27 листопада 2014 рокусправа № 804/13668/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.,
суддів: Суховарова А.В., Кругового О.О.,
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року у справі №804/13668/13-а за позовом управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення заборгованості,-
Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області 16 жовтня 2013 року звернулось до суду з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 275,40 грн.
Позов мотивовано тим, що управління Пенсійного фонду України проводить виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які отримали травму на підприємствах, розташованих на території країн СНД, оскільки цей обов'язок покладено на управління відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року за № 1058-IV. Витрати, понесені Пенсійним Фондом України у зв'язку із виплатою цього виду пенсії підлягають відшкодуванню відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Проте відповідач не відшкодував всі витрати, понесені позивачем у зв'язку із виплатою пенсії, особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, внаслідок чого виникла заборгованість за липень-вересень 2013 року в розмірі 275,40 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Постанова суду мотивована тим, що витрати понесені органами Пенсійного фонду України у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на незаконність рішення суду, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі зазначає, що Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання на який спирається позивач не встановлює процедуру погодження тих виплачених позивачем сум, котрі будуть використані Фондами позивача та відповідача, при взаєморозрахунках. Зазначає, що для проведення відшкодування будь яких виплат відповідач повинен мати акт розслідування та інші документи, як підставу для призначення і проведення виплат, проте данні документи у відділення відсутні.
Згідно заперечень на апеляційну скаргу, позивач посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просив у її задоволенні відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що згідно з матеріалами справи позивачем виплачено ОСОБА_1. пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які отримали травму на підприємствах розташованих на території країн СНД за липень, серпень, вересень 2013 року в кожному місяці в сумі 91,80 грн.,(з урахуванням відшкодування витрат на її доставку). Загальна сума складає 275,40 грн. (а.с. 5-7).
Крім того за період часу з липня по вересень 2013 року сторонами по справі складено та узгоджено таблиці розбіжностей до інформації про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання по Жовтневому району м. Кривого Рогу, в яких вказана сума виплачених пенсій. Вказані таблиці розбіжностей підписані сторонами (а.с.8-13).
Стягнення з відповідача витрат понесених позивачем у зв'язку з виплатою пенсій, сплачених особам, яким призначено пенсії по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які отримали травму на підприємствах розташованих на території країн СНГ у розмірі 275,40 грн. є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність вимог позивача щодо відшкодування понесених ним витрат в сумі 275,40 грн.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.
Згідно зі статтею 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Статтею 8 цього закону передбачено, що Пенсійний фонд, поряд з іншими надходженнями, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами на заходи соціального страхування.
Відповідно до статті 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Статті 21, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачають обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Збір та акумулювання страхових внесків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідно до статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та статей 1, 2 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що витрати, понесені Пенсійним фондом України у зв'язку з виплатою пенсій, передбачених статті 26 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
Пунктом 2 статті 7 (Прикінцеві положення) Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, встановлено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки. Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-14 (надалі Закон № 1105) закріплене аналогічне правило якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між ФСС і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат. Сфера дії цього Закону поширюється на категорію осіб, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій щодо якої виник спір. Так, згідно ч. 2 ст. 2 Закону № 1105 особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлене згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.
Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення. За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.
Виходячи з наведеного страховиком, який має виплачувати пенсії по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Він також має відшкодовувати витрати в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України.
При цьому суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі щодо неможливості відшкодування позивачу спірних сум пенсії у зв'язку з відсутність у нього акта розслідування та інших документів, оскільки відповідач не звертався до позивача з вимогою про їх отримання, крім того документи, що підтверджують наявність підстав для виплати позивачем ОСОБА_1. спірних сум пенсії містяться в матеріалах справи, це акт № 5 про нещасний випадок від 09.09.1973 року (а.с.14) та виписка з акта ВТЄК, що свідчить про безстроковий характер травми потерпілої особи (а.с.15)
Отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність вимог позивача до відповідача про відшкодування понесених ним витрат по виплаті ОСОБА_1. пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які отримали травму на підприємствах розташованих на території країн СНД за липень, серпень, вересень 2013 року (з урахуванням відшкодування витрат на її доставку) на загальна суму - 275,40 грн.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 200, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року у справі № 804/13668/13-а - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти
Повний текст ухвали виготовлений 28 листопада 2014 року.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: О.О. Круговий