23 квітня 2014 р. Справа № 804/1828/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЦарікової О.В.,
секретаря судового засідання Безрученко К.В.,
за участю:
представника позивача: Січкарука О.О.,
представника відповідача: ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про застосування заходів реагування,-
28 січня 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_1, до повного усунення порушень.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що уповноваженими особами позивача проведена позапланова перевірка підприємства фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_1, результати якої оформлені актом від 24.01.2014 № 4. В означеному акті зафіксовано ряд порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, а саме:
- не забезпечено 10% резервом пожежних сповіщувачів від загальної кількості змонтованих (п. 6.1.14 НАПБ А.01.001-2004, п.6.2.20 ДБН В.2.5-56:2010);
- не встановлено переносні вогнегасники у легкодоступних та помітних місцях, шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги або у спеціальні тумби (п.п. 6.4.15, 6.4.16 НАПБ А.01.001 - 2004);
- не виконано технічну перевірку наявних вогнегасників (п. 6.4.18 НАПБ А.01.001 -2004);
- не надано сертифікат відповідності або свідоцтво про визначення відповідності на продукцію протипожежного призначення (п. 2.9 НАПБ А.01.001 - 2004);
- керівником та відповідальними особами за пожежну безпеку не пройдено навчання по програмі пожежно-технічного мінімуму (п. 3.19 НАПБ А.01.001 - 2004);
- не виконано замір опору ізоляції електричної мережі (п. 5.1.34 НАПБ А.01.001-2004);
- не обладнано будівлю пристроєм захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (п. 5.1.35 НАПБ А.01.001-2004);
- не обладнано протипожежними дверима з нормованою межею вогнестійкості отвір у стіні між приміщенням «Нової пошти» та торгівельним залом магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_5 (п. 4.2.4. НАПБ А.01.001 - 2004 п.2.14 ДБН В.1.1-7-2002);
- не забезпечено працівників магазину засобами радіаційного та хімічного захисту згідно норм належності (п. 4.3.1 ПТБ ПКМУ № 1200 Порядок забезпечення).
Позивач зауважив, що подальша робота фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 із вищезазначеними порушеннями пожежної безпеки створюють загрозу життю та /або здоров'ю людей, а тому підлягає забороні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2014 відкрито скорочене провадження у адміністративній справі № 804/1828/14.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2014 призначено справу № 804/1828/14 до розгляду у судовому засіданні на 27.03.2014.
Відповідач надав до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що позивачем проведено перевірку із порушеннями норм чинного законодавства, а саме: продавець, котрий був присутнім при перевірці не є уповноваженою особою відповідача, однак позивач не з'ясував це питання належним чином; скарга, що стала підставою для проведення перевірки так і не була отримана відповідачем; з'ясовувати в ході перевірки позивач повинен був лише певне коло питань, однак всупереч цьому позивач перевіряв все можливе; ані відповідач, ані його представник не підписували та взагалі не отримували акт від 24.01.2014 № 4, складений в ході перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, а відтак були позбавлені права висловити свої зауваження щодо нього; магазин відповідача не належить до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, оскільки не відповідає критеріям, визначеним постановою Кабінету Міністрів України № 956 від 11.07.2002. Щодо суті встановлених порушень, відповідач зазначив, що всі порушення, зазначені у акті перевірки позивача, є необґрунтованими та не досліджені належним чином.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити адміністративний позов повністю.
Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) визначено, як діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною 1 статті 66 Кодексу цивільного захисту України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу.
Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, посадовими особами позивача у період з 23.01.2014 по 24.01.2014, на підставі наказу від 23.01.2014 № 5, здійснена позапланова перевірка магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_1, щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
За результатами перевірки позивачем складено акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб від 24.01.2014 № 4, в якому встановлено ряд порушень законодавства, зокрема: не забезпечено 10% резервом пожежних сповіщувачів від загальної кількості змонтованих (п. 6.1.14 НАПБ А.01.001-2004, п. 6.2.20 ДБН В.2.5-56:2010); не встановлено переносні вогнегасники у легкодоступних та помітних місцях, шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги або у спеціальні тумби (п.п. 6.4.15, 6.4.16 НАПБ А.01.001-2004); не виконано технічну перевірку наявних вогнегасників (п. 6.4.18 НАПБ А.01.001-2004); не надано сертифікат відповідності або свідоцтво про визначення відповідності на продукцію протипожежного призначення (п. 2.9 НАПБ А.01.001-2004); керівником та відповідальними особами за пожежну безпеку не пройдено навчання по програмі пожежно-технічного мінімуму (п. 3.19 НАПБ А.01.001-2004); не виконано замір опору ізоляції електричної мережі (п. 5.1.34 НАПБ А.01.001-2004); не обладнано будівлю пристроєм захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (п. 5.1.35 НАПБ А.01.001-2004); не обладнано протипожежними дверима з нормованою межею вогнестійкості отвір у стіні між приміщенням «Нової пошти» та торгівельним залом магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_5 (п. 4.2.4. НАПБ А.01.001-2004, п. 2.14 ДБН В.1.1-7-2002); не забезпечено працівників магазину засобами радіаційного та хімічного захисту згідно норм належності (п. 4.3.1 ПТБ ПКМУ № 1200 Порядок забезпечення).
Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів. Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
На підставі означеного акту від 24.01.2014 № 4, позивачем винесено припис від 24.01.2014 № 3, в якому відповідачу надано строк для усунення виявлених під час перевірки порушень до 24.02.2014.
Згідно ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.
Судом встановлено, що за заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 від 11.04.2014, з метою перевірки виконання припису від 24.01.2014 № 3, позивачем проведена позапланова перевірка відповідача, за результатами якої складено акт від 24.04.2014 № 71. В означеному акті встановлено, що порушення, виявлені позивачем під час проведення перевірки в період з 23.01.2014 по 24.01.2014, за результатами якої складений акт від 24.01.2014 № 4 та які зазначені в адміністративному позові, були усунуті. Не було усунуто відповідачем в повному обсязі лише одне порушення, а саме: не обладнано протипожежними дверима з нормованою межею вогнестійкості отвір у стіні між приміщенням «Нової пошти» та торгівельним залом магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_5 (п. 4.2.4. НАПБ А.01.001-2004, п. 2.14 ДБН В.1.1-7-2002).
Щодо виявленого порушення під час розгляду справи відповідач зазначив, що відповідно до п. 6.2.3 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 23.12.2003 №1649 «Про затвердження Тимчасових правил обігу в Україні побутових піротехнічних виробів» встановлено, що за наявності в будинку складу приміщень іншого функціонального призначення, приміщення для зберігання піротехнічних виробів мають бути відокремлені від інших протипожежними стінами І типу із заповненням прорізів (двері, ворота, люки, клапани) з межею вогнестійкості не менше ЕІ 60 за ДБН В.1.1-7-2002, проте в торгівельному залі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» піротехнічна продукція не зберігається. Однак, з метою додаткового посилення протипожежного захисту, відповідачем був укладений із Товариством з обмеженою відповідальністю «АПС - КРИВИЙ РІГ» договір купівлі - продажу дверей металевих протипожежних одностулкових з межею вогнестійкості ЕІ 30 від 18.04.2014 № 443.
Пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей
Згідно ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України наведено перелік підстав зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів. Так, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
Частиною 2 вищевказаної статті Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Частиною 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.
Рішення суду про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємства повинно бути доцільним та адекватним з огляду на ті порушення у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, які допускаються підприємством.
Відповідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Статтею 69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на все вищевикладене, беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази усунення порушень, виявлених в ході перевірки магазину піротехніки «ІНФОРМАЦІЯ_1» фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_1, враховуючи принцип пропорційності порушення і покарання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи підприємства фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 12, 18, 69, 94, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 про застосування заходів реагування відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 25 квітня 2014 року.
Суддя О.В. Царікова