02 грудня 2014 рокусправа № 804/6012/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.
суддів: Баранник Н.П. Малиш Н.І.
за участю секретаря судового засідання:Фірсік Д.Ю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення,-
ТОВ «Атлантіс» звернулось з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014р. позов задоволено.
Суд постановив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000282620 від 19.12.2013 р. Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів.
Постанова обґрунтована тим, що позивач мав всі підстави для включення сум ПДВ сплачених ним при придбанні Послуг (товару) у ТОВ «Сідлей» та ТОВ «Альянс-Іст» до складу податкового кредиту відповідних періодів, а отже формування зазначеного податкового кредиту було цілком обґрунтованим з точки зору чинного податкового законодавства.
Зазначено, що господарські операції між ТОВ «Атлантіс», ТОВ «Сідлей» та ТОВ «Альянс-Іст» є реальними, не суперечать чинному законодавству та спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано матеріалів перевірки ТОВ «Сідлей» та ТОВ «Альянс-Іст», з яких вбачається, що реальність здійснення господарських операцій позивача з вказаними підприємствами не може бути підтверджена.
Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав.
Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як встановлено судом першої інстанції, на підставі акту перевірки від 06.12.2013 №356/26.1-30012937, відповідач прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2013 №0000282620, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 34 050грн., з яких 22 700грн. - основного платежу та 11 350грн. - штрафних (фінансових) санкцій.
Актом перевірки було встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого ТОВ «Атлантіс» завищено суму податку на додану вартість на суму 22 700 грн., яка віднесена до складу податкового кредиту по періодам: у травні 2013 року - 366,67 грн., у березні 2013 року - 22 333,33 грн.
В описовій частині акту зроблено висновок про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами ТОВ «Сідлей» за травень 2013 року та ТОВ «Альянс-Іст» за лютий 2013 року.
Судом першої інстанції також було встановлено, що ТОВ «Сідлей» надавав позивачу послуги транспортного експедирування з перевезення вантажу.
Факт перевезення вантажу автомобільним транспортом ТОВ «Сідлей» підтверджується товарно-транспортною накладною від 29.05.2013 №146 встановленої форми та змісту, податковою накладною від 30.05.2013 №1053, актом здачі - прийняття робіт від 30.05.2013 №53005 та випискою з банку, що підтверджує факт оплати зазначеної послуги ТОВ «Атлантіс».
Також судом першої інстанції було встановлено, що між ТОВ «Атлантіс» та ТОВ «Альянс-Іст» був укладений договір з поставки двигуна ЯМЗ.
Позивач є власником транспортних засобів, які здійснюють транспортування продукції виробленої підприємством. Даний двигун був придбаний з метою монтування в транспортний засіб МАЗ АЕ5756АЕ та використання справного транспортного засобу у господарській діяльності підприємства.
Матеріали справи містять податкову накладну від 24.04.2013 р. №985, яка виписана ТОВ «Дніпропетровський автоцентр МАЗ», який безпосередньо здійснював монтаж даного двигуна та акт здачі-прийняття виконаних робіт від 24.04.2013 р. №00000000062 підписаний обома сторонами.
У відповідності до п.п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Матеріали справи містять всі документи на підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Сідлей» та ТОВ «Альянс-Іст».
Із наданих документів вбачається саме фактичне виконання спірних операцій, оплата за придбаний товар з урахуванням податку на додану вартість.
Постачальниками були виписані ТОВ «Атлантіс» належним чином оформлені податкові накладні, що підтверджується відповідачем в акті перевірки, які в свою чергу були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних. У відповідності до останніх ТОВ «Сідлей» та ТОВ «Альянс - Іст» було сформовано власні податкові зобов'язання у звітних податкових деклараціях. Даний факт також підтверджується і актом перевірки.
На момент здійснення господарських операцій ТОВ «Сідлей» та ТОВ «Альянс-Іст» були зареєстровані в установленому законом порядку, були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також були зареєстровані як платники податку на додану вартість та свідоцтва платника податку на додану вартість не були анульовані.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що в судовому засіданні доведено фактичне здійснення господарської операції, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту.
Доводи апеляційної скарги є помилковими, оскільки формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).
Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування оскарженої постанови відсутні.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.А. Щербак
Суддя: Н.П. Баранник
Суддя: Н.І. Малиш