ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/7285/14 26.11.14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Планеттойс"
Про захист авторського права
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Сушко В.С. - представник
Від відповідача 1 Рак А.В. - представник (дов. № 08/05/14-2 від 08.05.2014)
від відповідача 2 не з'явився
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Планеттойс" про захист авторського права.
Ухвалою суду від 18.04.2014 порушено провадження по справі № 910/7285/14 та призначено розгляд справи на 27.05.2014.
27.05.2014 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові документи по справі.
В судове засідання 27.05.2014 представник позивача з'явився, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та заявив клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання 27.05.2014 представник відповідача з'явився, надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та додаткові документи по справі.
Ухвалою від 27.05.2014 розгляд справи відкладено на 02.07.2014.
В судове засідання 23.07.2014 представник позивача з'явився, надав суду клопотання про огляд та доручення до матеріалів справи речових доказів.
Представник відповідача не заперечив.
В судовому засіданні 23.07.2014 було здійснено огляд речового доказу - матеріального носія компакт-диску, який містить аудіовізуальну інформацію про факт здійснення реалізації парасольки дитячої.
В судовому засіданні 23.07.2014 представник відповідача просив задовольнити клопотання про витребування доказів у відповідача, подані через відділ діловодства суду 02.07.2014, а саме просить:
1. Витребувати у позивача Виписку з державного реєстру, де Інспекцією Федеральної податкової служби на актуальну дату (липень 2014 року), де буде чітко зазначено яка особа має право посвідчувати довіреність на представника ТОВ "Маша і Медведь".
2. Витребувати Копію Статуту ТОВ "РВТ Інвест".
3. Витребувати Копію Договору про передачу повноважень одноосібного виконавчого органу ТОВ "Маша і Медведь" Управляючої організації ТОВ "РВТ Інвест" № РВТ -3/2011 від 23.11.2011 року.
4. Витребувати у Позивача належним чином завірені додатки до договору з підтвердженням змін, внесених в Договори: Договір № 010601-МиМ про відчуження виключних прав на аудіовізуальний твір (серіал "Маша і Медвідь") від 08.06.2010 року та Ліцензійний договір № ЛД-1/2010 про надання права на використання твору художнього мистецтва (виключна ліцензія) від 08.06.2010 року, щодо підтвердження статусу особи-підписанта від ТОВ "Маша и Медведь" на момент 01.01.2014 року (дату видання довіреності представнику позивача).
5. Витребувати копію Протоколу про призначенні Нового Генерального директора ТОВ " Маша и Медведь";
6. Витребувати у Позивача копію протоколу чи наказу по підприємству ТОВ "Маша и Медведь", в якому йдеться про вихід на роботу в святкові дні, а саме 01.01.2014 року, датою якого було підписано в неробочий день довіреність представнику позивача від ТОВ "Маша і Медведь" та ТОВ "РВТ-Інвест" вказаним Генеральним директором.
Відповідно до ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Дослідивши матеріали та заслухавши представників сторін суд приходить до висновку про необхідність задоволення вище зазначених клопотань.
Ухвалою від 23.07.2014 суд відкладає розгляд справи та витребовує необхідні докази.
В судове засідання 03.09.2014 представник позивача з?явився, надав клопотання про долучення до матеріалів справи витребовувані документи.
В судове засідання 03.09.2014 представник відповідача з?явився, надав клопотання про залучення іншого відповідача по справі, а саме ФОП Ольшанську Тетяну Леонідівну.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність залучення Фізичної особи - підприємець Ольшанську Тетяну Леонідівну в якості іншого відповідача.
Відповідно до ст. 24 ГПК України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.
Ухвалою суду від 03.09.2014 відкладено розгляд справи на 26.11.2014 та залучено в якості іншого відповідача Фізичну особу - підприємець Ольшанську Тетяну Леонідівну (м. Київ, вул. Голосіївська, 7, корп. 3, 03039, код ЄДРПОУ 2270724964).
В судове засідання 26.11.2014 представник позивача з'явився, надав суду пьмові пояснення по справі.
В судове засідання 26.11.2014 представник відповідача 1 з'явився, надав суду усні пояснення по справі.
В судове засідання 26.11.2014 представник відповідача 2 не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 26.11.2014, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 26.11.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 1 73080,00 грн. компенсації, в зв'язку з порушенням виключних прав позивача, на самостійну частину - персонажа "Маша" з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь".
Відповідно до матеріалів справи ТОВ "Маша и Медведь" є юридичною особою за законодавством Російської Федерації, місцезнаходженням якої є м. Москва і якій присвоєно основний державний реєстраційний номер 1107746373536, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 21.05.2014 № 8935797УД.
Позивачем на підтвердження прав надано ліцензійний договір ЛД-1/2010 про надання права використання творів образотворчого мистецтва від 08.06.2014, що був укладений між ТОВ "Маша і медвєдь", як ліцензіатом та Кузовков О.Г. як ліцензіаром, та Договору № 010601-МиМ від 08.06.2010 про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір та Договору № 1007/19 від 12.10.2010 про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір.
