23 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представника
власника майна ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «МК Імперіал» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2014 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР МГУ Міндоходів - ЦО з ОПВ ОСОБА_8 , погоджене старшим прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 та в межах кримінального провадження № 32014100110000216 від 11 червня 2014 року за ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 212 КК України накладено арешт на майно, яке вилучене під час обшуку 24 вересня 2014 року в приміщенні № 8 за адресою: м. Херсон, вул. Нестерова, 2-В.
В ухвалі слідчий суддя вказав, що вилучені м'ясні та рибні продукти визнані речовими доказами у кримінальному провадження, а тому з метою недопущення їх втрати, знищення чи пошкодження, або інших наслідків які можуть перешкодити кримінальному провадженню, необхідно накласти арешт на вилучене майно.
В апеляційній скарзі директор ТОВ «МК Імперіал» вказує, що ухвала слідчого судді є необґрунтовано, постановленою з істотним порушенням вимог КПК України. Апелянт зазначає, що ТОВ «МК Імперіал» не є підозрюваним у кримінальному провадженні, тому відсутні правові підстави для накладення арешту. Також зазначає, що захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна призводить до обмеження підприємницької діяльності ТОВ «МК Імперіал».
Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити та скасувати ухвалу слідчого судді про накладення арешту, доводи прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.
Так, розглядаючи клопотання слідчий суддя встановив, що Центральним офісом з ОВП проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 320141000110000216 від 11 червня 2014 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст.28, ч. 3 ст. 212 КК України.
Досудовим розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що частина товарів ввезених на територію України (м'ясні та рибні продукти) надходять з порушенням митного та податкового законодавства з використанням підробних ветеринарних сертифікатів виробників нерезидентів та експертних висновків. Як вбачається із матеріалів справи, м'ясопродукти від виробників Бразилії (ввіз яких на територію України на даний час заборонений) слідують транзитом до Молдови, в адресу нібито підприємства «Лигеро», однак не перетинаючи кордон з Молдовою фактично розміщуються на складах Групи компаній Імперіал, що розташовані у м. Києві та м. Херсоні, звідки і проводиться їх реалізація на території України.
24 вересня 2014 року органом досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 вересня 2014 року проведено обшук в приміщенні № 8 за адресою: м. Херсон, вул. Нестерова, 2-В, під час якого у приміщенні № 8 де знаходиться морозильна камера, в порядку ч. 7 ст. 236 КПК України, виявлено та вилучено м'ясні та рибні продукти, які можуть мати значення для кримінального провадження.
26 вересня 2014 року постановою Міністерства доходів і зборів України, виявлені та вилучені згідно протоколу обшуку від 24 вересня 2014 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Накладаючи арешт на тимчасово вилучене у приміщенні № 8 за адресою: м. Херсон, вул. Нестерова, 2-В, слідчий суддя вказав що вилучені м'ясні та рибні продукти визнані речовими доказами у кримінальному провадження, а тому з метою недопущення їх втрати, знищення чи пошкодження, або інших наслідків які можуть перешкодити кримінальному провадженню, необхідно накласти арешт на вилучене майно.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що в ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, а згідно ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 2 ст. 167 КПК України.
Тому, з огляду на положення ч. 2 ст. 167, ч. 2 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вилучені м'ясні та рибні продукти можуть бути втрачені чи знищені, арешт на це майно слідчим суддею накладено обґрунтовано, за наявності для цього правових підстав.
Арешт майна з підстав передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна. Тому, доводи апелянта що ТОВ «МК Імперіал» не є підозрюваним у кримінальному провадженні, є безпідставними.
Враховуючи вищевикладене, а також виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність вжити заходів забезпечення кримінального провадження, шляхом накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, не вбачається.
З урахуванням викладеного, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу директора ТОВ «МК Імперіал» ОСОБА_7 - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2014 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР МГУ Міндоходів - ЦО з ОПВ ОСОБА_8 , погоджене старшим прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 та в межах кримінального провадження № 32014100110000216 від 11 червня 2014 року за ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 212 КК України накладено арешт на майно, яке вилучене під час обшуку 24 вересня 2014 року в приміщенні № 8 за адресою: м. Херсон, вул. Нестерова, 2-В, залишити без змін, а апеляційну скаргу директора ТОВ «МК Імперіал» ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:
Справа № 11-сс/796/1998/2014 Категорія ст. 172 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_9
Доповідач: ОСОБА_1