Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" грудня 2014 р.Справа № 922/4433/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Смірнової О.В.
при секретарі судового засідання
розглянувши справу
за позовом SASCHA Sp. z o.o. (Польща)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Комерс" (м. Харків)
про стягнення 72574,37 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Кремінь О.В., довіреність б/н від 20.08.2014 р.;
відповідача - не з'явився;
07 жовтня 2014 року SASCHA Sp. z o.o., Польща, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Комерс", м. Харків, 4000 Євро заборгованості, 6332,22 грн. пені, 861,81 грн. 3% річних та 1827 грн. судового збору. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов договору про надання транспортних послуг № 11/04/14 від 11.04.2014 р. не виконав свої зобов'язання щодо оплати транспортних послуг.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 жовтня 2014 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 03 листопада 2014 року.
Ухвалами господарського суду Харківської області розгляд справи неоднаразово відкладався у зв'язку з неподанням витребуваних доказів та неявкою в засідання позивача та відповідача. Востаннє розгляд справи відкладено на 01 грудня 2014 року.
01.12.2014 року представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи, зокрема заяву, в якій уточнив терміни розрахунків, а саме - 26.04.2014 р. .
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 036101/2.
Справа розглядається судом за відсутністю та представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Суд відносно застосованого права звертає увагу сторін на те, що відповідно до ст. 33 цього Договору зобов'язання, що виникають з договірних відносин, визначаються законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої була укладена угода, хіба що учасники договірних відносин підпорядкують ці відносини вибраному ними законодавству. Крім того, як роз'яснив Вищий господарський суд України в своєму Роз'ясненні від 31.05.2002 «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій» у розгляді справ у спорах за участю іноземних підприємств і організацій господарським судам України слід виходити із встановленої частиною третьою статті 4 ГПК пріоритетності застосування правил міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо правил, передбачених законодавством України.
Пунктом 6.2 договору про надання транспортних послуг № 11/04/14 від 11.04.2014 р. сторони домовились про те, що в усьому, що передбачено цим договором, сторони керуються діючим законодавством України.
Отже, при вирішенні даного спору судом застосовано законодавство України.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав, суд виходить з наступного.
11 квітня 2014 року між SASCHA Sp. z o.o. (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайм Комерс" (відповідач) був укладений договір про надання транспортних послуг № 11/04/1 (далі - договір), предметом якого є взаємовідносини сторін, які виникають при транспортно - експедиційному обслуговуванні вантажів.
Пунктом 3.1.1 договору, позивач зобов'язаний забезпечити своєчасне надання автотранспорту в технічно - справному стані в термін і за адресою, вказаними в заявці.
Відповідно до п. 4.2 договору, платежі за надані послуги здійснюються відповідачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок на протязі 1-2 банківських днів.
Пунктом 8.1 договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2014 р.
До вказаного договору сторонами було укладено договір - заявку № 1104/2к від 11.04.2014 р. (далі - договір -заявка), в якій зазначена сума фрахту, яка складає 4000 Євро та форма розрахунку - на р/р протягом одного дня..
Позивач виконав свої зобов'язання по перевезенню вантажу, що підтверджується міжнародною товарно - транспортною накладною CMR № 385108, де в графі 24 "вантаж одержано" стоїть відмітка вантажоодержувача про отримання товару 25.04.2014 р.
Між сторонами також складений акт надання послуг від 24.04.2014 р., в якому зазначена загальна вартість послуг за договором № 11/04/14 від 11.04.2014 р., що складає 4000 Євро. Вказаний акт підписаний обома сторонами та скріплений печатками.
Враховуючи викладені обставини, позивач зазначає, що відповідач за надані послуги перевезення в обумовлені договором строки не розрахувався.
Внаслідок не виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати послуг перевезення за договором, у останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 4000 Євро, що еквівалентно 65 380,56 грн. по курсу НБУ, та нараховано 6332,22 грн. пені, 861,81 грн. 3% річних.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані позивачем докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, суд дійшов висновку позов задовольнити з наступних підстав.
Відповідно абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).
Відповідно до положень Закону України "Про автомобільний транспорт " міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються з перетином державного кордону України.
Згідно ст. 53 вказаного Закону організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.
Правові відносини, пов'язані з автомобільним перевезенням вантажів, у випадках, коли місце прийняття до перевезення вантажу і місце здачі вантажу знаходяться на території двох різних країн, з яких по крайній мірі одна є учасником Конвенції, регулюються Конвенцією про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (далі - Конвенція), яка укладена у Женеві 19.05.1956 р. (п. 1 ст. 1 Конвенції). Для України Конвенція діє з 09.09.2006 р.
Таким чином, для даних спірних відносин слід застосовувати положення Конвенції.
Відповідно до ст. 4 Конвенції договір перевезення встановлюється накладною. Відсутність, неправильність або утрата накладної не відображуються ні на існуванні, ні на дійсності договору перевезення, до якого і в цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.
За змістом ст. 5 Конвенції накладна складається з трьох оригінальних примірників, підписаних відправником та транспортером, при чому усі підписи можуть бути надруковані або замінені штемпелями відправника і транспортера, якщо це допускається законодавством держави, у якій складена накладна. Перший екземпляр накладної передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій зберігається транспортером.
За змістом ч. 1 ст. 9 Конвенції вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.
Отже, підтвердженням дорожнього перевезення вантажів у відповідності до норм та правил Конвенції є укладення відповідної угоди на спеціальному бланку - міжнародній товарно-транспортній накладній СМК, заповнення якого сторонами договору перевезення є доказом прийнятих ними на себе зобов'язань щодо виконання умов перевезення вантажів та підтверджує прийняття перевізником товару для доставки його до місця знаходження отримувача даного вантажу.
Положеннями Закону України "Про транспортно - експедиторську діяльність" (далі - Закон) встановлено, що експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно - експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.
Статтею 9 Закону встановлено, що підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Відповідно до ч. 10 ст. 9 цього Закону перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.
Відповідно до ч. 12 ст. 9 цього Закону факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Крім того, факт доставки вантажу за вказаним маршрутом підтверджується відповідними печатками митниць.
Відповідно до ст. 255 Митного кодексу України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього кодексу. Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
На підтвердження виконання Договору та договору - заявки позивачем надано міжнародну товарно - транспортну накладну CMR № 385108, з якої вбачається, що перевезення вантажу по маршруту ES 20200 Beasain - UA 87333 Novoamvroslysk здійснено, що підтверджується відповідними печатками митниць, та відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу 25.04.2014 р. (графа 24).
Отже, позивач довів факт виконання ним своїх зобов"язань за договором та договором - заявкою щодо надання транспортних послуг відповідачу.
За приписом ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, суд приходить до висновку про порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати послуг перевезення та діючого законодавства, тому визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4000 Євро, що еквівалентно 65380,56 грн. по курсу НБУ обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано три відсотки річних у сумі 861,81 грн. Судом було здійснено перерахунок 3% річних за допомогою системи "Законодавство" та встановлено, що розрахунок позивача є вірним.
Тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача три відсотки річних у сумі 861,81 грн. підлягає задоволенню як правомірна.
Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
Пунктом 5.1 договору передбачена відповідальність сторін, а саме у випадку затримки з оплатою транспортних послуг відповідач повинен сплатити пеню у розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожний день прострочення.
Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивачем за затримку оплати транспортних послуг у відповідності до п. 5.1 договору відповідачу нарахована пеня у сумі 6332,22 грн.
Розрахунок пені перевірено судом та є вірним.
Таким чином, суд прийшов до висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 6332,22 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ч. 1 ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.
На підставі ст.ст. 525, 526, ч. 3 ст. 549, ст.ст. 610, 611, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625, ст.ст. 629, 929 Цивільного кодексу України, ст. 4, ч. 1 ст. 9 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України, ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", ст. 9 Закону України "Про транспортно - експедиторську діяльність", ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов SASCHA Sp. z o.o. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Комерс" про стягнення 72 574,37 грн. задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Комерс" (61052, м. Харків, вул. Котлова, 68, код 38633138, р/р № 26008001310175 в ПАТ "Актабанк"
м. Дніпропетровська, МФО 307394) на користь SASCHA Sp. z o.o. (38-333 Zagorzany 580/1 NIP PL 7382144806 REGION 122699675 BIC Kredyt Bank S.A. Кonto Nr. PL 07 1500 1559 1215 5005 9273 0000 KRDBPLPW) 4000 Євро заборгованості, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 65 380,56 грн., 6332,22 грн. пені, 861,81 грн. 3% річних та 1827 грн. судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 05.12.2014 р.
Суддя О.В. Смірнова