02 грудня 2014 року Справа № 876/5160/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області на окрему ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року у справі за позовом Контрольно-ревізійного управління в Тернопільській область до Бучацької районної державної адміністрації про зобов'язання виконати вимоги,-
31.01.2013 року відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області звернувся до суду із заявою про роз'яснення постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011 року у справі № 2-а-1970/2986/11 позовом Контрольно-ревізійного управління в Тернопільській область до Бучацької районної державної адміністрації про зобов'язання виконати вимоги.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року відмовлено відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області в задоволенні заяви про роз'яснення постанови.
Також, 18 лютого 2013 року судом першої інстанції постановлено окрему ухвалу щодо неналежної організації роботи відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області, яку направлено начальнику Головного управління юстиції в Тернопільській області.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати окрему ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт стверджує, що вжитими державним виконавцем заходами встановлено, що боржником вживаються заходи спрямовані на виконання п.6 та п.7 вимог Державної фінансової інспекції від 12.04.2011р. №19-08-12-15/2053.
Крім того вказує на те, що оскільки постанова Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011 року є немайнового характеру та стосується вчинення дій щодо третіх осіб (які не є стороною виконавчого провадження) в державного виконавця відсутні правові підстави щодо вжиття заходів примусового виконання рішень визначених ст.ст. 57, 59 Закону України «Про виконавче провадження» щодо стягнення боргу шляхом накладення арешту на кошти та на майно боржника, а також вчиняти дії пов'язані з поверненням коштів з осіб, які не є стороною виконавчого провадження.
Посилається на те, що судом першої інстанції в постанові від 18 листопада 2011 року не зазначено заходів, які необхідно вжити боржнику на виконання п.6 та п.7 вимог Державної фінансової інспекції від 12.04.2011р. №19-08-12-15 2053, що робить резолютивну частину рішення суду незрозумілою та призводить до безпідставних звернень Державної фінансової інспекції з приводу невиконання рішення суду.
Тому, 14.01.2013 року державний виконавець, керуючись сг.ст. 11, 34 Закону України «Про виконавче провадження» звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із заявою про роз'яснення рішення суду в справі №2-а-1970/2986.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011 року у справі № 2-а-1970/2986/11 задоволено позов контрольно-ревізійного управління в Тернопільській області та зобов'язано Бучацьку районну державну адміністрацію виконати обов'язкові вимоги від 12.04.2011р. № 19-08-12-15/2053, а саме: п.6 вжити заходів щодо стягнення плати у сумі 25 346,72 грн. з суб'єктів господарювання (ФГ «Воля», ФО ОСОБА_1, ПАЛ «Цвітова», ФІ «Степ», ФІ «Передмістя», ФГ «Заричне», ТОВ «Агро поліс») якими за період з 01.06.2009 р. по 31.12.2010 р. фактично використовувались земельні ділянки без укладення договорів оренди та виготовлення правовстановлюючих документів за межами населених пунктів на територіях відповідних сільських рад Бучацького району; п.7 стягнути з винних осіб нестачу матеріальних цінностей на загальну суму 4015,92 грн., з яких 2007,96 грн. перерахувати в дохід державного бюджету.
На виконання вказаної постанови Тернопільським окружним адміністративним судом 14.12.2011 року видано виконавчі листи №2-а-1970/2986, на підставі яких державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень від 01.03.2012 року: ВП №30978352, ВП №30978746, та боржнику - Бучацькій районній державній адміністрації Тернопільської області надано строк для добровільного виконання зазначеного судового рішення, а саме: протягом семи днів з моменту винесення постанови, тобто до 09.03.2012 року.
У відповідності до вимог ч.2 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.
Згідно ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державному виконавцю у процесі здійснення виконавчого провадження надано право вживати певний перелік виконавчих дій направлених на своєчасне і повне виконання рішення, яке зазначене у виконавчому документі.
Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів).
Відповідно до вимог ст. ст. 49, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження» вирішення питань про наявність обґрунтованих підстав для закінчення виконавчого провадження та щодо встановлення фактів невиконання без поважних причин у встановлений строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії віднесено до компетенції державного виконавця
Як слідує з матеріалів справи, Бучацька районна державна адміністрація лише листом від 02.04.2012 року №01-459/01-12 повідомила Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області про те, що виконати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011 року у справі № 2-а-1970/2986/11, яким зобов'язано Бучацьку районну державну адміністрацію виконати обов'язкові вимоги від 12.04.2011р. № 19-08-12-15/2053, а саме п.7 за виконавчим листом №2-а-1970/2986, виданим судом 14.12.2011 року, є не можливим. Крім того запропоновано Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області звернутися до суду, на підставі ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», із заявою про роз'яснення вказаного рішення, так як у виконавчому документі резолютивну частину за умов відсутності пакету документів виконати неможливо.
Крім того, у складеному акті державного виконавця від 30.11.2012 року надано оцінку обставинам та документам, які надавались боржником 09.04.2012 року, та з приводу дій, що були вчинені боржником до відкриття виконавчих проваджень і на підставі цих документів, та з пояснень боржника державним виконавцем зроблено висновок про наявність поважних причин, які унеможливлюють виконання рішення суду.
Незважаючи на викладене, державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області звернувся до суду із заявою про роз'яснення постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011 року у справі № 2-а-1970/2986/11 позовом Контрольно-ревізійного управління в Тернопільській область до Бучацької районної державної адміністрації про зобов'язання виконати вимоги лише 23.01.2013 року (а.с.52).
У матеріалах справи відсутні докази того, що в період з часу відкриття виконавчого провадження - 01.03.2012 року, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області до листопада 2012 року вчинялися будь-які виконавчі дії спрямованої на примусове виконання виконавчого документу у виконавчих провадженнях ВП №30978352, ВП №30978746.
Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що зазначена обставина не може бути залишена поза увагою суду та є підставою для постановлення окремої ухвали з метою з'ясування та подальшого усунення причин і умов, що сприяли виявленому порушенню вимог закону.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст. 195, п.п.1,2 ч.1 ст.197, п.1 ч.1 ст.199, ст.ст. 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області залишити без задоволення, а окрему ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року у справі №2а/1970/2986/11 за позовом Контрольно-ревізійного управління в Тернопільській область до Бучацької районної державної адміністрації про зобов'язання виконати вимоги - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Р.Б. Хобор
Р.П. Сеник