ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/21350/14 28.11.14
Суддя Отрош І.М., розглянувши матеріали справи
за позовомЗаступника прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації Комунального підприємства "Житлосервіс "Приозерне" Оболонського району у місті Києві
доФізичної особи-підприємця Коваленко Оксани Леонідівни
простягнення 15706 грн. 75 коп. та розірвання договору
Представники сторін:
від прокуратури: Янчук Д.Л. - представник на підставі посвідчення № 006590 від 27.09.2012;
від позивача 1: Оношенко О.О. - представник за довіреністю № 104-5542 від 01.09.2014;
від позивача 2: не з'явились;
від відповідача: Коваленко О.Л. - паспорт серія МЕ 066180 виданий Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві 25.06.2002.
06.10.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Заступника прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Житлосервіс "Приозерне" Оболонського району у місті Києві з вимогами до Фізичної особи-підприємця Коваленко Оксани Леонідівни про стягнення 15706 грн. 75 коп., з яких 14404 грн. 25 коп. основного боргу, 209 грн. 23 коп. пені, 864 грн. 26 коп. 3% річних та 229 грн. 01 коп. інфляційних втрат, розірвання договору та повернення нежитлового приміщення шляхом підписання акту передачі-прийому приміщення.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією, Комунальним підприємством "Житлосервіс "Приозерне" Оболонського району у місті Києві та Фізичною особою-підприємцем Коваленко Оксаною Леонідівною Договору № 04127 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.08.2012, несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював сплату орендних платежів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 14404 грн. 25 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 04127 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.08.2012 зі сплати орендних платежів, йому було нараховано 209 грн. 23 коп. пені за період з 21.03.2014 по 20.09.2014, 864 грн. 26 коп. 3% річних за період з 01.09.2012 по 31.08.2014 та 229 грн. 01 коп. інфляційних втрат за період з вересня 2012 року по серпень 2014 року.
Також, звертаючись з позовом до суду, Заступник прокурора Оболонського району міста Києва просив розірвати Договір № 04127 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.08.2012 та зобов'язати Фізичну особу-підприємця Коваленко Оксану Леонідівну повернути об'єкт оренди шляхом підписання акту приймання-передачі приміщення у зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов укладеного договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2014 порушено провадження у справі № 910/21350/14 та справу призначено до розгляду на 27.10.2014.
27.10.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача 2 надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, які суд долучив до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 розгляд справи відкладено на 14.11.2014 у зв'язку із неявкою представника відповідача у судове засідання та необхідністю подання сторонами додаткових доказів.
У судовому засіданні 14.11.2014 відповідач подав суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2014, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 28.11.2014.
У судовому засіданні 28.11.2014 представники позивача 1 та прокуратури надали усні пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні 28.11.2014 подав письмові пояснення по справі, відповідно до яких просив суд надати час для обговорення умов та можливості укладення мирової угоди з позивачами; надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги визнав.
Представник позивача 2 у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 19417171 від 08.10.2014.
Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
У судовому засіданні 28.11.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача 1 та відповідача, дослідивши надані суду докази, суд
10.08.2012 між Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Фізичною особою-підприємцем Коваленко Оксаною Леонідівною (орендар) та Комунальним підприємством "Житлосервіс "Приозерне" Оболонського району у місті Києві (підприємство) укладено Договір № 04127 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (Договір), відповідно до умов якого орендодавець на підставі протоколів постійної комісії Київради з питань власності № 120 від 05.06.2012 та розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 10.08.2012 № 417 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (об'єкт оренди), яке знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 27-А, для розміщення перукарні.
Відповідно до п. 2.1 Договору, об'єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 23,50 кв.м., згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору.
Згідно з п. 2.2 Договору, вартість об'єкта оренди згідно із затвердженим висновком про вартість майна станом на 29.02.2012 становить 238400 грн. 00 коп..
Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства "Житлосервіс "Приозерне" Оболонського району у місті Києві згідно розпорядження Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації № 95 від 25.02.2011 (п. 2.4 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору, за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 № 34/6250, та на дату підписання Договору, без ПДВ становить 67 грн. 63 коп. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 1589 грн. 33 коп.
Згідно з п. 3.4 Договору, додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.
Орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління (балансоутримувача), Комунального підприємства "Житлосервіс "Приозерне" Оболонського району у місті Києві, яке знаходиться за адресою: 04214, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 2-В; р/р 260073011304 Оболонське відділення № 8142 Ощадбанку України в м. Києві, МФО 320229, ЄДРПОУ 33597153, св. № 36774549, ІПН 335971526548, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта-приймання-передач при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві та підприємству (п. 3.5 Договору).
Відповідно до п. 3.6 Договору, орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця на рахунок підприємства.
Згідно з п. 4.1 Договору, орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього Договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством.
Відповідно до п. 4.2 Договору, орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.
Згідно з п. 5.2 Договору, при несплаті орендарем орендної плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу орендодавець має право відмовитись від договору та вжити необхідних заходів для примусового стягнення заборгованості і виселення орендаря.
