Провадження № 2/742/1874/14
Єдиний унікальний № 742/5345/14
04 грудня 2014 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Циганка М.О.,
при секретарі Чміль С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 24 листопада 2012 року між сторонами був укладений договір позики, згідно з яким ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 9 000 грн. Факт одержання грошей підтверджується власноручно написаною позичальником розпискою від 24 листопада 2012 року. За умовами договору позичальник зобов'язувався повернути позикодавцеві позику готівкою в строк до 24 травня 2013 року. Проте, у встановлений термін відповідачка не виконала умови договору позики та не повернула кошти, тому позивач і просить суд стягнути з відповідачки грошові кошти за договором позики в розмірі 11 152, 84 грн., що включає в себе позику - 9 000 грн.; три проценти річних від простроченої суми - 406,84 грн. та інфляційні витрати за час прострочення - 1 746,00 грн.
Позивач та його представник адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечували.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася з невідомих для суду причин, хоча про час і місце судового засідання була повідомлена належним чином, про що свідчать повідомлення Укрпошти про вручення рекомендованих поштових відправлень, а також не надала заперечень щодо суті позову і не повідомила про поважність причин неявки в судове засідання.
У зв'язку з цим суд відповідно до ст. 224 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
24 листопада 2012 року між сторонами був укладений договір позики, згідно з яким ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 9000 грн., що підтверджується власноручно написаною позичальником розпискою від 24 листопада 2012 року (а.с.32).
За умовами договору позичальник зобов'язувався повернути позикодавцеві позику готівкою в строк до 24 травня 2013 року (а.с.32).
Згідно розрахунку заборгованості наданого позивачем, три проценти річних від простроченої суми становить 406,84 грн. та інфляційні витрати за час прострочення - 1746,00 грн. (а.с.5).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлені строки і боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, оцінюючи у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що відповідачка умов договору не виконала, позику в установлений строк її повернення не повернула, а тому заборгованість за договором позики від 24 листопада 2012 року в розмірі 11 152, 84 грн., що включає в себе позику - 9000 грн.; три проценти річних від простроченої суми - 406,84 грн. та інфляційні витрати за час прострочення - 1746,00 грн., підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача 243 грн. 60 коп. судового збору та 2000 грн. витрат на правову допомогу.
Керуючись вищевикладеним, на підставі ст.ст.526, 527, 625, 629, 1046-1049 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212 - 215, 224 -226, 228, 294 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за договором позики від 24 листопада 2012 року в розмірі 11 152 (одинадцять тисяч сто п»ятдесят дві) грн. 84 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 243 грн.60 коп. судового збору та 2000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуто Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя М.О.Циганко