29 червня 2006 року у м. Києві колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Цуркана М.І.,
суддів: Юрченка В.В., Амєліна С.Є., Ліпського Д.В., Кобилянського М.Г.,
при секретарі : Проценко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського військового комісаріату про перерахунок пенсії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 9 грудня 2005 року,
ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 9 грудня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського військового комісаріату про перерахунок пенсії.
Зазначає, що проходив службу у Збройних Силах України, та був звільнений в запас з призначенням йому пенсії.
Вважає, що розрахунок пенсії є неправильним, оскільки проведений з порушенням вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», оскільки в грошове забезпечення не включені премія в розмірі 33,3% та інші передбачені надбавки.
Вказуючи на допущені, на його думку, судами неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постановлене судом апеляційної інстанції рішення.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2005 року позов ОСОБА_1 було повернуто позивачу.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що даний позов не підсудний Шевченківському районному суду м. Києва, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 КАС України позов повинен розглядатись судом за місцем проживання позивача, а позивач на території Шевченківського району м. Києва не проживає.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 9 грудня 2005 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а ухвалу Шевченківського суду м. Києва від 24 жовтня 2005 року без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання позивача.
З матеріалів справи вбачається, що позивач проживає за адресою : АДРЕСА_1, що не відноситься до території Шевченківського районного суду м. Києва.
Згідно п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Суд першої інстанції правильно встановив, а апеляційний суд обґрунтовано погодився з тим, що оскільки позивач не проживає в Шевченківському районі м. Києва, а оскаржувана бездіяльність відповідача стосується безпосередньо позивача, дана справа не підсудна Шевченківському районному суду м. Києва, оскільки позов подано з порушенням правил територіальної підсудності адміністративних справ..
За таких обставин судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для скасування постановлених по справі судових рішень відсутні.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду м. Києва від 9 грудня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: Цуркан М.І.
Судді: Юрченко В.В.
Амєлін С.Є.
Ліпський Д.В.
Кобилянський М.Г.
З оригіналом звірено:
Суддя: Юрченко В.В.