27 листопада 2014 р. Справа № 166089/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Клюби В. В.
суддів: Кухтея Р. В., Яворського І. О.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Заліщицького районного суду Тернопільської області від 27 лютого 2012 року по справі №2а - 4794/11/1905 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Заліщицької районної державної адміністрації про проведення перерахунку і виплату доплати до заробітної плати, -
16 травня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до Заліщицького районного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Заліщицької районної державної адміністрації і просила визнати протиправними дії відповідача щодо виплати доплати в меншому розмірі, ніж це визначено ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати здійснити перерахунок доплати з 14 грудня 2010 року по даний час і нараховувати доплату в подальшому.
Постановою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 27 лютого 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на те, що суд першої інстанції не надав правової оцінки законодавчим актам, які визначають правосуб'єктність відповідача, їх права та обов'язки.
Оскільки особами, які беруть участь у справі, не подано клопотання про розгляд справи за їх участю, суд відповідно до пункту 1 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач працює в Заліщицькому районному трудовому архіві, що знаходиться на території зони посиленого радіоекологічного контролю.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно із ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення - в зоні посиленого радіоекологічного контролю передбачена доплата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року №936 затверджений «Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок), який визначає механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінпраці.
Відповідно до п. 5 Порядку, соціальні доплати, передбачені ст. 39 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці.
Положеннями п. 6 Порядку передбачено, що підприємства реєструються уповноваженим органом, для чого подають не пізніше ніж за два місяці до початку кожного бюджетного року відомості про підприємство з визначенням кількості постраждалих осіб за категоріями отримувачів компенсацій та допомоги певних видів за формою, затвердженою Мінпраці, і списки громадян із зазначенням прізвища, імені та по батькові, категорії, серії та номера посвідчення, місця реєстрації, ідентифікаційного номера. До 25 числа місяця, за який здійснюється нарахування, підприємства подають до уповноваженого органу документи щодо розрахункових витрат, пов'язаних з виплатою компенсацій та допомоги певних видів, за затвердженою Мінпраці формою та реєстр отримувачів компенсаційних виплат і допомоги певних видів, де зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, категорія, номер посвідчення, ідентифікаційний номер, відомості про нараховані виплати, суму компенсацій та вид допомоги. Керівники підприємств несуть персональну відповідальність за своєчасність подання розрахункових документів до уповноваженого органу та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів.
Уповноважений орган перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, що провадяться в установленому законодавством порядку.
Однак, згідно наявних у справі матеріалів, позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом лише до Управління праці та соціального захисту населення Заліщицької районної державної адміністрації, хоча згідно вимог п. 5 постанови Кабінету Міністрів України № 936 від 20 вересня 2005 року «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплата додаткової доплати за роботу на території посиленого радіоекологічного контролю провадиться за місцем основної роботи громадян.
У зв'язку з тим, що Управління праці та соціального захисту населення Заліщицької районної державної адміністрації не здійснює виплату оспорюваної доплати, а лише перевіряє, проводить реєстрацію та облік розрахунку підприємства, установи, організації, де працює позивач та подає органу Державного казначейства платіжні документи для здійснення видатків для виплати доплати згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки позивач не зверталася з позовом до Заліщицького районного трудового архіву.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови та задоволення апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Заліщицького районного суду Тернопільської області від 27 лютого 2012 року по справі №2а - 4794/11/1905 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Заліщицької районної державної адміністрації про проведення перерахунку і виплату доплати до заробітної плати - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії ухвали сторонам та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. В. Клюба
Судді: Р. В. Кухтей
І. О. Яворський