Провадження № 1-кп/742/322/14
Єдиний унікальний № 742/4960/14
Іменем України
03 грудня 2014 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого Прилуцької міської ради ОСОБА_4 , захисників адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Прилуки матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12014270210000512 по обвинуваченню:
ОСОБА_7 06 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, неодруженої, освіта вища, працюючої в Територіальному центрі соціального обслуговування управління праці та соціального захисту Прилуцької міської ради, раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.27,ч. 1 ст. 366 КК України,
ОСОБА_8 07 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с.Замістя, Прилуцького району Чернігівської області, мешканки АДРЕСА_2 , громадянки України, одруженої, освіта вища, пенсіонерки, раніше не судимої, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.191, ч. 1 ст. 366 КК України,
Обвинувачена ОСОБА_8 , перебуваючи відповідно до наказу № 66-к від 16.08.2006 р. в період з 16.08.2006 р. по 11.11.2013 р. на посаді директора Прилуцького територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Управління праці та соціального захисту Прилуцької міської ради (далі - Прилуцький територіальний центр соціального обслуговування), виконуючи у зв'язку з цим організаційно-розпорядчі функції та, являючись службовою особою, діючи з корисливих мотивів всупереч інтересам служби, на початку січня 2012 р. схилила ОСОБА_7 , інспектора з кадрів Прилуцького територіального центру соціального обслуговування, до фіктивного працевлаштування в очолювану нею установу ОСОБА_9 (яка є матір'ю ОСОБА_7 ) на посаду соціального працівника з метою заволодіння заробітною платою останньої.
Після цього ОСОБА_7 , діючи згідно вказівки ОСОБА_8 , відібрала у ОСОБА_9 заяву про прийняття на роботу до Прилуцького територіального центру соціального обслуговування, не ставлячи останню про злочині наміри ОСОБА_8 , після чого склала без відома ОСОБА_9 завідомо неправдивий наказ № 02-к від 16.01.2012 р. про прийняття останньої на посаду соціального робітника відділення соціальної допомоги вдома даної установи, який підписала ОСОБА_8 .
В подальшому ОСОБА_8 дала вказівку ОСОБА_10 , завідуючій господарством Прилуцького територіального центру соціального обслуговування, яка не була обізнана про злочинні наміри ОСОБА_8 , оформити у Прилуцькому відділенні ПАТ КБ "Надра" банківську картку для отримання заробітної плати ОСОБА_9 , яку ОСОБА_10 в період з 25.01.2012 р. по 17.02.2012 р. оформила у даній банківській установі та після її отримання передала ОСОБА_8 .
В результаті цього з моменту фіктивного працевлаштування ОСОБА_9 на роботу до Прилуцького центру соціального обслуговування (16.01.2012 року), та до моменту її звільнення з даної установи, (07.08.2013 року), ОСОБА_8 , використовуючи зазначену вище банківську картку ПАТ КБ "Надра" на ім'я ОСОБА_9 , діючи з єдиним злочинним умислом, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно заволоділа грошовими коштами, які нараховувалися з місцевого бюджету м. Прилуки в якості заробітної плати ОСОБА_9 за вказаний період, у загальній сумі 15681,93 грн., чим заподіяла матеріальних збитків на вказану суму Прилуцькій міській раді.
Обвинувачена ОСОБА_8 , перебуваючи відповідно до наказу № 66-к від 16.08.2006 р. в період з 16.08.2006 р. по 11.11.2013 р. на посаді директора Прилуцького територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Управління праці та соціального захисту Прилуцької міської ради (далі - Прилуцький територіальний центр соціального обслуговування), виконуючи у зв'язку з цим організаційно-розпорядчі функції та, являючись службовою особою, діючи з корисливих мотивів всупереч інтересам служби, на початку січня 2012 р. схилила ОСОБА_7 , інспектора з кадрів Прилуцького територіального центру соціального обслуговування, до фіктивного працевлаштування в очолювану нею установу ОСОБА_9 (яка є матір'ю ОСОБА_7 ) на посаду соціального працівника з метою заволодіння заробітною платою останньої.
Після цього ОСОБА_7 , діючи згідно вказівки ОСОБА_8 , відібрала у ОСОБА_9 заяву про прийняття на роботу до Прилуцького територіального центру соціального обслуговування, не ставлячи останню про злочині наміри ОСОБА_8 , після чого склала без відома ОСОБА_9 завідомо неправдивий наказ № 02-к від 16.01.2012 р. про прийняття останньої на посаду соціального робітника відділення соціальної допомоги вдома даної установи, який підписала ОСОБА_8 , чим остання умисно підробила документ, який надає право на наявність трудового стажу та виплату заробітної плати, і у зв'язку з цим є офіційним документом.
В подальшому ОСОБА_7 , діючи з єдиним злочинним умислом на виконання вказівок ОСОБА_8 , 12.02.2013 р. власноручно склала та підписала заяву від імені ОСОБА_9 про переведення останньої на посаду оператора комп'ютерного набору, після чого оформила завідомо неправдивий наказ № 06-к від 13.02.2013 р., який підписала ОСОБА_8 , чим остання умисно підробила документ, який надає право на наявність трудового стажу та виплату заробітної плати, і у зв'язку з цим є офіційним документом.
