24 листопада 2014 року Справа № 170281/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Довга О.І.
судді Ліщинський А.М.
Запотічний І.І.
секретар судового засідання Дутка І.С.
за участю
представника позивача Дуда А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.09.2012р. по справі № 2а-1970/3103/12 за позовом приватного підприємства "Екоцентр плюс" до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про визнання недійсним акту (рішення) про заборону розміщення небезпечних відходів,
22.08.2012 року Приватне підприємство "Екоцентр плюс" звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про визнання незаконним та скасування рішення заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Ференца Е.М. за №44 (вих. №3/3100/1) від 30 липня 2012 року "Про тимчасову заборону (зупинення) розміщення небезпечних відходів 1 класу небезпеки (відпрацьованих ртутьвмісних ламп) у складському приміщені за адресою: м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 6, ПП "Екоцентр плюс" м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 6".
В обгрунтування адміністративного позову позивач зазначав, що неправомірність рішення зумовлена невірним трактування відповідачем законодавчо визначених термінів та здійсненням їх підміни, а саме: термін "зберігання" замінено на термін "розміщення", які за своїм змістом (визначенням) не є тотожними. На думку позивача, така підміна термінів веде до неправильного тлумачення виду діяльності позивача та до створення штучної доказової бази з метою припинення його діяльності. Крім цього вказував, що згідно роз'яснення наданого ПП "Екоцентр плюс" Держуправлінням охорони навколишнього середовища у Тернопільській області, який є дозвільним органом у сфері поводження з відходами (уповноважений здійснювати видачу дозволу на розміщення відходів), враховуючи вид діяльності, який здійснює ПП "Екоцентр плюс" та наявні у нього дозвільні документи вказано, що діяльність позивача не потребує дозволу на розміщення відходів. Стосовно частини оскаржуваного рішення щодо забезпечення проведення обліку зберігання та передачі на утилізацію відходів відповідно до журналу обліку відходів по формі 1 - ВТ, представник позивача вказав, що ПП "Екоцентр плюс" у цій частині рішення відповідача визнає обгрунтованим та таким, що підлягає до виконання позивачем.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від10.09.2012 року
адміністративний позов визнано протиправним та скасовано пункт 1 та абзац 1 пункту 2 Рішення заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Ференца Е.М. за №44 (вих. №3/3100/1) від 30 липня 2012 року "Про тимчасову заборону (зупинення) розміщення небезпечних відходів 1 класу небезпеки (відпрацьованих ртутьвмісних ламп) у складському приміщені за адресою: м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 6, ПП "Екоцентр плюс" м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 6".
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, вважаючи її необгрунтованою та прийнятою із порушенням норм матеріального права, Державна екологічна інспекція у Тернопільській області подала апеляційну скаргу.
В обгрунтування апеляційної скарги покликається на те, що 24.07.2012р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Дроздовським А.К. проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Приватним підприємством "Екоцентр плюс". В ході перевірки було виявлено порушення законодавства про відходи, а саме дане підприємство тимчасово розміщує відходи без відповідного дозволу. В акті перевірки від 24.07.2012р. зазначено, що дозвіл на розміщення відходів у підприємства відсутній.
Відповідно до пп.14.1.223 п.14.1 ст.14 розділу І ПКУ розміщення відходів - це зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.
Згідно п. 8 ст. 34 Закону України "Про відходи" розміщення небезпечних відходів дозволяється у спеціально обладнаних місцях та здійснюються відповідно до ліцензійних умов щодо поводження із небезпечними відходами.
Оскільки, Приватним підприємством "Екоцентр плюс" при розміщенні відходів порушено природоохоронне законодавство 30.07.2012р. заступником Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області було винесено рішення № 44 про тимчасову заборону (зупинення) розміщення відходів 1 класу небезпеки (відпрацьованих ртутьвмісних ламп) у складському приміщенні за адресою м. Тернопіль, вул. 15 квітня, 6 Приватним підприємством "Екоцентр плюс".
