02.12.2014 Справа № 920/1770/14
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Каплинцівське», с. Каплинці, Пирятинський район, Полтавська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Охтирська молочна промислова компанія «Славія», м. Охтирка, Сумська область
про стягнення 258 740 грн. 96 коп.
Суддя Б.І. Лиховид
За участі представників сторін:
від позивача: Крищенко Л.В., довіреність № 16 від 01.10.2014р.
від відповідача: не прибув
у судовому засіданні брала участь секретар с/з Ейсмонт М.О.
у судовому засіданні від 06.11.2014р. оголошувалась перерва до 24.11.2014р.
Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 258 740 грн. 96 коп. заборгованості за отриманий товар по договору № 521 - М на поставку молока від 28.02.2014р., а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.
03.11.2014р. до суду надійшов відзив на позовну заяву № 31/10 від 31.10.2014р., в якому відповідач позовних вимог не визнає, посилаючись на те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту поставки товару, зокрема, на накладних відсутні підписи та відтиски печаток відповідача, у матеріалах справи відсутні довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей по видаткових накладних, акти звіряння складені виключено за даними позивача та підписані лише останнім.
Згідно клопотання про зменшення розміру позовних вимог від 24.11.2014р. позивач зазначає, що після звернення до суду, відповідач частково розрахувався за поставлений товар: 08.10.2014р. сплатив 5000 грн. 00 коп., 09.10.2014р. - 5 000 грн. 00 коп., 16.10.2014р. - 3 000 грн. 00 коп., 20.10.2014р. - 5 000 грн. 00 коп., 24.10.2014р. - 3 000 грн. 00 коп., 31.10.2014р. - 3 000 грн. 00 коп., 07.11.2014р. - 3 000 грн. 00 коп., 11.11.2014р. - 2 000 грн. 00 коп., 14.11.2014р. - 2 000 грн. 00 коп., 20.11.2014р. - 2 000 грн. 00 коп., у зв'язку з чим станом на 24.11.2014р. заборгованість відповідача складає 225 740 грн. 96 коп. Позивач просить суд стягнути заборгованість з відповідача в сумі 225 740 грн. 96 коп. та повернути позивачу надмірно сплачений судовий збір. Дане клопотання, у відповідності до ст. 22 ГПК України, було прийняте судом до розгляду.
У дане судове засідання представник позивача подав додаткові пояснення, згідно яких обґрунтовує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 225 740 грн. 96 коп.
Представник відповідача у дане судове засідання не прибув, додаткових письмових пояснень у справі не подав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:
28.02.2014р. між Публічним акціонерним товариством «Каплинцівське» (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Охтирська молочна промислова компанія «Славія» (відповідач, покупець) був укладений договір на поставку молока № 521-М, згідно якого позивач взяв на себе зобов'язання передати у власність покупця свіже незбиране молоко власного виробництва, отримане від здорових корів, в перерахунку на молоко базисної жирності базисного білку згідно чинних стандартів (ДСТУ 3662-97) та технічних умов, а відповідач взяв на себе зобов'язання приймати молоко та розраховуватись за нього відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Договір на поставку молока № 521-М від 28.02.2014 року, який за своєю правовою природою є договором поставки, підписаний повноважними представниками сторін, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628, 639, 837 Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку.
У ст. 712 Цивільного кодексу України закріплено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно п. п. 2.3 - 2.6. договору щомісячно сторони проводять звірки щодо кількості та якості зданого молока. Не пізніше 10-го числа звітного місяця постачальник повинен надавати покупцю податкову накладну на здане молоко. Покупець зобов'язується приймати від постачальника молоко, що відповідає вимогам п. 1 цього договору, за цінами, що узгоджені сторонами у протоколі погодження ціни на молоко. Доставка молока до виробничих потужностей покупця проводиться автотранспортом покупця та за його рахунок.
Рівень договірних цін коригується на протязі року в залежності від паритету і сезонного коливання цін на сільськогосподарську продукцію та матеріальні ресурси, собівартості молока та змін кон'юнктури ринку (попиту та пропозиції) - пункт 4.2 договору.
Згідно протоколів погодження ціни сторони погодили наступні ціни на молоко: від 28.02.2014р. у розмірі 5 000 грн. 00 коп. за тону; від 10.04.2014р. у розмірі 4 000 грн. 00 коп. за тону.
Згідно пункту 2.7. договору розрахунки за здане молоко проводяться покупцем грошовими коштами в безготівковій формі один раз в сім днів.
Як встановлено матеріалами справи, позивач свої зобов'язання відповідно до укладеного між сторонами договору № 521-М від 28.02.2014р. виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт поставки молока відповідачу підтверджується, зокрема, видатковими накладними № 38 від 31.03.2014р. на суму 312 651 грн. 18 коп., № 58 від 30.04.2014р. на суму 254 017 грн. 76 коп., № 76 від 31.05.2014р. на суму 317 912 грн. 82 коп., № 91 від 30.06.2014р. на суму 302 542 грн. 56 коп., № 107 від 31.07.2014р. на суму 207 285 грн. 58 коп., всього на суму 1 403 847 грн. 81 коп.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначав, що на вищевказаних накладних відсутні підписи та відтиски печаток відповідача, а в матеріалах справи відсутні довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей по даних видаткових накладних.
