13 листопада 2014 рокусправа № 811/3146/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.
суддів: Головко О.В. Олефіренко Н.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 січня 2014 року у справі №811/3146/13-а за адміністративним позовом Приватного підприємства „Теравет-Україна" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Приватне підприємство „Теравет-Україна" (далі за текстом - ПП „Теравет-Україна") звернулось до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі за текстом - Кіровоградська ОДПІ), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення прийняті Кіровоградською ОДПІ від 08.07.2013 року №0000072206 та № 0000082206.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 січня 2014 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 08.07.2013 року №0000072206 щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 481965 грн., у тому числі, за основним платежем - 326 420 грн., та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 155 545 грн. та № 0000082206 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 31099 грн.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на її безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.
На підстав ч.1 ст.196 КАС України, п.2 ч.1 ст.197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що ПП „Теравет-Україна" зареєстроване виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 14.07.2005 року та перебуває на обліку в Кіровоградській ОДПІ.
На підставі наказу Кіровоградської ОДПІ від 31.05.2013 року №1222 відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку ПП „Теравет-Україна" з питання правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та валових доходів та витрат, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ТОВ „Аван-Тайм", ТОВ „Аван-Тайм.Зовнішторг", ТОВ „Арагон Торг", ТОВ „Арсаон", ТОВ „Боярд К", ТОВ„Дайкор" та ТОВ „Логістичний центр „Укравтовантаж" за січень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року та лютий, березень, червень 2012 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт №111/22-4/33615114 від 18.06.2013 року, відповідно до висновків якого позивачем порушено вимоги п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 08.07.2013 року прийняті податкові повідомлення - рішення:
- №0000072206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 481965 грн., у тому числі, за основним платежем - 326 420 грн., та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 155 545 грн.;
- № 0000082206, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 31099 грн.
Судом встановлено, що 01 квітня 2011 року між ПП „Теравет-Україна" (Покупець) та контрагентом - ТОВ „Аван-Тайм" (Постачальник) укладено письмовий договір купівлі-продажу за №02/04/11. За умовами цього Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товари, а Покупець - прийняти та оплатити вартість товару.
Відповідно до видаткової накладної №РН -0000375 та рахунку-фактури №0000375 від 15.06.2011 року ТОВ „Аван-Тайм" поставило ПП „Теравет-Україна" пиломатеріал із твердих порід дерева, що підтверджується податковою накладною №375 від 15.06.2011 року на суму 92000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 15333,33 грн. Крім того, відповідно до видаткової накладної №СФ-0001557 та рахунку-фактури №РН-0001557 від 30.07.2011 року ТОВ „Аван-Тайм" поставило ямобур, стовбостав, карданий вал, ножі обрізні, редуктор. Зазначені накладні відображені в реєстрах отриманих податкових накладних за червень, липень 2011 року та суми податку включено до складу податкового кредиту в податковій декларації за червень 2011 року в сумі 15333,33 грн., за липень 29500,00 грн. Оплата за товар підтверджується банківською випискою.
Відповідно до договору №2/04/11 від 01.04.2011 року укладеного між ПП „Теравет-Україна" (Покупець) та ТОВ „АванТайм. Зовнішторг" (Постачальник), Постачальник передав у власність Покупця товар (заготовка пилена твердих порід, заготовки для євроконтейнерів, кілочок приштамбований дерев'яний), що підтверджується рахунками-фактур, видатковими та податковими накладними. Оплата за товар підтверджується банківською випискою.
На виконання договору №11/02 від 01.02.2012 року укладеного між ПП „Теравет-Україна" (Покупець) та ТОВ „Арсаон" (Постачальник), Постачальник передав у власність Покупця товар відповідно до рахунків-фактур, що підтверджується видатковими і податковими накладними. Оплата за придбаний товар підтверджується банківською випискою.
Відповідно до договору №01/09 від 01.11.2011 року укладеного між ПП „Теравет-Україна" (Покупець) та ТОВ „Логістичний центр „Укравтовантаж" (Постачальник), Постачальник передав у власність Покупця товар відповідно до рахунків-фактур, що підтверджується видатковими і податковими накладними. Оплата за придбаний товар підтверджується банківською випискою.