Крім цього, посилання в постанові суду від 10.09.2012р. по справі № 2-а/1970/3103/12 на Базельську конвенцію про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням не має підстав, оскільки дана конвенція стосується транскордонного перевезення відходів.
З урахуванням наведеного, просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечує, вважає її необгрунтованою, а доводи наведені у ній - безпідставними.
Апелянт повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що приватне підприємство "Екоцентр плюс" , відповідно до п.2.2. статуту ПП "Екоцентр плюс", серед головних напрямків діяльності підприємства здійснює операції у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання, перевезення), а саме: відпрацьовані люмінесцентні лампи, що мають ртутне наповнення (газорозрядні, дугові розрядні, люмінесцентні, галогенні, тощо).
В кінці липня 2012 Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області, згідно направлення №745, проведена планова перевірки ПП "Екоцентр плюс", про що складено Акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 24.07.2012 року. Даною перевіркою встановлено, що підприємство займається збиранням та зберіганням відпрацьованих люмінісцентних ламп та інших ламп з ртутним наповненням, з подальшою передачею їх ТОВ «Микитртуть» м. Горлівка згідно Договору №Л-709 від 12.06.2009 року.
Для проведення основної діяльності підприємство використовує приміщення по вул. 15 Квітня, 6 м. Тернопіль.
За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області винесено припис №3-2/2353 від 24.07.2012, яким ПП "Екоцентр плюс" вказано, згідно пункту Г статті 17 Закону України «Про відходи» забезпечити до 01.08.2012р. проведення обліку відходів, що зберігаються та передаються на утилізацію у журналі встановленого зразка 1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів та тари". 30 липня 2012 року заступником Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Ференц Е.М. прийнято Рішення за №44 (вих. №3/3100/1) "Про тимчасову заборону (зупинення) розміщення небезпечних відходів 1 класу небезпеки (відпрацьованих ртутьвмісних ламп) у складському приміщені за адресою: м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 6, ПП "Екоцентр плюс" м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 6» .
Перевіркою, серед іншого, встановлено, що у підприємства відсутній дозвіл на розміщення відходів на 2012 рік.
Відповідно до пункту 1 Рішення, ПП "Екоцентр плюс" тимчасово заборонено (зупинено) з 30.07.2012р. розміщення небезпечних відходів 1 класу небезпеки (відпрацьованих ртутьвмісних ламп) у складському приміщенні розташованому за адресою : м. Тернопіль, вул. 15 Квітня. Крім того, у пункті 2 Рішення ПП "Екоцентр плюс" вказано:отримати дозвіл на розміщення відходів;забезпечити проведення обліку зберігання та передачі на утилізацію відходів відповідно до журналу обліку відходів по формі 1-ВТ.
Даючи правову оцінку покликанням апелянта на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та помилкове застосування норм процесуального права, колегія суддів виходить з таких міркувань.
Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища визначаються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 року.
Відповідно до частини 3 статті 16 цього Закону спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.
Згідно зі статтею 22 Закону № 187/98-ВР спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та його органи на місцях, державна санітарно-епідеміологічна служба України, інші органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції.
До компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та його органів на місцях у сфері поводження з відходами належить, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням вимог екологічної безпеки; встановлення відповідно до закону порядку здійснення операцій у сфері поводження з відходами; видача відповідно до закону дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами; погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів; видача дозволів на зберігання та видалення відходів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (статті 23 Закону № 187/98-ВР).
Згідно з абзацами першим, четвертим статті 33 Закону № 187/98-ВР зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.
Згідно з абзацами першим, четвертим статті 33 Закону № 187/98-ВР зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.
Відповідно до визначення термінів, наведених у статті 1 Закону № 187/98-ВР, зберігання відходів - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення); розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах; збирання і заготівля відходів як вторинної сировини - діяльність, пов'язана із збиранням, купівлею, прийманням, зберіганням, обробленням (переробленням), перевезенням, реалізацією і постачанням таких відходів переробним підприємствам на утилізацію, а також надання послуг у цій сфері.
