Провадження № 2/742/1529/14
Єдиний унікальний № 742/4510/14
24 листопада 2014 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Циганка М.О.,
при секретарі Чміль С.І.,
за участю позивачки, представників сторін адвоката ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Прилукижитлобуд» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
Позивачка звернулася до суду з позовом до КП «Прилукижитлобуд» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Свої уточнені позовні вимоги позивачка мотивує тим, що вона працювала з 20 вересня 2007 року двірником в КП «Прилукижитлобуд». 02 вересня 2014 року начальником КП «Прилукижитлобуд» був винесений наказ за №51-0 «Про звільнення з роботи за прогул без поважної причини», а саме звільнення з роботи за прогул без поважних причин у відповідності до п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України. Позивачка вважає звільнення з роботи за прогул без поважної причини безпідставним і незаконним, оскільки порушень трудової дисципліни не допускала, а тому остаточно просить суд: 1. Визнати незаконним та скасувати наказ КП «Прилукижитлобуд» №51-0 від 02 вересня 2014 року про звільнення з роботи за прогул без поважної причини; 2. Поновити на роботі двірника КП «Прилукижитлобуд»; 3. Стягнути з КП «Прилукижитлобуд» середній заробіток за час вимушеного прогулу на час ухвалення рішення по справі; 4.Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць (а.с.20).
Позивачка та її представник адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити .
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені та надані суду в письмових запереченнях (а.с.23), та пояснила, що позовні вимоги є безпідставними, вважає їх такими, що не грунтуються на вимогах Закону, а звільнення з роботи позивачки було застосоване за прогул без поважної причини у відповідності до п.4 ч.1 ст.40 та ст.147 КЗпП України.
Заслухавши пояснення позивачки, представників сторін, показання свідків, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що згідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_1, виданої 17 квітня 1978 року, ОСОБА_3 була прийнята на роботу в КП «Прилукижитлобуд» двірником з 20 вересня 2007 року (а.с.6-8).
Згідно копії доповідної записки від 22 серпня 2014 року майстра КП «Прилукижитлобуд» ОСОБА_4, при перевірці прибудинкових територій за адресами вул.Земська, б.2, 2а, 3, 5; вул.Київська, б.275, двірника ОСОБА_3 не було на роботі протягом всього робочого дня (а.с.10).
Комісією в складі трьох посадових осіб підприємства 22 серпня 2014 року складено акт про встановлення факту відсутності двірника ОСОБА_3 за адресами вул.Земська, б.2, 2а, 3, 5; вул.Київська, б.275, на протязі робочого дня 22 серпня 2014 року (а.с.11).
29 серпня 2014 року двірником ОСОБА_3 було надано пояснення про відсутність на роботі, відповідно до якого позивачка пояснила, що 22 серпня 2014 року була на картоплі, а відпрацювала цей день в понеділок 25 серпня 2014 року (а.с.12).
Згідно копії наказу КП «Прилукижитлобуд» №51-0 від 02 вересня 2014 року «Про звільнення з роботи за прогул без поважної причини», ОСОБА_3, двірник, 02 вересня 2014 року звільнена з роботи за прогул без поважної причини згідно п.4 ст.40 КЗпП України (а.с.9).
Відповідно до протоколу №24 від 24 листопада 2014 року засідання ради трудового колективу КП «Прилукижитлобуд», рада трудового колективу заперечила в наданні згоди на звільнення ОСОБА_3 у відповідності до п.4 ст.40 КЗпП України.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 працюючі двірниками на КП «Прилукижитлобуд» в судовому засіданні дали показання, що прибираючи 16 серпня 2014 року дитячий майданчик в м. Прилуки разом з позивачкою ОСОБА_3 жодних розмов останньої з майстром КП «Прилукижитлобуд» ОСОБА_4 щодо надання їй 22 серпня 2014 року одноденної відпустки не чули.
Свідок ОСОБА_4, працююча майстром на КП «Прилукижитлобуд» в судовому засіданні дала показання, що чи 16 серпня 2014 року, чи в інший день позивачка ОСОБА_3 просила її щодо надання позивачці 22 серпня 2014 року одноденної відпустки, але свідок є майстром і в її компетенцію та повноваження не входить видання відповідних наказів на одноденні відпустки, крім того суду вказала, що як у зв'язку з наближенням свята 24 серпня 2014 року дня Незалежності так і відсутності одного двірника який перебував у щорічній відпустці, вона категорично не погоджувала та не давала згоду позивачці ОСОБА_3 щодо надання останній 22 серпня 2014 року одноденної відпустки, крім того вказала, що позивачки 22 серпня 2014 року на ввіреній їй для прибирання територіях не було на роботі протягом всього робочого дня, що вона особисто перевірила та склала доповідну записку на ім'я керівника, робочий час двірника з 07 год. по 13 год.