Також судом встановлено, що на виконання договору №15 від 01.08.2011 року укладеного між ПП „Теравет-Україна" (Покупець) та ТОВ „Баярд-К" (Постачальник), Постачальник передав у власність Покупця товар (болт, молоток TRC225, натягувач дротяний діам. 2,0 - 3,25, вал подрібнення лози, додатковий механізм оброблення прикореневої зони рослин, ріжучий механізм, ножі діам.60 мм.), що підтверджується рахунком фактурою, податковими та видатковими накладними. Оплата за придбаний товар підтверджується банківською випискою.
Відповідно до договору №27/06 від 01.06.2012 року укладеного між ПП „Теравет-Україна" (Покупець) та ТОВ „Дайкор" (Постачальник), Постачальник передав у власність Покупця товар (заготовки пилені та кілочок приштампований дерев'яний), що підтверджується рахунками-фактур, податковими та видатковими накладними.
На виконання договору №26/06 від 01.06.2012 року укладеного між ПП „Теравет-Україна" (Покупець) з ТОВ „Арагон Торг" (Постачальник), Постачальник передав у власність Покупця товар (гідравлічний забивач стовпчиків), що підтверджується рахунком-фактурою, податковою та видатковою накладними.
Вищезазначені операції з контрагентами позивачем включено до складу дозволеного податкового кредиту.
Відповідно до документально підтверджених пояснень ПП „Теравет-Україна", транспортування замовленого товару здійснювалось самотужки позивачем за допомогою орендованого вантажного автомобіля згідно договору оренди автомобіля від 15.03.2011p.
На підтвердження фактів виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (поставки товару та відповідно оплати його вартості) за вказаними Договорами позивачем були надані суду копії наступних первинних і розрахункових документів: видаткових накладних, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, виписок ПАТ „Кредобанк" (МФО 325365) з розрахункового рахунку ПП „Теравет-Україна", договір оренди приміщення від 01.01.2011 року, довіреності.
Додатково на обґрунтування своїх позовних вимог ПП „Теравет-Україна" надало суду копії наступних документів, які підтверджують економіко-правовий статус позивача та наявність у нього адміністративно-господарських можливостей для здійснення протягом перевіряємого періоду господарської діяльності, використання спірних робіт і послуг у своїй господарській діяльності з метою отримання прибутку: довідки з органу статистики відносно ПП „Теравет-Україна"; копія наказу позивача від 14.07.2005р. №1 директора підприємства Ярощука І.Е. на посаду директора; копії договору оренди автомобіля (марки МАЗ 353366, державний реєстраційний номер ВА 6627 АТ від 15.03.2011р., укладеного між ПП „Теравет-Україна" (Орендарем) і ПП „Агрореммарш-Спецтехніка" (Орендодавцем) щодо строкового користування вантажним автомобілем; копії договору оренди приміщення від 01.01.2011р., укладеного між ПП "„Теравет-Україна" (Орендарем) і ТОВ „Кіровоградтранссервіс" (Орендодавцем) щодо платного строкового користування приміщенням (загальна площа 556 м2), акти прийому-передачі до даного договору тощо.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996- XIV (далі за текстом - Закон №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до статті 9 Закону № 996-XIV та п.п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до статті 13 Закону № 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, зокрема, придбання або виготовлення товарів (у томі числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду зокрема, у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.
Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Судом першої інстанції було досліджено первинні документи, встановлено використання у господарській діяльності позивача придбаних товарів та послуг, що призвело до змін в активах підприємства та його зобов'язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків, встановлено дотримання позивачем вимог законодавства щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та валових витрат, перевірено доводи податкового органу.
Судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, що надані позивачем первинні документи, підтверджують виконання господарських операцій та мають всі необхідні реквізити первинного документу бухгалтерського обліку, обов'язковість яких встановлена ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88 від 24.05.1995р.
Враховуючи наведене, оцінивши всі докази у справі в їх сукупності, судом першої інстанції було досліджено співвідношення між документальним підтвердженням права позивача на податковий кредит та обставинами реального здійснення господарських операцій, за наслідками аналізу якого суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про реальність господарських операцій та протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, є законною та обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 січня 2014 року у справі №811/3146/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко
Суддя: Н.А. Олефіренко