03 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 667/6865/14-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Дзиговський Ю.В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федусика А.Г.,
суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні на постанову Комсомольського районного суду м.Херсона від 02 вересня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
У серпні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні (далі УПФУ) про зобов'язання УПФУ зарахувати до пільгового стажу роботи позивачки період з 15 вересня 1982 року по 29 січня 1983 року роботи дояркою у колгоспі "Червона Зірка", що складає 4 місяці та 15 днів, період з 01 квітня 1987 року по 25 січня 1999 року роботи дояркою в радгоспі "Маяк" (з 16 серпня 1996 року реорганізовано в КСП "Маяк"), підтверджені в ході перевірок УПФУ періоди роботи з 29 січня 1983 року по 06 березня 1987 року, з 25 травня 2000 року по 31 липня 2000 року, з 01 лютого 2003 року по 16 лютого 2008 року загальним терміном 9 років 4 місяці, про зобов'язання УПФУ призначити позивачу пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом "д" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з моменту звернення, а саме з 03 лютого 2014 року.
Постановою Комсомольського районного суду м.Херсона від 02 вересня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Суд зобов'язав УПФУ зарахувати до пільгового стажу роботи позивачки період з 15 вересня 1982 року по 29 січня 1983 року роботи дояркою у колгоспі "Червона Зірка", що складає 4 місяці та 15 днів, період з 01 квітня 1987 року по 25 січня 1999 року роботи дояркою в радгоспі "Маяк" (з 16 серпня 1996 року реорганізовано в КСП "Маяк"), підтверджені в ході перевірок УПФУ періоди роботи з 29 січня 1983 року по 06 березня 1987 року, з 25 травня 2000 року по 31 липня 2000 року, з 01 лютого 2003 року по 16 лютого 2008 року загальним терміном 9 років 4 місяці. Крім того, судом зобов'язано УПФУ призначити позивачу пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом "д" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з моменту звернення, а саме з 03 лютого 2014 року. В іншій частині позову було - відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, УПФУ подало апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням УПФУ у формі протоколу №49 від 01 серпня 2014 року позивачці було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах в зв'язку з непідтвердженістю перевіркою виконання позивачкою встановлених норм обслуговування корів за період роботи з 01 квітня 1987 року по 25 січня 1999 року.
Вважаючи відмову УПФУ в призначенні пенсії на пільгових умовах протиправною ОСОБА_2 звернулась з позовом до суду.
Вирішуючи спірне питання та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог стосовно призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_2.
Колегія суддів в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.д) ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.
З матеріалів справи, зокрема, трудової книжки вбачається, що позивачка має підтверджений трудовий стаж роботи дояркою з 29 січня 1983 року по 06 березня 1987 року, з 01 квітня 1987 року по 25 січня 1999 року, з 25 травня 2000 року по 31 липня 2000 року та з 01 лютого 2003 року по 16 лютого 2008 року. Відомості стосовно періоду з 15 вересня 1982 року по 29 січня 1983 року роботи дояркою у колгоспі "Червона Зірка", що складає 4 місяці та 15 днів, трудова книжка не містить, натомість, вказаний проміжок часу роботи позивачки дояркою підтверджується довідкою Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Красная заря" (а.с. 22).
Крім того, з аналізу спірного рішення УПФУ вбачається, що актами перевірки від 08 травня 2014 року в СВК "Красная заря" та від 24 квітня 2014 року в трудовому архіві Білозерського району Херсонської області було підтверджено факт пільгової роботи позивачки з 01 квітня 1987 року по 25 січня 1999 року, з 29 січня 1983 року по 06 березня 1987 року, з 25 травня 2000 року по 31 липня 2000 року, з 01 лютого 2003 року по 16 лютого 2008 року.
В той же час, відмовляючи в призначенні пенсії на пільгових умовах та приймаючи спірне рішення УПФУ вважало непідтвердженим виконання позивачкою встановлених норм обслуговування корів в ПОСП "Маяк" за період з 01 квітня 1987 року по 25 січня 1999 року.
Разом з тим, на підтвердження власних доводів позивачка надала суду довідку ПОСП "Маяк" від 24 січня 2014 року №14-К, з якої вбачається, що позивачка виконувала встановлені норми обслуговування корів. Обставини встановлені вказаною довідкою УПФУ спростовані не були, а вагомих доказів, які б підтверджували доводи відповідача останнім надано не було.
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відмова в призначенні пенсії на пільгових умовах позивачу не ґрунтується на вимогах чинного пенсійного законодавства, а тому відмова позивачці в призначенні пенсії на пільгових умовах є протиправною, а висновки суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з діючим пенсійним законодавством.
Отже, постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.
Також, колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.
За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні - залишити без задоволення, а постанову Комсомольського районного суду м.Херсона від 02 вересня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: А.Г. Федусик
Суддя: Суддя: О.А. Шевчук Л.Є Зуєва