При цьому, заперечення відповідача спростовуються наступним. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, на виконання умов договору, самостійно, власним транспортом забирав від позивача молочну сировину і під час кожної поставки складалася товарно-транспортна накладна за формою 1-ТН, де зазначалися кількість та якісні показники отриманого молока. Облік поставленого/отриманого товару проводився позивачем та відповідачем шляхом систематизації на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку, а саме в електронному режимі; наприкінці місяця, відповідно до п. 2.3. договору, проводились звірки щодо кількості та якості зданого молока. За результатами щомісячної звірки, позивач виписував податкову накладну на здане молоко, що підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними від 31.03.2014р., 30.04.2014р., 31.05.2014р., 30.06.2014р. та від 31.07.2014р.
Інструкцією про порядок заповнення приймальної квитанції на закупівлю молочної сировини форми NЗ-ПК(МС), затвердженої Наказом Мінагрополітики України від 01.07.2002р. № 176 визначено, що приймальна квитанція - це документ, у якому приймальник на підставі товарних накладних на перевезення молочної сировини за спеціалізованою формою N1-ТН(МС) вказує кількість і вартість молочної сировини та розрахунки з продавцем за минулий місяць.
На переробному підприємстві протягом поточного місяця або періоду по кожному господарству на підставі товарних накладних (форма №1-ТН(МС)) заповнюється нагромаджувальна відомість у комп'ютерному виконанні або з використанням іншої вичислювальної техніки. Дані з нагромаджувальної відомості за місяць по сільськогосподарському підприємству вносяться до приймальної квитанції. Приймальна квитанція містить дані про кількість, якість, вартість, розрахунки. Приймальну квитанцію за формою N3-ПК(МС) підписує керівник та головний бухгалтер молокопереробного підприємства.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатись під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Положенням «Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95р. господарські операції визначено як факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів (п. 2.2 Положення).
Нормою статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Як встановлено матеріалами справи, відповідачем складались приймальні квитанції на отриману від позивача продукцію, в тому числі і за спірний період - червень-липень 2014 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи приймальними квитанціями з підписами директора та головного бухгалтера відповідача.
Як вбачається з вищевказаних приймальних квитанцій, позивачем поставлено, а відповідачем було отримано молочну сировину: в березні 2014 року - натуральної ваги 60 662 кг, в перерахунку на молоко базисної жирності - 65 430 кг на суму 312 651 грн. 18 коп.; у квітні 2014 року - натуральної ваги 59 538 кг, в перерахунку на молоко базисної жирності - 67 190 кг, на суму 254 017 грн. 76 коп.; в травні 2014 року - натуральної ваги 75 705 кг, в перерахунку на молоко базисної жирності - 89 774 кг, на суму 317 912 грн. 82 коп.; в червні 2014 року - натуральної ваги 73 416 кг, в перерахунку на молоко базисної жирності - 85 464 кг, на суму 302 542 грн. 56 коп.; дотація - 2 945 грн. 80 коп.; разом з дотацією - 305 488 грн. 36 коп.; в липні 2014 року - натуральної ваги 52 824 кг, в перерахунку на молоко базисної жирності - 57 901 кг, на суму 207 285 грн. 58 коп.; дотація - 6 492 грн. 11 коп.; разом з дотацією -213 777 грн. 69 коп. Всього на суму 1 403 847 грн. 81 коп.
Таким чином, свої зобов'язання за договором від 28.02.2014р. щодо поставки товару, позивачем виконано в повному обсязі та належним чином.
Відповідач свої зобов'язання за договором № 521-М від 28.02.2014р. виконав лише частково, тому його заборгованість перед позивачем по сплаті за поставлений товар на день розгляду справи склала 225 740 грн. 96 коп.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.
Аналогічна норма щодо виконання зобов'язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач, з урахуванням всіх обставин справи, подав суду достатньо доказів, які об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію щодо наявності заборгованості відповідача перед ним в сумі 225 740 грн. 96 коп. За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача, а позивачу повертається надмірно сплачений судовий збір.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Охтирська молочна промислова компанія «Славія» (42700, Сумська область, м. Охтирка, пров. Фурманова, 1А, код 37761522) на користь Публічного акціонерного товариства «Каплинцівське» (37030, Полтавська область, Пирятинський район с. Каплинці, код 05529308) 225 740 грн. 96 коп. заборгованості, 4 514 грн. 81 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Повернути Публічному акціонерному товариству «Каплинцівське» (37030, Полтавська область, Пирятинський район с. Каплинці, код 05529308) з державного бюджету (р/р 31218206783002, отримувач: УДКС у м. Суми, 22030001, МФО 837013, код 37970593) надмірно сплачений згідно платіжного доручення № 178 від 01.10.2014р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 920/1770/14, судовий збір у розмірі 900 грн. 00 коп.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 08.12.2014р.
СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД