20 листопада 2014 року Справа № 149719/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,
за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Шевчука І.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2011 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень,
ФОП ОСОБА_3 17.08.2011 року звернувся в суд з адміністративним позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, в якому просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.04.2011 року за №0000771720/0/9079, яким визначено грошове зобов»язання з податку на додану вартість в розмірі 194594,79 грн. ( основний платіж - 155675,83 грн., штрафна (фінансова) санкція - 38918,96 грн.) та від 07.07.2011 року за №0000761720/1/16890, яким визначено суму грошового зобов'язання:з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 115710,45 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ФОП ОСОБА_3 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що реальність господарських операцій з контрагентами ПП «Фірма «Юкос» та ПП «Торгівельна компанія «Бізнесхолдинг» підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, а тому орган державної податкової служби без достатніх на те правових підстав визначив суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку з доходів фізичних осіб.
При апеляційному розгляді представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав з зазначених в ній підстав.
Представник відповідача вимоги апеляційної скарги заперечив, вважаючи ухвалене рішення законним та обґрунтованим.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати і позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведено виїзну планову документальну перевірку суб'єкта господарської діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року.
За результатами перевірки податковим органом складено акт від 29.03.2011 року за №484/17-2/НОМЕР_1, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог ст.ст.13,14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26 грудня 1992 року № 13-92, п.7.1 ст.7, п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, з наступними змінами та доповненнями (чинними на момент вчинення зазначених в акті перевірки господарських операцій), занижено до сплати податок з доходів фізичних осіб в сумі 115710 грн. 45 коп.
Крім того, в акті перевірки зазначено, що в порушення п.1.7, п.1.8 ст.1, підп.7.2.1, підп.7.2.3 п.7р, підп.7.3.1 п.7.3, підп.7.4.1 п.7.4, підп.7.7.1 п.7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями (чинного на момент вчинення зазначених в акті перевірки господарських операцій), занижено податок на додану вартість в сумі 155675,83 грн.
На підставі вказаного вище акта відповідачем надіслано платнику податків податкові повідомлення-рішення від 07.04.2011 року за №0000771720/0/9079, яким визначено грошове зобов»язання з податку на додану вартість в розмірі 194594,79 грн. ( основний платіж - 155675,83 грн., штрафна (фінансова) санкція - 38918,96 грн.) та від 07.07.2011 року за №0000761720/1/16890, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 115710,45 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що факт реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами ПП «Фірма «Юкос» і ПП «Торгівельна компанія «Бізнесхолдинг» не знайшов свого підтвердження під час проведення перевірки, у зв'язку з чим і було визначено грошові зобов'язання з податків на додану вартість та з доходів фізичних осіб.
Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, що не відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства.
Відповідно до ч.3 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів «Про прибутковий податок з громадян» до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
У відповідності до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п. 1.32. ст. 1 вищевказаного Закону, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Згідно з нормами підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податків відносить до складу валових витрат суми будь-яких витрат, сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати на придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до п.п..7.4.1.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З матеріалів справи видно, що основним видом діяльності позивача є оптова торгівля хімічними матеріалами для виробництва шкіри.
02.03.2009 року між позивачем (покупець) та ПП «Торгівельна компанія «Бізнесхолдінг» (постачальник) укладено договір №009, згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність (поставити) у термін, що визначений цим договором хімічні матеріали, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар у порядку та на умовах, що передбачені цим договором.
Аналогічний договір укладено 08.01.2010 року позивачем з ПП «Фірма «Юкос» (постачальник) .
В підтвердження виконання даних договорів позивачем додано до матеріалів справи накладні, видаткові та податкові накладні.
Відповідність вказаних вище первинних документів вимогам Законів України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та «Про податок на додану вартість» не заперечуються ні податковим органом, ні судом першої інстанції.
Проте, суд першої інстанції з підстав не представлення товарно-транспортних накладних та неможливістю перевірки контрагентів, один з яких не знаходиться за місцем реєстрації, а другий відмовив у проведенні перевірки, дійшов висновку про відсутність змін у структурі активів та зобов»язань позивача та нікчемності цих договорів.