Свідок ОСОБА_7 працююча майстром на КП «Прилукижитлобуд» в судовому засіданні дала показання, що у період з 28 липня 2014 року по 26 серпня 2014 року вона перебувала у щорічній відпустці, і по обставинам даної справи їй нічого не відомо.
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 мешканці будинку №102 по вул. Бособрода м. Прилуки в судовому засіданні дали показання, так ОСОБА_8 вказала, що в них прибирає двірник ОСОБА_5, але бачила що 25 серпня 2014 року прибирала двірник ОСОБА_3, 22 серпня 2014 року останню вона не бачила на прибиранні прибудинкової території, інший же свідок вказала що бачила з вікна двірника ОСОБА_3 22 серпня 2014 року близько 10 години, та 24,25 серпня 2014 року. Судом же встановлено (а.с.10,11), що дана прибудинкова територія будинку №102 по вул. Бособрода м. Прилуки не є ділянкою обслуговування двірника позивачки ОСОБА_3, і на період відпустки іншого двірника ОСОБА_5 в зазначений період така їй не ввірялась, а прибирали за двірника ОСОБА_5 двірники ОСОБА_6 та ОСОБА_10 за що їм за розширену зону проводились відповідні доплати (а.с.62-64) .
Свідок ОСОБА_11 мешканка будинку №5 по вул. Земська м. Прилуки в судовому засіданні дала показання, що бачила 25 серпня 2014 року як прибирала двірник ОСОБА_3 прибудинкову територію, про обставини прибирання території 22 та 24 серпня нічого не вказала тай як взагалі була відсутня за місцем проживання .
Свідок ОСОБА_12 проживаюча будинок № 6/3 по 3 в'їзду Гоголя м. Прилуки в судовому засіданні дала показання, що вона доглядає особу похилого віку в будинку № 275 по вул. Київська, що бачила 25 серпня 2014 року як прибирала двірник ОСОБА_3 прибудинкову територію, та начебто бачила 22 серпня зранку .
Згідно до ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов»язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов»язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
За порушення трудової дисципліни до працівника на підставі ст.147 КЗпП України може бути застосовано тільки один з таких видів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Пунктом 24 постанови Пленума Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року №9, передбачено, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст.40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв»язку з самовільним використанням без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів).
У відповідності до ст.43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5,7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника розглядає спір по суті.
При цьому, ст. 43-1 КЗпП України передбачено, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадку звільнення працівника з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації.
Відповідно до ст.245КЗпП України працівники мають право брати участь в управлінні підприємствами, установами, організаціями через загальні збори (конференції), ради трудових колективів, професійні спілки, які діють у трудових колективах, інші органи, уповноважені трудовим колективом на представництво, вносить пропозиції щодо поліпшення роботи підприємства, установи, організації, а також з питань соціально-культурного і побутового обслуговування.
Статтею 2 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» передбачено, що професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів члені профспілки.
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За таких обставин, оцінюючи у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що позивачка ОСОБА_3 дійсно була відсутня протягом усього робочого дня 22 серпня 2014 року без поважних причин, а тому її звільнення з КП «Прилукижитлобуд» за прогул без поважної причини на підставі п.4 ст.40 КЗпП України є законним та таким, що відповідає обставинам справи. Суд не погоджується і з доводами позивачки, викладених в позовних вимогах та поясненнями наданими позивачкою та її представником адвокатом ОСОБА_1 у судовому засіданні, оскільки такі не ґрунтуються на вимогах КЗпП України та спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами у їх сукупності.
Крім того, суд не приймає до уваги і протокол №24 засідання ради трудового колективу КП «Прилукижитлобуд» від 24 листопада 2014 року, оскільки така відмова у звільненні з роботи ОСОБА_3 на підставі п.4 ст.40 КЗпП України не вмотивована та надана органом, який у відповідності до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» не є виборним органом (профспілковим представником), первинною профспілковою організацією підприємства, а первинної профспілкової організації в КП «Прилукижитлобуд» не має.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.40, 43-1 Кодексу законів про працю України, керуючись ст.ст.10,11,60, 88, 208, 209, 212 - 215, 294 ЦПК України, суд -
В задоволенні позова ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Прилукижитлобуд» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя М.О.Циганко