Справа: № 825/3281/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дяков В.І. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
03 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого суддіПетрика І.Й.
СуддівБорисюк Л.П.,
Собківа Я.М.,
При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального закладу «Левоньківська психіатрична лікарня» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Комунального закладу «Левоньківська психіатрична лікарня» до Управління пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
Комунальний заклад «Левоньківська психіатрична лікарня» Чернігівської обласної ради пред'явив позов до управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просить суд: визнати неправомірними дії УПФУ в Чернігівському районі щодо складання та направлений розрахунків сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій згідно п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які отримані КЗ «Левоньківська психіатрична лікарня» від 06.02.2014, 15.04.2014, 09.07.2014; зобов'язати УПФУ в Чернігівському районі відізвати без виконання вищевказані розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій згідно п. «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які отримані КЗ «Левоньківська психіатрична лікарня» від 06.02.2014, 15.04.2014, 09.07.2014.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у відповідача працювали особи, яким призначено пільгові пенсії на підставі частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 1 Закону України від 09.07.2003 року №1058 -IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058 -IV) визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.
Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування.
Згідно з пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закон №1058 -IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Згідно пункту 6.1 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірах - для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно пунктів 6.4 - 6.5 розділу 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Згідно пункту 6.8 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Згідно пункту 6.9 Інструкції, у разі призначення пенсій на пільгових умов особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, органами Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органів Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
На виконання вимог чинного законодавства, УПФУ в Чернігівському районі були надіслані відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсії, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на 2014 рік, які отримані відповідачем, 06.02.2014, 15.04.2014 та 12.07.2014, про що свідчать копії повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с. 5, 6, 7, 8, 9, 18, 19).
Твердження позивача про несвоєчасність направлення відповідачем розрахунків не заслуговує на увагу, оскільки таке порушення не впливає на наявність і розмір сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам та не звільняє позивача від обов'язку їх відшкодування.
Аналогічна правова позиція викладена в рішеннях Вищого адміністративного суду України від 22.01.2014 року № К/9991/10295/14, від 11.04.2013 року № К/9991/66161/11.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстнції, що підстави для визнання неправомірними дії УПФУ в Чернігівському районі щодо складання та направлення до КЗ «Левоньківська психіатрична лікарня» розрахунків сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій згідно п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відсутні.
Що стосується вимоги позивача про зобов'язання УПФУ в Чернігівському районі відізвати без виконання вищевказані розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій згідно п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які отримані КЗ «Левоньківська психіатрична лікарня» від 06.02.2014, 15.04.2014, 09.07.2014, колегія суддів зазначає, що самі розрахунки не тягнуть за собою безспірного стягнення вказаних в них сум, а питання щодо стягнення таких сум управлінням пенсійного фонду вирішується в судовому порядку.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Комунального закладу «Левоньківська психіатрична лікарня» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Петрик І.Й.
Судді: Борисюк Л.П.
Собків Я.М.
.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Борисюк Л.П.
Собків Я.М.