01 грудня 2014 року , о 15-55 годині,Справа № 808/7915/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,
за участю секретаря Передерій А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя справу за адміністративним позовом Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
до відділу державної виконавчої служби Вільнянського районного управління юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що 04.03.2014 він надіслав до ВДВС виконавчий лист, виданий Запорізьким окружним адміністративним судом 13.06.2012 у справі №0870/1035/12.
Постановою державного виконавця ВДВС Манзенко Т.Л. від 26.09.2014 було відмовлено ОДПІ у відкритті виконавчого провадження на підставі п.8 ч. 1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», який передбачає «наявність інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження».
Оскільки примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, згідно з Законом України «Про виконавче провадження», в т.ч. на підставі виконавчих листів, виданих судами, позивач просить визнати дії ВДВС Вільнянського РУЮ щодо відмови у відкритті виконавчого провадження за вищеквазаним виконавчим листом такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, та зобов'язати відповідача прийняти до провадження зазначений виконавчий лист й відкрити за ним виконавче провадження.
У судове засідання представник ОДПІ не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надавши до його початку заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що порядок стягнення податкового боргу з платників податків визначений податковим законодавством, яке передбачає здійснення стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, контролюючими органами на підставі рішення суду. Отже, чинне податкове законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, в якому органи державної виконавчої служби участі не приймають. Просить розглянути справу за його відсутності.
Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з огляду на таке: судом встановлено, що 13.06.2012 Запорізький окружний адміністративний суд видав ОДПІ виконавчий лист по адміністративній справі №0870/1035/12 про стягнення з садівничого товариства «Айстра» 1361 гривні.
26.09.2014 державним виконавцем ВДВС Вільнянського районного РУЮ Манзенко Т.Л. винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП №45044700.
Відповідно до п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України, «контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини».
Відповідно до п. 41.1 ст.41 Податкового кодексу України, «контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи».
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999, «державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії». Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 даного Закону, "відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:
1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом."
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 19 вказаного Закону, "державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону:
1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;...".
Згідно з ч. 1 ст. 20 вказаного Закону, «виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу».
Відповідно до п.8 ч.1 ст. 26 зазначеного Закону, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі «наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження».
Згідно з ст. 32 зазначеного Закону, заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Аналізуючи вищенаведені норми права, суд дійшов висновку, що прямим обов'язком контролюючого органу є стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу з рахунків такого платника у банках та за рахунок коштів, які перебувають у його власності , а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, в т. ч. й на підставі судового рішення про стягнення податкового боргу або про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Звернення контролюючого органу до ВДВС з метою виконання судового рішення про стягнення податкового боргу допускається лише у випадку стягнення податкового боргу з фізичної особи.
Судом встановлено, що позивач звернувся до ВДВС з метою стягнення податкового боргу з садівничого товариства «Айстра», в такому випадку, як передбачено нормами Податкового кодексу України, стягувачем є ДПІ. Відповідно, дії державного виконавця щодо відмови у відкритті виконавчого провадження є правомірними, а необхідність зобов'язувати ВДВС прийняти до виконання виконавчий лист щодо стягнення податкового боргу з садівничого товариства «Айстра» - відсутня.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що у позові необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 17, 158-163, 167 КАС України, суд
в позові відмовити.
Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Матяш