про відмову в забезпеченні адміністративного позову
03 грудня 2014 р. № 824/3255/14-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Анісімова О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Кордобан А.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Нагорного О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про забезпечення адміністративного позову, заявлене у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та скасування наказу, -
ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправною бездіяльність та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач або Комісаріат) від 10.11.2014 р. №237 в частині щодо вибуття старшого сержанта ОСОБА_1 в розпорядження командира військової частини польової пошти НОМЕР_1 для подальшого проходження служби та зобов'язати Чернівецький обласний військовий комісаріат прийняти рішення про звільнення від обов'язку військової служби в зв'язку з мобілізацією старшого сержанта ОСОБА_1 та замінити його альтернативною ( невійськовою ) службою.
Крім цього, разом із позовом позивачем заявлено клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії наказу від 10.11.2014 р., №237 прийнятого відповідачем, на час розгляду адміністративного позову судом.
У судовому засіданні позивач та представник позивача клопотання про забезпечення позову підтримали. Вважають, що у разі реалізації оскаржуваного наказу існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, оскільки він буде залучений до військової служби, що суперечить його релігійним переконанням, також на їхню думку наказ містить очевидні ознаки протиправності.
Представник відповідача заперечив щодо задоволення клопотання, у зв'язку з тим, що даний наказ є реалізованим і його зупинення жодним чином не вплине на обсяг прав та обов'язків відповідача.
Виходячи з меж заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Під забезпеченням адміністративного позову суд розуміє вжиття визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Так, суд звертає увагу на те, що згідно з вимогами статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову можуть бути наступні обставини:
1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;
2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання рішенням законної сили без вжиття таких заходів;
3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;
4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову, особа повинна обґрунтувати причини звернення із таким клопотанням. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, обов'язковим є подання доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення адміністративного позову.
Позивач обґрунтував підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову наступними обставинами: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та оскаржуваний наказ містить очевидні ознаки протиправності.
У судовому засіданні позивач суду пояснив, що на військовій службі він перебуває близько 9 місяців, що також підтвердив представник відповідача. Отже, оскаржений наказ від 10.11.2014 р. №237 не є тим рішенням, на підставі якого позивач задіяний до проходження військової служби.
Відповідно до матеріалів справи наказом №237 від 10.11.2014 р. розформовано зведений підрозділ зони ТРО №8 з вибуттям особового складу для подальшого проходження служби у військовій частини польова пошта НОМЕР_1 за місцем виконанням завдань.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 юридично прибув для проходження військової служби до військової частини польова пошта НОМЕР_1 , звідки вибув у щорічну основну відпустку, що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 №176 від 14.11.2014 р. та ним не заперечується.
Отже наказ №237 від 10.11.2014 р. є реалізованим і, враховуючи зміст правовідносин які ним врегульовані, він не створює позивачу обов'язок проходити військову службу.
Враховуючи вищезазначене, виходячи з матеріалів справи та заявленого клопотання, суд дійшов висновку, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не наведено доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та не надано доказів очевидної протиправності оскаржуваного наказу.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
За таких обставин, керуючись статтею 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - відмовити.
Ухвала відповідно до ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена повністю або частково в апеляційному порядку.
Згідно із ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя О.В. Анісімов
Повний текс ухвали складено 08.12.2014 р.