першої інстанції, на підставі акту перевірки від 07.05.2014 р. №271/11-23-17-01/НОМЕР_1, відповідачем 22.05.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення №0002681701 про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 510 грн.;
- рішення № НОМЕР_2 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким позивачу за порушення вимог п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено суму податкового зобов'язання з єдиного внеску в розмірі 32589,47 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1629,47 грн.;
- податкове повідомлення-рішення №0002701701 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 6205 грн. за порушення п.9, п.10, п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Актом перевірки встановлено порушення пп. «а» п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України - неналежне ведення обліку доходів та витрат;
- п. 2 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - визначено суму податкового зобов'язання з єдиного внеску за 2013 рік в сумі 32589,47 грн.;
- п.п.16.1.12 п.16.1 ст.16, п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України - ненадання документів пов'язаних з веденням господарських операцій за 2013 рік;
- п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - не зберігання фіскальних звітних чеків у книзі ОРО в кількості 16шт.;
- п.10 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - не забезпечено зберігання контрольних стрічок протягом трьох років в кількості 34 шт.;
- п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - проведення розрахункової операції через РРО 19.12.2012р. без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Відповідно до ч. 4 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.
Згідно із п. 177.2. ст. 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування фізичних осіб-підприємців є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.
Пунктом 177.4 статті 177 Податкового кодексу України передбачено, що до переліку витрат фізичних осіб-підприємців, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Судом першої інстанції було встановлено, що між позивачем та контрагентами ТОВ «Мясокомбінат «Ятрань», ТОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна», ПАТ «Укропткульттовари», ПП «Стар Трейд 1», ФОП Вітряченко на протязі 2012-2013 років були певні фінансово-господарські відносини по придбанню товару.
Матеріали справи містять видаткові накладні, квитанції, платіжні доручення.
Видаткові накладні відображені у Книзі обліку доходів і витрат за 2013 рік
Таким чином, є вірними висновки суду першої інстанції про те, що позивач має всі документи для підтвердження витрат.
Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає помилковими, оскільки судом першої інстанції було встановлено, що відповідач не надав доказів повідомлення позивача під час проведення планової перевірки про відсутність видаткових накладних і про пропозицію надати відповідні документи. В акті перевірки не зазначено про наявність складених актів відмови позивача надати документи. Також, відповідачем не надано суду доказів складення акту, у довільній формі, що засвідчує факт відмови позивача у наданні на перевірку необхідних документів, в даному випадку видаткових накладних, що й стало приводом для висновків про завищення витрат за 2013 рік на суму 93917,77 грн.
Судом першої інстанції також було встановлено, що не знайшли підтвердження доводи відповідача в частині надіслання на адресу позивача поштовим зв'язком листа від 28.04.2014 р. №12723/10/11-23-17-01 для надання документів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності за 2013 рік, оскільки з наявної в справі копії цього листа (наданої суду відповідачем) вбачається, що ним було зобов'язано позивача надати ці документи в термін до 17 години 28.04.2014 р., а сам лист направлено о 12:56 год. 29.04.2014 року, про що свідчить фіскальний чек №5891.
Таким чином, вірними є висновки суду першої інстанції про те, що у зв'язку з недоведеністю висновків відповідача в частині порушення позивачем вимог п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України та завищення витрат за 2013 рік на суму 93917,77 грн., то рішення №0002691701 від 22.05.2014 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску також є протиправним та підлягає скасуванню.
З зазначених підстав колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення №0002681701 про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 510 грн.
Щодо податкового повідомлення-рішення №0002701701 від 22.05.2014, судом першої інстанції було встановлено, що позивачем на порушення вимог п.9, п.10, п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не забезпечено збереження фіскальних звітних чеків у книзі ОРО в кількості 16шт., контрольних стрічок протягом трьох років в кількості 34 шт. та проведення розрахункової операції через РРО 19.12.2012р. без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
До позивача застосовано суму штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в розмірі 6205,00 грн.
Згідно розрахунку, відповідачем за приписами п.5 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» штрафну (фінансовому) санкцію за порушення п.10 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 5780,00 грн. було розраховано за формулою: (17,00 * 10) * 34, де 34 - це кількість не збережених контрольних стрічок, що створюється на РРО.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не ставить застосування фінансових санкцій у залежність від кількості не збережених контрольних стрічок. Враховуючи, що згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.
Таким чином, визначаючи порядок застосування норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідач може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості не збережених контрольних стрічок протягом трьох років, що створюється на РРО.
Вірними є висновки суду першої інстанції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 22.05.2014 р. №0002701701 в частині застосування штрафу в сумі 5610 грн. (5780 - 170).
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженої постанови відсутні.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 липня 2014р. у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.А. Щербак
Суддя: Н.П. Баранник
Суддя: Н.І. Малиш