Після цього, діючи з єдиним злочинним умислом, ОСОБА_7 , діючи згідно вказівок ОСОБА_8 , 07.08.2013 р. без відома ОСОБА_9 власноручно склала та підписала заяву від імені останньої про звільнення її з Прилуцького територіального центру соціального обслуговування за власним бажанням, після чого оформила завідомо неправдивий наказ № 35-к від 07.08.2013 р., який підписала ОСОБА_8 , чим остання умисно підробила документ, який надає право на наявність трудового стажу та виплату заробітної плати, і у зв'язку з цим є офіційним документом.
Крім цього, ОСОБА_8 в період з січня 2012 р. по серпень 2013 р. щомісячно затверджувала табель обліку використання робочого часу працівниками Прилуцького територіального центру соціального обслуговування, в тому числі і фіктивно працевлаштованою ОСОБА_9 , тим самим підробивши дані документи, які є офіційними документами та тягнуть за собою юридичні наслідки у вигляді нарахування та виплати заробітної плати.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 , винною себе у пред'явленому обвинуваченні визнала повністю, фактичних обставин кримінального провадження не оспорює, просила суд разом із своїм захисником адвокатом ОСОБА_5 застосувати відносно неї Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р., та повідомили про свою обізнаність щодо наслідків застосування такого закону.
Сукупністю добутих в судовому засіданні доказів, суд знаходить винність обвинуваченої у вчинених кримінальних правопорушеннях повністю доказаними, і її умисні дії необхідно кваліфікувати: по ч.2 ст.191 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, та ч.1 ст.366 КК України, як службове підроблення, тобто складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої суд визнає - щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлено.
При обранні міри покарання ОСОБА_8 , суд враховує, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України є: за ч. 2 ст. 191 КК України злочином середньої тяжкості, за ч.1 ст.366 КК України злочином невеликої тяжкості, особу винної та її позицію до вчиненого, яка вчинила умисні злочини, за місцем проживання характеризується позитивно (т.3 а. п. 30), згідно довідки психоневрологічного відділення Прилуцької ЦМЛ на обліку у психіатра не перебуває (т.3 а. п. 26), згідно довідки Прилуцького наркологічного диспансеру на обліку не перебуває (т.3 а. п. 27), раніше не судиму (т.3 а. п. 24), одруженої, пенсіонера - пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 виданого 08.01.2014 р., і вважає за можливе призначити їй покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів за правилами ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, а саме призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі з позбавленням права займати посади та займатись діяльністю, які пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, однак суд вважає можливим звільнити обвинувачену від відбування основного та додаткового покарання на підставі п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р., оскільки обвинувачена ОСОБА_8 є особою, яка на день набрання чинності цим Законом досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» визначено, «Звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, ОСОБА_8 ж вчинила злочини які відносяться відповідно до ст.12 КК України до категорії злочинів невеликої та середньої тяжкості, та за відсутності підстав до кого амністія не застосовується передбачених ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році» , а тому на ОСОБА_8 поширюється п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про амністію у 2014 році" питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого(підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Долю речових доказів по справі необхідно вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати, в частині витрат пов'язаних з проведенням експертизи по кримінальному провадженню підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, на підставі ст.ст.118,124,126 КПК України .
На підставі п. «г» ст.1,14 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р., ст.ст.85,86 КК України, керуючись ст. ст. 370-371, 374 КПК України суд, -
ОСОБА_8 визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.191, ч. 1 ст. 366 КК України і призначити їй покарання :
- по ч.2 ст.191 КК України у виді 2 років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади та займатись діяльністю, які пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій на 2 роки .
- по ч. 1 ст. 366 у виді штрафу розміром 2000 грн. в користь держави, з позбавленням права займати посади та займатись діяльністю, які пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій на 1 рік .
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити засудженій ОСОБА_8 покарання у виді 2 років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади та займатись діяльністю, які пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій на 2 роки .
На підставі п. «г» ст.1,14 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р., звільнити засуджену ОСОБА_8 від відбування призначеного основного та додаткового покарання .
Стягнути з ОСОБА_8 1785 грн.00 коп. на користь держави в рахунок відшкодування витрат понесених на проведення експертиз по даному кримінальному провадженню.
Речові докази по кримінальному провадженню після набрання вироком законної сили:
документи щодо працевлаштування, виконання своїх службових обов'язків, звільнення та оплати праці ОСОБА_9 за період 2012-2013 рр., вилучені під час тимчасового доступу до документів Прилуцького територіального центру соціального обслуговування; документи щодо оформлення, видачі, обслуговування банківської картки, виданої Прилуцьким відділенням ПАТ КБ "Надра" на ім'я ОСОБА_9 , та роздруківка руху коштів по даному картковому рахунку, вилучені під час тимчасового доступу до документів Прилуцького відділення ПАТ КБ "Надра"; квитанція "Надра Банку" від 06.02.2014 про отримання коштів в сумі 3918,22 грн., надана ОСОБА_9 - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом всього часу зберігання (т.1а.п.218,т.2 а.п.24,38) .
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_8 не обирати.
Прийняти відмову від позову Прилуцького міжрайонного прокурора до ОСОБА_8 про відшкодування збитків заподіяних злочином.
Скасувати арешт на ? будинку, за адресою АДРЕСА_3 , належного засудженій ОСОБА_8 , накладений Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 27.10.2014 року (т.3 а.п.51).
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня проголошення даного вироку, а в разі неоскарження вироку у вказаний строк, такий набирає законної сили.
Копію вироку негайно вручити засудженій, прокурору, та іншим учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1