Згідно п. 1.1 ліцензійного договору ЛД-1/2010, ліцензіар надає ліцензіату на строк дії договору за винагороду право використання творів образотворчого мистецтва у визначених договором межах, на умовах виключної ліцензії.
Відповідно до п. 2.1 ліцензійного договору ЛД-1/2010 про надання права використання творів образотворчого мистецтва від 08.06.2014, право використання творів образотворчого мистецтва способами, передбачених даним Договором надається ліцензіаром ліцензіату на території всіх країн на строк з дати підписання Договору до 30.06.2025 року.
08.06.2010 між ТОВ Студія "Анімаккорд" та ТОВ "Маша і мадведь" було укладено договір № 010601-МиМ про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір (серіал "Маша і медведь" відповідно до умов якого :
правовласник відповідно до порядку передбаченого Договором передає набувачу виключне право на аудіовізуальний твір- серіал "Маша і медведь", а набувач забов'язується виплатити правовласнику визначену Договором винагороду.
Передачі підлягає виключне право на наступні серії аудіовізуального твору:
"Раз, два, три! Елочка гори!"
"Первая встреча"
"До весны не будить!"
"Весна пришла!"
"Ловись рыбка!"
"Следы невиданных зверей!"
"С волками жить …!"
"Позвони мне, позвони!"
12.11.2010 між ТОВ Студія "Анімаккорд" та ТОВ "Маша і мадведь" було укладено договір № 1007/19 про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір (серіал "Маша і медведь" відповідно до умов якого :
правовласник відповідно до порядку передбаченого Договором передає набувачу виключне право на аудіовізуальний твір - серіал "Маша і медведь", а набувач зобов'язується виплатити правовласнику визначену Договором винагороду.
Передачі підлягає виключне право на наступні серії аудіовізуального твору:
"День варенья"
"Праздник на льду""
"Первый раз в первый класс"
"Граница на замке"
Таким чином, позивач на підставі зазначених договорів набув виключні майнові авторські права на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал "Маша и Медведь" та його складові частини та має необхідний обсяг прав на звернення до суду з позовом про стягнення компенсації.
17.02.2014 в належному ТОВ "Планеттойс" магазині "Planettoys", що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Генерала Ватутіна, 2Т, в ТЦ "Skymall" здійснювалась реалізація товарів - дитяча парасолька. В структурі товару містився малюнок, зображено персонаж "Маша" з аудіовізуального твору - мультиплікаційний серіал "Маша і Мєдвєдь". Факт здійснення розповсюдження контрафактного товару підтверджується касовим чеком від 17.02.2014.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що саме неправомірними діями відповідача було порушено виключні майнові права позивача на об'єкти інтелектуальної власності, а тому просить стягнути з винної особи компенсацію у розмірі 73080,00 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.
Виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом (ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права").
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право), зокрема, належить виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
В матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідача правової підстави на використання об'єктів інтелектуальної власності, зокрема малюнків "Маша" і "Медведь", від Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша и Медведь".
Враховуючи вище зазначене, суду приходить до висновку, що оскільки на товарі - дитяча парасолька наявне зображення персонажу "Маша" з аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь", то це порушує виключне право позивача на дозвіл використання вказаних об'єктів. Таким чином, судом встановлено факт порушення прав позивача.
Отже, згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.
Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену Цивільним кодексом України, законом чи договором (ст. 431 ЦК України).
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 432 ЦК України, суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до п. "г" ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.
Пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
Позивач відповідно до позовної заяви, визначив суму компенсації у розмірі 73 080,00 грн. що становить 30 розмірів мінімальних заробітних плат, виходячи зі статусу і розміру правопорушника. Позивач вважає відповідача, відповідно до внутрішнього наказу позивача № 02/02 від 12.02.2013 року, юридичною особою, що здійснює продаж в магазині.
Відповідно до п. п. 51.2, 52.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.
Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації. У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.
У пункті 42 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.
Враховуючи приписи вище зазначених правових норм та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації у розмірі 10 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ст.. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" встановлено у 2014 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1218,00 грн..
Проте, суд , звертає увагу, що оскільки відповідачем не було відредаговано на претензію позивача відносно факту продажу 17.02.2014 парасольки з малюнками персонажів аудіовізуального твору, то застосування п. 2 Наказу №02/02 від 12.02.2013 відносно коефіцієнт "2" є правомірним.
Враховуючи вище викладене на день прийняття рішення судом позовні вимоги задовольняються частково, а саме з відповідача підлягає стягнення 24360,00 грн. (1218?10?2) компенсації.
Згідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до вимог ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази на своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Планеттойс" (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21, код ЄДРПОУ 33448476) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" (129085, Російська Федерація, м. Москва, вул. Годовікова, будинок 9, будова 3; ІПН/КПП 7717673901/771701001) 24360(двадцять чотири тисячі триста шістдесят) грн. 00 коп. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав, судовий збір у розмірі 602 (шістсот дві) грн. 91 коп.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 01.12.2014 року.
Суддя Л.В. Прокопенко