Суд першої інстанції, виходячи із аналізу законодавчих норм, вірно зазначив, що термін "розміщення відходів" включає такі визначені операції з переліку операцій з видалення відходів, визначених Базельською конвенцією про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням та постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 року № 1120 "Про затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням і Жовтого та Зеленого переліків відходів": D1, D2, D3, D4, D5, D6, D7, D12, а саме:
D1 Поховання в землі чи скидання на землю (наприклад на звалище тощо),
D2 Обробка ґрунтом (наприклад біохімічний розклад рідких чи мулових відходів у ґрунті тощо),
D3 Закачування на глибину (наприклад вприскування відходів відповідної консистенції у свердловини, соляні куполи чи природні резервуари тощо),
D4 Скидання у поверхневі водойми (наприклад скидання рідких або мулових відходів у котловани, ставки чи відстійні басейни тощо),
D5 Скидання на спеціально обладнані звалища (наприклад скидання в окремі відсіки з прокладкою і поверхневим покриттям, які ізолюють їх один від одного і навколишнього середовища, тощо),
D6 Скидання у водойми, крім морів/океанів,
D7 Скидання у моря/океани, в тому числі поховання на морському дні,
D12 Постійне зберігання (наприклад у спеціальних контейнерах у шахті тощо).
Таким чином, до розміщення відходів віднесено захоронення відходів (операції D1-D7) та зберігання відходів (операція D12, яка означає постійне (остаточне) зберігання відходів, а не тимчасове).
При цьому посилання окружного суду на Базельську конвенцію про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням та постанову Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 року № 1120 "Про затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням і Жовтого та Зеленого переліків відходів" є правомірним, оскільки даними документами визначається термінологія, яку застосовував суд до спірних правовідносин при ухваленні рішення. Колізія наявна у законодавстві України зумовлює необхідність звернення до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та які є частиною національного законодавства для усунення протиріч та врегулювання спірних відносин за допомогою акту, який регулює схожі відносини і який може бути застосований до цих відносин
Також окружним судом правильно визначено, що різниця у термінах розміщення відходів та зберігання відходів полягає у тому, що розміщені відходи назавжди або практично на невизначений довготривалий строк будуть захороненні або займуть певне місце на поверхні, а відходи, що тимчасово зберігаються, згодом можуть бути передані на утилізацію або видалення, і зазначені остаточні операції, можливо, будуть проведені в інших місцях та іншими суб'єктами господарювання.
Отже тимчасове зберігання відходів не є розміщенням відходів у розумінні статті 1 Закону України "Про відходи".
Висновок суду першої інстанції підтверджується також роз'ясненнями щодо застосування термінів розміщення відходів та зберігання відходів наданими Міністерством екології та природних ресурсів України 09.09.2011 року.
Зазначеними доводами спростовується позиція апелянта стосовно неможливості застосування положень Базельської конвенції.
Судом першої інстанції встановлено, що 12.07.2009 між ПП "Екоцентр плюс" та ТОВ "Микитртуть" укладено договір №Л-709 про утилізацію люмінесцентних ламп ртуттєвмісних відходів. Відповідно до умов Договору ПП "Екоцентр плюс" зобов'язалось проводити збір і поставку ТОВ "Микитртуть" ртуттєвмісних відходів, а ТОВ "Микитртуть" у свою чергу зобов'язалось прийняти у ПП «Екоцентр плюс» такі відходи та проводити їх утилізацію.
Транспортування відходів здійснюється по мірі накопичення ламп залізничним чи автомобільним транспортом. Для тимчасового зберігання відпрацьованих приладів та виробів, що мають ртутне наповнення, ПП "Екоцентр плюc" використовує приймальний пункт за адреcою: м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 6. До матеріалів справи долучені відповідні висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 19.05.2010 року № 05.03.02-07/33469 та державної екологічної експертизи від 14.10.2010 року № 19/07.06.2010-1499 робочого проекту "Приймальний пункт для збирання, зберігання та перевезення небезпечних відходів, що містять як складові ртуть та сполуки ртуті по вул. 15 Квітня в м. Тернополі".