Однак,з матеріалів справи видно, що зміни у майновому стані позивача відбулися- хімреактиви реалізовані і позивач отримав прибутки, які відобразив в декларації, які прийняті податковим органом, хоча при нікчемності договорів мали бути виключені з валових доходів.
Так, хімреактиви, придбані у ПП «Торгівельна компанія «Бізнесхолдінг» та Фірми «Юкос» був подальшому реалізований іншим контрагентам , внаслідок чого позивач отримав прибуток від вказаних операцій, зокрема, товар придбаний за накладними:
№0061/1 від 01.04.2009 року від ПП «Торгівельна компанія «Бізнесхолдінг» був в подальшому реалізований за накладними: №20 від 22.04.2009 року на користь ЗАТ «Возко» та №21 від 21.04.2009 року на користь ВАТ «Васильківський шкірзавод» з належним оформленням видаткових та податкових накладних та включенням сум продажу до складу валового доходу та податкових зобов'язань;
№0061 від 01.04.2009 року від ПП «Торгівельна компанія «Бізнесхолдінг» був в подальшому реалізований за накладними: №19 від 13.04.2009 року, №22 від 22.04.2009р. на користь ЗАТ «Возко» та №21 від 21.04.2009 року на користь ВАТ «Васильківський шкірзавод» з належним оформленням видаткових та податкових накладних та включенням сум продажу до складу валового доходу та податкових зобов'язань;
№0215 від 26.05.2009 року від ПП «Торгівельна компанія «Бізнесхолдінг» був в подальшому реалізований за накладними: №26 від 26.05.2009 року на користь ВАТ «Шкіряне підприємство «Світанок» з належним оформленням видаткових та податкових накладних та включенням сум продажу до складу валового доходу та податкових зобов'язань;
№0444 від 01.06.2009 року від ПП «Торгівельна компанія «Бізнесхолдінг» був в подальшому реалізований за накладними: №27 від 02.06.2009 року, №29 від 10.06.2009 року на користь ЗАТ «Возко» та №28 від 04.06.2009 року на користь ТОВ «Укр Пелл» з належним оформленням видаткових та податкових накладних та включенням сум продажу до складу валового доходу та податкових зобов'язань;
№0712 від 01.07.2009 року від ПП «Торгівельна компанія «Бізнесхолдінг» був в подальшому реалізований за накладними: №33 від 06.07.2009 року на користь ТОВ «Укр Пелл» з належним оформленням видаткових та податкових накладних та включенням сум продажу до складу валового доходу та податкових зобов'язань ;
№РН-12-0118 від 01.12.2009 року від ПП «Фірма «Юкос» був в подальшому реалізований за накладними:№49 від 15.12.2009 року на користь ТОВ «Укр Пелл» та №48 від 14.12.2009 року на користь ВАТ «Шкіряне підприємство «Світанок» з належним оформленням видаткових та податкових накладних та включенням сум продажу до складу валового доходу та податкових зобов'язань;
№1005 від 03.08.2009 року від ПП «Торгівельна компанія «Бізнесхолдінг» був в подальшому реалізований за накладними: №37 від 10.08.2009 року на користь ВАТ "Шкіряне підприємство «Світанок» та №38 від 28.08.2009 року на користь ТОВ II «Спілловер» з належним оформленням видаткових та податкових накладних та включенням сум продажу до складу валового доходу та податкових зобов'язань;
№1602 від 01.09.2009 року від ПП «Торгівельна компанія «Бізнесхолдінг» був в подальшому реалізований за накладними: №39 від 10.09.2009 року на користь ЗАТ «Чинбар» з належним оформленням видаткових та податкових накладних та включенням сум продажу до складу валового доходу та податкових зобов'язань;
№1831 від 01.10.2009 року від ПП «Торгівельна компанія «Бізнесхолдінг» був в подальшому реалізований за накладними:№40 від 01.10.2009 року на користь ТОВ «Емі-Україна», №41 від12.10.2009 року на ТОВ «Укр Пелл», №42 від 20.10.2009 року на користь ЗАТ «Возко», №43 від 22.10.2009 року на користь ТОВ II «Спілловер» з належним оформленням видаткових та податкових накладних та включенням сум продажу до складу валового доходу та податкових зобов'язань;