Цей Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 10.08.2012 до 09.08.2015 (п. 9.1 Договору).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна.
Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк
Згідно з частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Як встановлено судом, на виконання умов Договору № 04127 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.08.2012 Комунальне підприємство "Житлосервіс "Приозерне" Оболонського району у місті Києві (балансоутримувач) передало, а Фізична особа-підприємець Коваленко Оксана Леонідівна (орендар) прийняла об'єкт оренди: нежитлові приміщення загальною площею 23,50 кв.м. за адресою м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 27-А, про що між сторонами було складено акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 10.08.2012.
Судом встановлено, що за період з 01.09.2012 по 31.08.2014 загальний розмір орендної плати за користування об'єктом оренди, враховуючи положення п.п. 3.1, 3.4 Договору, який був нарахований Комунальним підприємством "Житлосервіс "Приозерне" Оболонського району у місті Києві, становить 46397 грн. 25 коп.
Втім, відповідач свої зобов'язання щодо сплати орендної плати здійснив частково на суму 31993 грн. 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за Договором № 04127 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.08.2012 у розмірі 14404 грн. 25 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема не надано суду доказів оплати грошових коштів в розмірі 14404 грн. 25 коп.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Наявність та розмір заборгованості Фізичної особи-підприємця Коваленко Оксани Леонідівни з оплати орендних платежів за Договором № 04127 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.08.2012 за період з 01.09.2012 по 31.08.2014 підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовано, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати заборгованості у розмірі 14404 грн. 25 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Заступника прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Житлосервіс "Приозерне" Оболонського району у місті Києві в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Коваленко Оксани Леонідівни суми основного боргу в розмірі 14404 грн. 25 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань зі сплати орендних платежів за Договором № 04127 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.08.2012, Заступником прокурора Оболонського району міста Києва було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 209 грн. 23 коп. за період з 21.03.2014 по 20.09.2014.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 6.2 Договору, за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.
Перевіривши розрахунок пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань зі сплати орендних платежів за Договором № 04127 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.08.2012 за період з 21.03.2014 по 20.09.2014 суд дійшов висновку, що він відповідає передбаченим чинним законодавством порядку та способу нарахування, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Коваленко Оксани Леонідівни пені в розмірі 209 грн. 23 коп. за період з 21.03.2014 по 20.09.2014 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, Заступником прокурора Оболонського району міста Києва було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 864 грн. 26 коп. 3% річних за період з 01.09.2012 по 31.08.2014.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Коваленко Оксани Леонідівни 3% річних в розмірі 864 грн. 26 коп. за період з 01.09.2012 по 31.08.2014 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також, Заступником прокурора Оболонського району міста Києва було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 229 грн. 01 коп. інфляційних втрат за період з вересня 2012 року по серпень 2014 року.
Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".
Перевіривши наданий Заступником прокурора Оболонського району міста Києва розрахунок інфляційних втрат суд встановив, що він відповідає передбаченим законодавством порядку та способу нарахування у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Коваленко Оксани Леонідівни інфляційних втрат в розмірі 229 грн. 01 коп. за період з вересня 2012 року по серпень 2014 року підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також, звертаючись з позовом до суду, Заступник прокурора Оболонського району міста Києва просив розірвати Договір № 04127 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.08.2012 та зобов'язати Фізичну особу-підприємця Коваленко Оксану Леонідівну повернути об'єкт оренди шляхом підписання акту приймання-передачі приміщення у зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов укладеного договору.
Відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суду необхідно встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також встановити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
Суд зазначає, що прокурором та позивачами не доведено, що відповідачем було вчинене істотне порушення умов Договору № 04127 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.08.2012, тобто таке, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
При цьому суд зазначає, позивачі мають право в односторонньому порядку відмовитись від укладеного договору оренди в порядку, передбаченому статтею 782 Цивільного кодексу України, зокрема шляхом направлення повідомлення про відмову від договору.
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У відповідності до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.
Згідно з пунктом 2 частиною 2 статті4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014, № 719-VII, з 1 січня 2014 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218 грн.
Нормами частини 11 статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору звільняються органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 3 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Коваленко Оксани Леонідівни (04128, м. Київ, вул. Туполєва, буд. 20-Д, кв. 3; ідентифікаційний код: 2725911609) на користь Комунального підприємства "Житлосервіс "Приозерне" Оболонського району у місті Києві (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 2-В; ідентифікаційний код: 33597153) основний борг в розмірі 14404 (чотирнадцять тисяч чотириста чотири) грн. 25 коп., пеню в розмірі 209 (двісті дев'ять) грн. 23 коп., 3% річних в розмірі 864 (вісімсот шістдесят чотири) грн. 26 коп. та інфляційні втрати в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 01 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Коваленко Оксани Леонідівни (04128, м. Київ, вул. Туполєва, буд. 20-Д, кв. 3; ідентифікаційний код: 2725911609) в дохід Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 05.12.2014
Суддя І.М. Отрош