До матеріалів справи долучено висновок №319/14.08.09-3153 Державної екологічної експертизи щодо "Приймального пункту для збирання, перевезення та зберігання відпрацьованих люмінесцентних ламп, які мають ртутне наповнення по вул. 15 Квітня, 6 м. Тернопіль" від 14.09.2009р., по результатах розгляду представлених матеріалів щодо можливості екологічного безпечного здійснення ПП "Екоцентр плюс" операцій у сфері поводження з відходами, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області оцінено їх позитивно та не заперечувалось у видачі ліцензії на операції у сфері поводження з небезпечними відходами - збирання та зберігання відпрацьованих люмінесцентних ламп в орендованому складі площадки промвідходів ВАТ "Тернопільський радіозавод "Оріон" за адресою м. Тернопіль, вул. 15 Квітня. 6 за умови дотримання природоохоронного законодавства при здійсненні операцій у сфері поводження з небезпечними відходами. Крім того, висновком державної санітарно - епідеміологічної експертизи від 11.08.2009 №05.03.02-07/49654 на основі всіх документів та акту санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта дозволено роботу приймального пункту відпрацьованих люмінесцентних ламп ПП "Екоцентр плюс" в м. Тернополі по вул. 15 Квітня, 6 на орендованих площах площадки ВАТ "Тернопільський радіозавод "Оріон" для подальшої відправки та утилізації на Микитівському ртутному комбінаті ТОВ "Микитртуть".
Міністерством охорони навколишнього природного середовища України видано ПП "Екоцентр плюс" Ліцензію серії АВ №487708 від 15 грудня 2009 року на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання), та визначено перелік видів небезпечних відходів, на поводження з якими видана ліцензія, а саме: відходи, що містять як складові або забруднювачі ртуть, сполуки ртуті (у т.ч. відпрацьовані люмінесцентні лампи та прилади) (надалі по тексту - Ліцензія). Строк дії Ліцензії від 07.12.2009 - 07.12.2014 року.
30.06.2011 листом за вих. №1-3/1985 Держуправлінням охорони навколишнього середовища у Тернопільській області надано відповідь за звернення ПП "Екоцентр плюс" з приводу необхідності отримання підприємством дозволу на розміщення відходів, а саме: вказано, що оскільки ПП "Екоцентр плюс" у своїй діяльності відходів не утворює та не розміщує, дозволу на розміщення відходів не потрібно.
Зазначена відповідь також містить посилання на лист Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 16.02.2000 №14-6/134, у п. З якого в порядку надання роз'яснення зазначено, що підприємства які мають договори (контракти) на передачу відпрацьованих люмінесцентних ламп спеціалізованим підприємствам, дозволи на їх розміщення не видаються, ліміти на їх розміщення не встановлюються і збір за забруднення навколишнього природного середовища не справляється.
Поряд з цим, оскаржуване Рішення містить вимогу щодо забезпечення ПП «Екоцентр плюс» проведення обліку зберігання та передачі на утилізацію відходів відповідно до журналу обліку відходів по формі 1 - ВТ, з приводу якої ПП "Екоцентр плюс" у позовній заяві не викладено обставин та обгрунтувань на підтвердження неправомірності оскаржуваного рішення в цій частині та скасування. Також, підчас розгляду справи судом по суті, представником позивача зазначено, що у цій частині Рішення відповідача ПП "Екоцентр плюс" визнає обгрунтованим та таким, що підлягає до виконання позивачем.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте неправомірно, а тому є протиправним та підлягає скасуванню
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.160, 195, 196, 198, 200, 205,206, 254, КАС України
апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.09.2012р. по справі № 2а-1970/3103/12 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Довга О.І.
Судді Запотічний І.І..
Ліщинський А.М.