ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
05 грудня 2014 року письмове провадження № 826/15285/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Фінанс Банк»
до Державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Юферова Є.Д.,
Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві,
третя особа: ОСОБА_2
про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача у якому просив:
визнати незаконним та скасувати рішення Державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Юферової Є.Д. від 25.07.2014 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на нерухоме майно, а саме виробничий корпус літ. «А», загальною площею 3863,5кв.м, що розташований за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 44642280000, номер земельної ділянки 88:147:0054);
скасувати реєстраційний запис від 25.07.2014 року внесений до реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі рішення Державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Юферової Є.Д. від 25.07.2014 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на нерухома майно, а саме виробничий корпус літ. «А», загальною площею 3863,5 кв. м., що розташований за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 44642280000, номер земельної ділянки 88:147:0054);
поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис № 709351 про право власності на нерухоме майно - виробничий корпус, літ. А, загальною площею 3863,5 кв. м., що розташований за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 44642280000, номер земельної ділянки 88:147:0054) за ТОВ «РКК» (код ЄДРПОУ 38612988, місце знаходження: 03151, АДРЕСА_3).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що дії державного реєстратора є незаконними та такими, що суперечать чинному законодавству України.
Позивач вказує, що незважаючи на те, що для проведення реєстраційних дій не було жодної правової підстави 25.07.2014 року Відповідачем була проведена державна реєстрація права власності на нерухоме майно за третьою особою на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 року № 826/1271/14.
Під час розгляду справи представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач 1 у судові засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив про розгляд справи повідомлявся належним чином.
Представник відповідача 2 через канцелярію суду подав письмові заперечення у яких проти позову заперечує, зокрема зазначає, що твердження Позивача про те, що державна реєстрація права власності за ОСОБА_2 державним реєстратором Юферовою Є. Д. проведено на підставі Постанови КААС від 18.06.2014 №826/1271/14 не відповідає дійсності, адже, у Державному реєстрі прав та їх обтяжень вказано, що підставою виникнення права власності на виробничий корпус літ. «А», загальною площею 3 863,5 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, АДРЕСА_4 у ОСОБА_2 є рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12.12.2008 p., а не вищевказана постанова КААС.
Більше того, Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.11.2014 року залишено в силі Постанову КААС від 18.06.2014 року, а тому доводи представника ПАТ «Фінанс банк» не відповідають дійсності.
Враховуючи зазначене просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник третьої особи у судовому засіданні пояснив, що поновлення ОСОБА_2, у праві власності відбулося на підставі рішення Шевченківського райсуду міста Києва від 28.08.2013 року про витребовування майна з незаконного чужого володіння. Державний реєстратор у відповідності до закону вірно визначилась із правоустановчим документом, а саме - це рішення Шевченківського райсуду м. Києва від 12.12.2008 року.
Вказував, що посилання позивача на ухвалу ВАСУ по справі №К/800/38066/14 про зупинення виконання рішення від 28.08.2013 року є хибним, безпідставним та надуманим, оскільки воно у даному спорі не є приюридиційним. Таким рішенням є рішення Шевченківського районного суду м. Києва, залишене в силі ухвалою Апеляційного суду
м. Києва від 15.05.2013 року.
Також повідомив, що ухвалою ВАСУ від 06.11.2014 року касаційну скаргу ПАТ «Фінанс Банк» залишено без задоволення. В зв'язку з цим дії державного реєстратора по внесенні запису до державного реєстру речових прав від 31.07.2014 року є правомірними, а позов безпідставним.
У зв'язку із неявкою у судове засідання 17.11.2014 року відповідачів, суд відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив перейти до розгляду справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 року по справі № 826/1271/14 задоволено апеляційну скаргу Позивача - ОСОБА_2, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2014 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Коломієць Олени Георгіївни щодо відмови у державній реєстрації права власності на виробничий корпус літ. «А», загальною площею 3 863,5 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, АДРЕСА_5 за ОСОБА_2.
Зобов'язано реєстраційну службу Головного управління юстиції у місті Києві провести державну реєстрацію права власності на виробничий корпус літ. «А», загальною площею 3 863,5 кв. м., що розташований за адресою: м. Київ, АДРЕСА_5 за ОСОБА_2.
Відповідно до п. 5 ст. 254 КАС України, постанова набрала законної сили з моменту її проголошення 18.06.2014 року.
Згідно з частиною 1 статті 255 Кодексу адміністративного кодексу України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
25.07.2014 року, ОСОБА_2 через уповноваженого представника звернувся із заявою про державну реєстрацію прав до реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, надавши до неї повний пакет документів, необхідних для проведення державної реєстрації права власності на виробничий корпус літ. «А», загальною площею 3 863,5 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, АДРЕСА_4, в тому числі і постанову Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2014 року (що набрала законної сили 18.06.2014 року).
Відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 14824889 від 31 липня 2014 року право власності на нежитловий будинок літ. «А», загальною площею 3863,5 кв. м., по АДРЕСА_6 було зареєстроване за ОСОБА_2.
16.07.2014 року Вищим адміністративним судом прийнято ухвалу про відкриття касаційного провадження № К/800/38066/14, яка була отримана представником Позивача.
Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Вищого адміністративного суду від 16.07.2014 № К/800/38066/14 зупинено виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 року по справі № 826/1271/14 до закінчення касаційного розгляду справи.
21.07.2014 року копія зазначеної ухвали разом із заявою про утримання від вчення реєстраційних дій була подана представником публічного акціонерного товариства «Фінанс Банк» до Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві.
24.07.2014 року Відповідачем № 2 було надано відповідь за вих. номером 7045/5.5. на заяву Позивача від 21.07.2014 року, якою фактично було відмовлено у задоволенні останньої.
Таким чином, на час проведення держаної реєстрації права власності на нерухоме майно за третьою особою Відповідачі були обізнані про зупинення судом касаційної інстанції виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 року по справі № 826/1271/14, оскільки отримали копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.07.2014 року касаційне провадження № К/800/38066/14 ще 21.07.2014 року.
Відмовляючи у задоволенні заяви Позивача про утримання від вчення реєстраційних дій щодо проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно Відповідач 2 виходив з того, що дана заява не замінює процесуального документу передбаченого чинним законодавством, зокрема, пунктом 19 Порядку № 868 визначено, що проведення державної реєстрації прав зупиняється у разі прийняття рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією таких прав.
12.08.2014 року (тобто після проведення державної реєстрації) на адресу реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві надійшла ухвала Вищого адміністративного суду України від 16 липня 2014 року про відкриття касаційного провадження за скаргою Публічного акціонерного товариства «Фінанс Банк», на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2014 року у справі № 826/1271/14 за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломієць Олени Георгіївни, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, якою зупинено виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 року по справі № 826/1271/14 до закінчення касаційного розгляду справи.
Проте, на дату отримання ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 липня 2014 року, направленої судом касаційної інстанції на адресу Відповідачів, Відповідачем 1 вже було прийнято спірне рішення.
Суд відхиляє доводи відповідачів у цій частині виходячи з наступного.
Реєстраційна служба проводить реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року № 1952-IV із змінами і доповненнями (далі - Закон) та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868 (далі-Порядок).
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 4 Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходяться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних організацій, іноземних держав, зокрема право власності на нерухоме майно.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації (ч. 4 статті 9 Закону).
Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень визначений у частині 1 статті 15 Закону, згідно з якою державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:
1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;
2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;
3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;
4) внесення записів до Державного реєстру прав;
5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Відповідно до абз. 2 частини 2 статті 15 Закону Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (ч. 4 ст. 15 Закону).
Частиною 3 статті 17 Закону встановлено, що документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 19 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється, зокрема на підставі рішень судів, що набрали законної сили.
Відповідно до статті 23 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав зупиняється у разі прийняття рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією таких прав.
Державний реєстратор у день отримання рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав, приймає рішення про зупинення державної реєстрації прав, про що письмово повідомляє заявника не пізніше наступного дня після прийняття ним відповідного рішення.
Державна реєстрація права власності та інших речових прав зупиняється до скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про зупинення державної реєстрації прав. Загальний строк розгляду заявленого права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Пунктом 5 частини 1 статті 215 Кодексу адміністративного судочинства України визначено право суду касаційної інстанції вирішувати питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
При цьому вищенаведені норми чинного законодавства не пов'язують обов'язковість виконання судового рішення, особами яких воно стосується, саме із його надходженням безпосередньо із суду чи зверненням до органів державної виконавчої служби.
Таким чином безпосередньо звернутися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування їх посадових і службових осіб, об'єднань громадян та інших організацій, юридичних осіб та громадян на всій території України за виконанням судового рішення має право будь - яка зацікавлена сторона, на користь якої воно постановлено.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що державний реєстратор відповідно до вимог Закону не мав законних підстав для проведення реєстраційних дій щодо виробничого корпусу, загальною площею 3 863,5 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, АДРЕСА_4, чим були порушені права позивача.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи громадян захищаються судом.
Дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду (ч. 2 ст. 30 Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.
Як встановлено судом під час розгляду справи, позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення Державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Юферової Є.Д. від 25.07.2014 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на нерухоме майно, а саме виробничий корпус літ. «А», загальною площею 3863,5кв.м, що розташований за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 44642280000, номер земельної ділянки 88:147:0054); скасувати реєстраційний запис від 25.07.2014 року внесений до реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі рішення Державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Юферової Є.Д. від 25.07.2014 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на нерухома майно, а саме виробничий корпус літ. «А», загальною площею 3863,5 кв. м., що розташований за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 44642280000, номер земельної ділянки 88:147:0054) та поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис № 709351 про право власності на нерухоме майно - виробничий корпус, літ. А, загальною площею 3863,5 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 44642280000, номер земельної ділянки 88:147:0054) за ТОВ «РКК» (код ЄДРПОУ 38612988, місце знаходження: 03151, АДРЕСА_3).
Однак матеріали реєстраційної справи містять лише рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Юферової Є.Д. від 31.07.2014 року № 14824889 про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на виробничий корпус літ. «А», що розташований за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1.
Жодного рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на виробничий корпус літ. «А», що розташований за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Юферовою Є.Д. 25 липня 2014 року не приймалось.
З огляду на вказане суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 94, 128, 163-165, 167, 254 Кодексу адмністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Фінанс Банк» відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Р.О. Арсірій