02 грудня 2014 року Справа № 876/9751/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області на постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 2 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання рішення та відмови незаконним, зобов'язання призначити та виплачувати пенсію,-
04.09.2014 року позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить визнати рішення №8 Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та відмову управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області в призначенні їй пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - незаконними; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області призначити та виплачувати їй пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з липня 2014 року і в подальшому.
Постановою Бережанського районного суду Тернопільської області від 2 жовтня 2014 року позов задоволено. Визнано рішення №8 Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та відмову управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - незаконними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з липня 2014 року і в подальшому.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що виконувала роботи на посадах за Списком №2, а саме із 14.09.1987 року по 06.07.1997 року та із 01.08.1998 року по 27.04.2000 року, її пільговий стаж становить більше 10 років, а загальний стаж - 24 роки 11 місяців 23 дні. А тому вона має беззаперечне право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачу відмовлено у призначені пенсії на пільгових умовах тільки з формальних та надуманих підстав.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, винесеною із порушенням норм матеріального та процесуального права, управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 2 жовтня 2014 року та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що записи у трудовій книжці не дають можливості встановити пільговий характер роботи позивача, оскільки трудова книжка не містить всіх необхідних відомостей, зазначених вище, зокрема щодо характеру виконуваної роботи, її тривалості.
Стверджує, що первинними документами за період роботи з 1989 року по 06.02.1997 року не підтверджено, що позивач працювала на посадах та роботах, які передбачено Списком № 2, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162, який був чинний на період роботи.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційноїінстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 14.09.1987 року по 06.07.1997 року працювала сушильником піску на склотарному заводі колгоспу ім. Б. Хмельницького. 14.02.1997 створено ТзОВ Рогачинський склотарний завод, який є самостійною юридичною одиницею. З 08.07.1998 року товариство реорганізовано в ТзОВ ВКФ «Декор», який є правонаступником ТзОВ Рогачинський склотарний завод. 01.08.1998 року позивач була призначена на посаду складальника шихти в шихтовочний цех, на якій вона працювала до 24.07.2000 року. Вказане підтверджується записами в трудовій книжці ОСОБА_1, довідкою про уточнення особливого характеру праці або умов праці, які необхідні для призначення пільгової пенсії №14 від 24.02.2014 року, виданою ТзОВ «Рогачинський завод скловиробів».
У липні 2014 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області про призначення їй пенсії на пільгових умовах.
Рішенням комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №8 від 08.08.2014 року затверджено період роботи з 14.09.1987 р. по 31.12.1988 р. ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи з Списком №2, а період роботи з 01.01.1989 р. по 06.02.1997 р. не підтверджено і зв'язку з тим, що первинними документами не підтверджено факт роботи на посадах та роботах, які передбачено Списком №2 виробництв, робіт, професій посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Про вказане рішення та про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах позивача було повідомлено листом управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області від 21.08.2014 року №2643/01-03.
Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 №162, які були чинні на час роботи позивача, в розділі XVІІІ «Скляне виробництво» передбачено посади: кочегари сушильних печей, складальники шихти.
Відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Пунктом 3 «Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року передбачено, що для визначення права на пільгове пенсійне забезпечення застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є, насамперед, наявність професії (посади) та виробництва у відповідному Списку, підтвердження шкідливих умов праці впродовж повного робочого дня (не менш ніж 80 відсотків), встановленого для даного виробництва. Факт роботи особи протягом повного робочого дня на роботах із шкідливими та важкими умовами праці підтверджується уточнюючою довідкою підприємства, виданою на підставі первинних документів за час роботи особи в шкідливих умовах.
Відповідно до пункту 4 «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці» затвердженого постановою Кабінету міністрів від 1.08.1992 року № 442, атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Результати атестації робочих місць за умовами праці затверджуються наказом по підприємству. Відповідальність за своєчасне та якісне її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення або неналежне проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до висновку №01-02/734 від 14.12.2011 року щодо якості проведеної атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно Списку №2 працівникам робочого місця «складальник шихти». Відповідно до висновку №037/05 від 28.02.2001 року щодо якості проведеної атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно Списку №2 працівникам робочого місця «складальник шихти». Відповідно до висновку №05-02/087 від 27.02.2006 року щодо якості проведеної атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах на посаді «сушильник сировини та матеріалів (піску)» відповідно до Списку №2.
Згідно ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 року, якою визначено, що у відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ , організацій та їх правонаступників.
З наведеного вбачається, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, яку позивач надав відповідачу. Крім того, не зарахування всього пільгового стажу роботи позивача на одній і тій самій посаді, посилаючись на відсутність аб неналежне проведення атестації робочого місця апеляційним судом до уваги не беруться, оскільки атестація робочих місць покладена на роботодавця.
Крім того, на думку апеляційного суду, судом першої інстанції правильно встановлено, що зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, повністю підтверджується факт безпосередньої зайнятості позивача на такій роботі.
Натомість управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області як у ході судового розгляду справи, так і під час апеляційного провадження вищенаведені обставини не спростовано та протилежного суду не доведено, хоча в силу положень ч.2 ст. 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністртивного позову.
Покликання апелянта на необхідність пред'явлення позивачем довідки уточнюючого характеру, на думку апеляційного суду, не слід брати до уваги при вирішенні даного спору, оскільки наявний у ОСОБА_1 трудовий стаж для призначення пільгової пенсії повністю підтверджений записами у її трудовій книжці, які сумнівів щодо своєї об'єктивності чи достовірності не викликають.
Статтею 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що на момент звернення позивача до управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області вона мала необхідну кількість трудового та пільгового стажу, передбаченого п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», для призначення пенсії на пільгових умовах з липня 2014 року.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 2 жовтня 2014 року у справі №593/1254/14-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання рішення та відмови незаконним, зобов'язання призначити та виплачувати пенсію - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Р.Б. Хобор
Р.П. Сеник