24 листопада 2014 року Справа № 175118/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого-судді Довга О.І.,
судді Ліщинський А.М.
судді Запотічний І.І.
секретар судового засідання Дутка І.С.
за участю
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Івано-Франківського міського центру зайнятості на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.09.2012р. по справі № 2а-1241/10/0970 за позовом Івано-Франківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,
30.03.2010 року Івано-Франківський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся в суд із адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 9223,93 грн. Позов обгрунтував тим, що відповідач в порушення вимог пунктів 2, 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", згідно реєстраційної картки відділу Єдиної державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради являлась керівником ТзОВ «Веста Трейд», в той час як перебувала в Івано-Франківському міському центрі зайнятості на обліку, як безробітна особа. Внаслідок вищенаведеного відповідач незаконно отримала допомогу по безробіттю в сумі 9223,93 грн.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.09.2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу. Вважає, що при винесенні судом першої інстанції рішення, не були об'єктивно враховані всі обставини справи. Зазначає, що відсутність доходу у відповідача не є підставою віднесення її до категорії незайнятого населення. Вважає, що ОСОБА_2 відносилась до зайнятого населення та незаконно отримала допомогу по безробіттю за період з 13.06.2009 року по 26.11.2009 року в сумі 9223 грн. 93 коп. в Івано-Франківському міському центру зайнятості.
Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю.
Представник позивача в судовому засіданні підтримує доводи апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що 14.05.2009 року ОСОБА_2 звернулася до Івано-Франківського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення»та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». 21.05.2009 року відповідачу надано статус безробітнього з виплатою допомоги по безробіттю. 27.11.2009 року Івано-Франківським міським центром зайнятості було винесено Наказ № 89 щодо відшкодування коштів у сумі 9223,93 грн. виплачених як допомога по безробіттю за період перебування на обліку в Івано-Франківському міському центрі зайнятості з 13.06.2009 року по 26.11.2009 року. Рішення прийнято відповідно до п. 2 та п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», та на підставі акту № 244 Івано-Франківського міського центру зайнятості від 27.11.2009 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу відділу державної реєстрації виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, якими встановлено, що з 20.12.2004 року ОСОБА_2 являється керівником ТзОВ «Веста Трейд».
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Згідно частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно пункту 1 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 60/62 від 13.02.2009 року (Порядок) цей Порядок визначає механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», пункту 16 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та частини третьої статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно пункту 2 Порядку, розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.
Пунктом 7 Порядку передбачено, що рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом.
Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 196, 196,198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Івано-Франківського міського центру зайнятості залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.09.2012р. по справі № 2а-1241/10/0970 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Довга О.І.
Судді Запотічний І.І.
Ліщинський А.М.
.