"05" грудня 2014 р. № 926/1797/14
Суддя господарського суду Чернівецької області Гончарук О. В.,
розглянувши матеріали за позовною заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області
до фізичної особи-підприємця Цикровича Павла Вікторовича
про стягнення неустойки - 363,62 грн.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області звернулось до фізичної особи-підприємця Цикровича Павла Вікторовича з позовом про стягнення неустойки у за користування державним майном у розмірі 363,62 грн.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернівецькій області подано позов без доказів сплати судового збору, проте з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з недофінансуванням цього органу приватизації з Державного бюджету.
Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Відповідно до статті 8 Закону України Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з пунктом 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» (Постанова №7), у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке.
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Господарський суд вправі вчинити дії, про які йдеться у статті 8 Закону, і зі своєї ініціативи з наведенням в ухвалі відповідних мотивів.
При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й державних установ та організацій, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
У зв'язку з цим, наведені в клопотанні обставини, пов'язані з недофінансуванням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області з Державного бюджету України, не є виключними підставами для звільнення від сплати судового збору в розумінні статті 8 Закону України «Про судовий збір».
З огляду на вищевикладене та враховуючи рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області про звільнення від сплати судового збору.
У відповідності до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються, зокрема, з судового збору. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Позовна вимога про стягнення заборгованості носить майновий характер, і розмір ставок судового збору за її розгляд визначається вимогами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та становить два відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, тобто у даному випадку 1827 грн.
Разом з тим, позивачем не подано доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі.
У відповідності до частини другої п.п. 2.22. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7, якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява повертається господарським судом з підстав, передбачених ГПК, а саме пунктом 4 частини першої статті 63 цього кодексу.
Згідно з вимогами пункту 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Таким чином, неподання позивачем доказів сплати судового збору є підставою для повернення позовної заяви у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Враховуючи викладене, керуючись пунтом 4 частини 1 статті 63 та статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області до фізичної особи-підприємця Цикровича Павла Вікторовича про стягнення неустойки у розмірі 363,62 грн., повернути позивачу без розгляду.
Додаток: позовна заява - 4 арк., клопотання та додатки до позовної заяви - 23 арк.
Всього - 27 арк.
Суддя О.В. Гончарук