Провадження № 2/741/506/14
Єдиний унікальний номер 741/1530/14-ц
05 грудня 2014 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого-судді Головка В.М.,
за участю секретаря Пасіки О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «ПІ Укрметротунельпроект» про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні працівника, стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди за несвоєчасну виплату заробітної плати
Із позовною заявою про стягнення заробітної плати невиплаченої при звільненні працівника в розмірі 16529, 63 грн. і середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 5566 грн. та моральної шкоди за несвоєчасну виплату заробітної плати в розмірі 5000 грн. у суд звернувся ОСОБА_1 до Державного підприємства «ПІ Укметротунельпроект».
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що працював у ДП «ПІ Укметротунельпроект» у період із 07 травня 2012 року до_04 вересня 2014 року. При. звільненні із роботи розрахунок з ним проведений не в повному обсязі. Разом з цим зменшив розмір позовних вимог по основній сумі заборгованості з 16529 гривень 63 копійки на 16432 гривні 49 копійок. Із вимогами про виплату заборгованості із заробітної плати до відповідача звертався неодноразово, на що отримував відмови з посиланням на відсутність коштів.
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково, а саме по основній заборгованості в сумі 16432 гривні 49 копійок, а також в сумі 5566 гривень за час затримки розрахунку, стосовно виплати моральної шкоди позивачу заперечував так як вважає, що позивачем не доведено спричинення йому моральних страждань підприємством. Разом з цим підтвердив, що позивач звертався до підприємства неодноразово з вимогами про виплату заборгованості із заробітної плати, але підприємство йому відмовляло, з за відсутності коштів.
При судовому розгляді цивільної справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 в період з 07.05.2012 року по 04.09.2014 року працював на посаді інженера 3-ї категорії відділу електротехнічних пристроїв на Державному підприємстві «ПІ Укрметротунельпроект» і був звільнений з роботи за угодою сторін. Заборгованість ДП «ПІ Укрметротунельпроект» із заробітної плати станом на01.10.2014 року перед ОСОБА_1 становить16432 гривні 49 копійок.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.
Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1,та представника відповідача Хазанова А.В. вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до державного підприємства «ПІ Укрметротунельпроект» про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні працівника, стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди за несвоєчасну виплату заробітної плати , підлягає частковому задоволенню.
Факт роботи ОСОБА_1 у ДП «ПІ Укметротунельпроект» , яким допущене порушення
трудових прав працівника, що полягає у невиплаті заробітної плати за виконану роботу, у тому числі при звільненні працівника з роботи, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні. Тому, з відповідача на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути грошові кошти в розмірі 16432 гривні 49 копійок заборгованості із заробітної плати.
Позовна вимога позивача ОСОБА_1 про стягнення із ДП «ПІ Укрметротунельпроект» середнього заробітку за період затримки розрахунку в розмірі 5566 гривень також підлягає задоволенню, так як факт звернення ОСОБА_1 до підприємства з вимогою про проведення розрахунку знайшов своє підтвердження в судовому засіданні і не заперечувався представником відповідача, тому в наявності підстави для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.
Суд вважає також доведеним заподіяння позивачу моральної шкоди, що виразилась в душевних стражданнях. До того ж бере до уваги, що строк звернення з даною вимогою позивачем не пропущено. Вирішуючи питання розміру відшкодування суд враховує глибину та тривалість заподіяних душевних страждань і з урахуванням принципу розумності, об'єктивності та справедливості вважає достатньою компенсацією стягнення 500 грн. 00 коп..
Керуючись ст.ст. 94 і 116-117 КЗпП України, ст.ст. 209, 212, 215, 218, 223, 225, 294, 295 і 296 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до державного підприємства «ПІ Укрметротунельпроект» про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні працівника, стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди за несвоєчасну виплату заробітної плати задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «ПІ Укметротунельпроект» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 16432 ( шістнадцять тисяч чотириста тридцять дві) гривні 49 коп. заборгованості з заробітної плати.
Стягнути з Державного підприємства «ПІ Укметротунельпроект» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 5566 ( п'ять тисяч п'ятсот шістдесят шість ) гривень за час затримки розрахунку при звільненні.
Стягнути з Державного підприємства «ПІ Укметротунельпроект» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 500 (п'ятсот) гривень моральної шкоди.
Стягнути з Державного підприємства «ПІ Укметротунельпроект» на користь держави грошові кошти в розмірі 243( двісті сорок три) гривні 60 копійок судового збору.
Рішення може бути оскарженим до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.М. Головко