Справа № 739/1565/14-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/795/721/2014
Категорія - кримінальні Доповідач ОСОБА_2
04 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5
з участю прокурора - ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження № 11-кп/795/721/2014 за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Новгород-Сіверського району ОСОБА_7 на ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2014 року про повернення з підготовчого судового засідання прокурору обвинувального акта щодо ОСОБА_8 за ст. 185 ч.3 КК України,
Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2014 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, з підготовчого судового засідання повернуто прокурору в зв'язку з тим, що на порушення вимог ст. 291 КПК України, анкетні відомості неповнолітнього обвинуваченого не містять даних про притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення за межами Новгород-Сіверського району при наявності такого факту; при направленні обвинувального акта до суду прокурором не виконано вимоги ст. 293 КПК України, бо прокурором не надано копії обвинувального акта та копії реєстру матеріалів досудового розслідування під розписку неповнолітньому підозрюваному, а вказані дії виконані слідчим, хоча процесуальним законом слідчий не наділений такими повноваженнями, а доручення на їх вчинення відсутнє.
Все це місцевий суд вважає недоліками, що не давали можливості призначити судовий розгляд даного кримінального провадження.
Крім того, суд першої інстанції не задовольнив клопотання прокурора у підготовчому судовому засіданні про приєднання факсимільної копії листа з прокуратури Дніпровського району м. Києва про наявність кримінального провадження та прийнятих в його межах процесуальних рішень відносно неповнолітнього ОСОБА_8 з мотивів фактичної відсутності будь-якого процесуального документа на підтвердження цих даних.
В апеляційній скарзі прокурор прокуратури Новгород-Сіверського району ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції, посилаючись на істотні порушення вимог ст.ст. 370, 372 КПК України - у вступній частині ухвали не зазначена дата, місце народження та проживання обвинуваченого. В обвинувальному акті в повному обсязі зазначено всі відомості, передбачені ст. 291 КПК України. Посилання суду, що на порушення вимог 291 КПК України анкетні відомості неповнолітнього обвинуваченого не містять даних про притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення за межами Новгород-Сіверського району, не ґрунтується на процесуальному законі, бо на момент направлення кримінального провадження до суду і під час підготовчого судового засідання, ОСОБА_8 не засуджувався за вчинення злочину. Посилається на п.3 п.п. 2 роз'яснень ВССУ, викладених в інформаційному листі «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» № 223-1430/0/4-12 від 03.10.2012 року, згідно яких суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам ст.ст. 291, 292 КПК України, інших підстав не передбачено, тому почавши з'ясовувати дотримання вимог ст. 293 КПК України, суд фактично розпочав дослідження матеріалів кримінального провадження, чим вийшов за межі відповідної стадії судового провадження. Вказує, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений фактично отримав копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, що підтверджується розпискою.
Зазначає, що ухвала суду суперечить вимогам ст. 412 КПК України, бо розгляд двох кримінальних проваджень відносно однієї особи різними судами вказує на порушення правил підсудності. Зі слів законного представника обвинуваченого, на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 14.08.2014 року, ОСОБА_8 перебуває в м. Києві під цілодобовим домашнім арештом за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України. Згідно інформації заступника прокурора Дніпровського району м. Києва стосовно ОСОБА_8 Дніпровським РУ ГУ МВС України розпочато кримінальні провадження: 05.08.2014 року за ч.3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, 01.09.2014 року за ч.2 ст. 186 КК України, які вподальшому об'єднані в одне. 02.09.2014 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України. 22.09.2014 року обвинувальний акт направлено до Дніпровського районного суду м. Києва, судовий розгляд призначено на 12.11.2014 року. Провадження по факту вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_8 на території Новгород-Сіверського району Чернігівської області розпочаті СВ Новгород-Сіверського РВ УМВС: 22.05.2014 року за ч.3 ст. 185 КК України, 15.06.2014 року за ч.3 ст. 185 КК України, вподальшому кримінальні провадження об'єднані в одне та 30.07.2014 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру за ст. 185 ч.3 КК України. Запобіжні заходи не обиралися та 30.09.2014 року обвинувальний акт направлено до Новгород-Сіверського районного суду. Вказує, що з урахуванням вчинених однакових за тяжкістю кримінальних правопорушень встановлено, що останнє за часом вчинено в межах територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду м. Києва, тому відповідно до ч.1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження повинно бути направлено за територіальною підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва. В порушення вимог п.4 ч.3 ст.314, ч.1 ст.34 КПК України йому відмовлено в задоволенні письмового клопотання про передачу його до судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Крім того, в порушення вимог ч.3 ст. 34 КПК України клопотання розглянуто Новгород-Сіверським районним судом самостійно та одноособово. Відмовляючи в задоволенні клопотання суд, всупереч вимогам п.п.3 п.2 ч.1 ст. 372 КПК України, не послався на відповідні норми КПК України.