№РН-11-0204 від 02.11.2009 року від ПП «Фірма «Юкос» був в подальшому реалізований за накладними: №44 від 09.11.2009 року на користь ТОВ «Укр Пелл» з належним оформленням видаткових та податкових накладних та включенням сум продажу до складу валового доходу та податкових зобов'язань;
№РН-1-08001 від 08.01.2010 року від ПП «Фірма «Юкос» був в подальшому реалізований за накладними: №1,4,5 від 13.01.2010р., 15.01.2010 р., 22.01.2010 року на користь ТОВ «Геос-Львів», №6 від 01.02.2010 року на користь ТОВ «Укр Пелл»;
№РН-2-02009 від 02.02.2010 року від ПП «Фірма «Юкос» був в подальшому реалізований за накладними: №7 від 04.02.2010 року на користь ЗАТ «Возко», №8 від 26.02.2010 року на користь ВАТ «Васильківський шкірзавод», з належним оформленням видаткових та податкових накладних та включенням сум продажу до складу валового доходу та податкових зобов'язань;
№РН-2-15011 від 15.02.2010 року від ПП «Фірма «Юкос» був в подальшому реалізований за накладними:№8 від 26.02.2010 року на користь ВАТ «Васильківський шкірзавод», №9 від 04.03.2010 року на користь ТОВ «Укр Пелл» з належним оформленням видаткових та податкових накладних та включенням сум продажу до складу валового доходу та податкових зобов'язань;
№РН-3-01012 від 01.03.2010 року, №РН-3-15013 від 15.03.2010 року від ПП «Фірма «Юкос» був в подальшому реалізований за накладними: №10 від 24.03.2010 року на користь ТОВ «Геос Львів», №11 від 26.03.2010 року на користь ТОВ «Укр Пелл» з належним оформленням видаткових та податкових накладних та включенням сум продажу до складу валового доходу та податкових зобов'язань.
Отже, всі операції з контрагентами ПП «Торгівельна компанія «Бізнесхолдінг» та Фірма «Юкос» були використані в господарській діяльності, мали економічний ефект у вигляді отриманого прибутку. Розрахунки за отриманий товар здійснені в повному обсязі про що надані банківські виписки.
Крім того, оплата за отриманий товар ПП «Фірма «Юкос», ПП «ТК «Бізнесхолдінг» проведена в безготівковій формі у відповідності до платіжних доручень та в повному обсязі. Суми податку на додану вартість сплачені на користь ПП «Фірма «Юкос», ПП «ТК «Бізнесхолдінг» в повному обсязі, про що свідчать виписки банку, виписані відповідні податкові накладні, а відтак позивач правомірно включив суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту по податку на додану вартість за відповідні періоди 2009 року та 2010 року.
Слід підкреслити, що не представивши товарно-транспортні накладні, позивач не включив їх до валових витрат, відтак ця обставина не вплинула на зменшення розміру доходу позивача.
За таких обставин, на думку колегії колегія суддів, є правомірним включення до валових витрат коштів, що оплачені вказаним контрагентам, а відтак грошове нарахування з податку на доходи фізичних осіб є неправомірним.
При цьому, колегія суддів виходить з того, що позивач не повинен нести відповідальність за податкову недисциплінованість контрагентів. Доказів обізнаності позивача про порушення податкового законодавства цими контрагентами, а також судових рішень про нікчемність укладених угод чи притягнення до відповідальності посадових осіб позивача за фіктивне підприємництво чи ухилення від сплати податків ні суду першої інстанції ні апеляційній інстанції не представлено.
Відповідно до п.3,4 ст.202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, доводи апеляційної скарги висновки суду спростовують, а тому така підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.3, 202, 205 ч.2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2011 року у справі №2а-9169/11 скасувати і прийняти нову постанову, якою позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 7 квітня 2011 року №0000771720/0/9079 та від 7 липня 2011 року №0000761720/1/16890.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.М. Багрій
А.І. Рибачук
Постанова у повному обсязі складена 25.11.2014 року.