Заслухавши доповідача, доводи прокурора ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження в обсязі апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.
Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд вправі з підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору у випадку, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Колегія суддів, перевіривши обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 , вважає, що вказаний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Зокрема, в обвинувальному акті викладені всі фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, вказана правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та сформульовано обвинувачення, він підписаний та затверджений прокурором, який його склав.
Посилання суду першої інстанції на те, що однією з підстав повернення обвинувального акта прокурору, є відсутність в анкетних відомостях обвинуваченого даних про притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення за межами Новгород-Сіверського району, колегія суддів вважає безпідставним, бо на момент направлення кримінального провадження до суду та на час підготовчого судового засідання ОСОБА_8 не засуджувався за вчинення кримінальних правопорушень.
Вказівка на порушення ст. 293 КПК України, а саме, що копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування вручені підозрюваному під розписку не прокурором, а слідчим без надання відповідного доручення, як на підставу для повернення обвинувального акта прокурору, не заслуговують на увагу, бо підставою для повернення обвинувального акта прокурору може бути порушення вимог ст. 291 КПК України, інших підстав для повернення обвинувального акта чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено.
Відповідно до п.3 ч.4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підозрюваним фактично отримано копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, що підтверджується розпискою / а.с. 6/.
Крім того, ухвала суду суперечить вимогам п.6 ч.2 ст. 412 КПК України.
В ході підготовчого судового засідання від 09 жовтня 2014 року зі слів законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_9 доводиться, що ОСОБА_8 перебуває під цілодобовим домашнім арештом в м. Києві за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України.
Згідно інформації заступника прокурора Дніпровського району м. Києва /а.с. 22/ встановлено, що відносно ОСОБА_8 . Дніпровським РУ ГУ МВС України розпочато кримінальні провадження: 05.08.2014 року за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, 01.09.2014 року за ч.2 ст.186 КК України, в подальшому зазначені кримінальні провадження об'єднані в одне, та 02.09.2014 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України.
14.08.2014 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_8 обрано запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт. 22.09.2014 року прокуратурою Дніпровського району м. Києва обвинувальний акт направлено до Дніпровського районного суду м. Києва. Судовий розгляд призначено на 12.11.2014 року.
Провадження по факту вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_8 на території Новгород-Сіверського району Чернігівської області розпочаті СВ Новгород-Сіверського РВ УМВС України в Чернігівській області: 22.05.2014 року за ч.3 ст. 185 КК України, 15.06.2014 року за ч.3 ст. 185 КК України, в подальшому кримінальні провадження об'єднані в одне, та 30.07.2014 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру за ст. 185 ч.3 КК України, запобіжні заходи не обиралися та 30.09.2014 року обвинувальний акт направлено до Новгород-Сіверського районного суду.
Відповідно до ч.1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі, якщо вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 вчинені однакові за тяжкістю кримінальні правопорушення, але встановлено, що останнє за часом кримінальне правопорушення, а саме 01.09.2014 року, вчинено в межах територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду м. Києва, а тому підсудність даного кримінального провадження має бути визначена за судом, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.
Згідно ст. 314 ч. 3 п. 4 КПК України, у підготовчому судовому засіданні, суд має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.34 КПК України, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності.
Тому суд першої інстанції безпідставно відмовив прокурору в задоволенні письмового клопотання для його скерування до судової палати Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Відповідно до ч.3 ст. 34 КПК України, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання.
В порушення вказаних вимог, клопотання прокурора розглянуто не Вищим спеціалізованим судом України, а судом першої інстанції самостійно та одноособово.
Отже, з аналізу вищенаведених обставин колегія суддів не вбачає підстав вважати ухвалу суду законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню, із задоволенням вимог прокурора, які заслуговують на увагу.
Якщо до початку судового розгляду не відпадуть обставини, викладені в апеляційній скарзі прокурора, то питання про подальшу долю кримінального провадження /обвинувального акта/ вирішити у відповідності з вимогами ст.ст. 32, 34; п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404-405, 407, 418-419, 376 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Новгород-Сіверського району ОСОБА_7 задовольнити.
Скасувати ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2014 року по кримінальному провадженню щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого за ст. 185 ч.3 КК України.
Обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 за ст. 185 ч.3 КК України з додатками повернути до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області на новий судовий розгляд у іншому складі суддів зі стадії підготовчого провадження.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4