Провадження № 2/742/1770/14
Єдиний унікальний № 742/5066/14
04 грудня 2014 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючого-судді: Зарічної Л.А.,
при секретарі Геєць О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуках цивільну справу за позовом ОСОБА_1, що діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
25 липня 2014 року близько 15 години 50 хвилин в м.Прилуках по вулиці Фрунзе, ОСОБА_4, керуючи автомобілем «VOLKSWAGEN LT 46» державний номерний знак НОМЕР_3, виїзжаючи з прилеглої території, перед початком руху не переконався в тому, що це буде безпечно та не створить перешкод іншим учасникам руху, внаслідок чого не надав перевагу у русі автомобілю марки «RENAULT» , державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, порушивши вимоги п.16.1 ПДР України, в результаті чого відбулося зіткнення автомобілів.
Зважаючи на ті обставини, що внаслідок даної ДТП водій автомобіля ОСОБА_3 отримав легкі тілесні ушкодження, неповнолітній пасажир ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження із короткочасним розладом здоров'я, а належний ОСОБА_2 автомобіль отримав механічні пошкодження, постановою СВ Прилуцького МВ УМВС від 04 вересня 2014 року було закрито кримінальне провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, а постановою Прилуцького міськрайонного суду від 29 вересня 2014 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні ДТП, тобто за ст.124 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., була подана відповідна позовна заява до суду про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди.
До початку судового розгляду позивачами було подано письмову заяву про збільшення позовних вимог, в якій вони просили стягнути із страхової компанії на користь ОСОБА_3 вартість матеріального збитку, заподіяного пошкодженням автомобіля - 30968 грн.95 коп., 900 грн. за проведення авто товарознавчої експертизи, витрати на лікування ОСОБА_3 в розмірі 700 грн., моральну шкоду , заподіяну ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по 5000 грн., а також із ОСОБА_4 моральну шкоду на користь ОСОБА_3 в розмірі 10000 грн., на користь ОСОБА_2 20000 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, але подав письмову заяву про підтримання збільшених позовних вимог та розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився та не повідомив про причини своєї неявки, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно.
В судове засідання представник ВАТ НАСК «Оранта» не з'явився та не повідомив про причини своєї неявки, однак направив письмове заперечення проти задоволення позовних вимог та заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні докази по справі суд приходить до висновку :
Відповідно до вимог ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як зазверненнями фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні було достовірно встановлено, що 25 липня 2014 року, саме з вини водія ОСОБА_4 на вулиці Фрунзе в м.Прилуках сталася дорожньо-транспортна пригода, за що до останнього 29 вересня 2014 року постановою Прилуцького міськрайонного суду було застосовано стягнення за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу розміром 425 грн., яка порушником не оскаржувалася та набрала законної сили 10 жовтня 2014 року ( а.с.10).
Згідно копії технічного паспорту вбачається, що власником автомобіля «VOLKSWAGEN LT 46» державний номерний знак НОМЕР_3 є ОСОБА_5 , керування яким на законних підставах здійснював ОСОБА_4.
Відповідно до ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до правил ст.1187 ЦК України, відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки полягає при наявності лише 3 підстави для виникнення відповідальності: а) наявність шкоди, б) протиправна дія заподіювача шкоди, в) наявність причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається і відповідальність такої особи поширюється до межі непереборної сили. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела. Відповідно до правил ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачається, що володільцем джерела підвищеної небезпеки є особа, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Тобто вказується дві ознаки володільця джерела підвищеної небезпеки - юридичну і матеріальну. Так, за юридичною ознакою володільцем визначається тільки та особа, яка володіє певним правом щодо джерела підвищеної небезпеки. Таким правом може бути право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо. Згідно з матеріальною ознакою володільцем визначається той власник або інший титульний володілець джерела підвищеної небезпеки, який одночасно практично його використовує, зберігає або утримує, таким в даному випадку є відповідач по справі.
В той же час, відповідно до вимог ЦК України особа має право на відшкодування і моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у : фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів та інших випадках. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, визначені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів».
Так, згідно ст.3 даного Закону обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників, а ст.20 якого передбачає при настанні страхового випадку обов'язок страховика здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Згідно ст.6 даного Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором та визначено обов'язків ліміт відповідальності страховика..
Згідно ст.22 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров»ю, майну третьої особи. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував ним у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Володілець джерела підвищеної небезпеки може бути звільнений від відповідальності лише у 2 випадках : якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок дії непереборної сили або умислу потерпілого.
В судовому засіданні визначені Цивільним Кодексом України обставини звільнення від заподіяної шкоди джерелом підвищеної небезпеки не були доведені.
Однак, як було встановлено в судовому засіданні відповідач, відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів», застрахував свою відповідальність. Так, згідно полісу №АС 7908122 обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.30), 28.02.2014 року було застраховано транспортний засіб - автомобіль «VOLKSWAGEN LT 46» державний номерний знак НОМЕР_3, де визначено ліміт відповідальності страховика, як було встановлено в судовому засіданні ВАТ НАСК «Оранта» - 100000 грн. за шкоду, заподіяну життю і здоров»ю ( на одного потерпілого) та 50000 грн. за шкоду, заподіяну майну, при нульовій франшизі.
Відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів», передбачає обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров»юта/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Об'єктом такого страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров»ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Згідно даного закону визначено страховий випадок, яким є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засоби і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором та визначено обов'язковий ліміт відповідальності страховика.
Позивачі ставили питання про відшкодування заподіяної їм моральної шкоди, порядок відшкодування якої визначають ст.ст. 1167 та 1168 ЦК України де чітко визначено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Незалежно від такої вини відшкодовується шкода, в тому числі і завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Згідно ч.4 ст.1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкода завдана вчиненням злочину.
Однак, відповідно до ст. 1194 ЦК України визначено порядок відшкодування заподіяної шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, де визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, лише у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Позивачі у своїх вимогах просить стягнути на їх користь заподіяні матеріальні збитки , які обґрунтовують поданими квитанціями та заподіну моральну шкоду отриманими тілесними ушкодженнями, що вбачається із висновків експерта №334 від 06.08.2014 року про наявність у ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень, а у ОСОБА_2 згідно висновку експерта №333 від 06.08.2014 року - легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров'я.
Стаття 23 ЦК України визначає загальний порядок відшкодування моральної шкоди особі, завданої внаслідок порушення її прав і розмір грошового відшкодування такої визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для підвищення, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Також при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості
Відповідно до вимог ст.26-1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів», страховиком (у випадках,
передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Суд вважає, що позивачами було належним чином обґрунтовано заподіяння моральної шкоди, однак розмір, який вони просили стягнути у судовому засіданні, виходячи з тих пояснень та доказів, які були досліджені в судовому засіданні, є завищеним , а тому суд вважає, що вимоги в цій частині підлягають до часткового задоволення - в розмірі по 5000 грн. , які вважає за необхідне стягнути із страхової компанії, оскільки відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів», саме страховик відшкодовує потерпілому також і моральну шкоду, яка не перевищує 5% ліміту (5000 грн.), визначеного статтею 9 вказаного закону, а виходячи із розрахунку, такий розмір не перевищує визначеного ліміту. Із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суд вважає за необхідне стягнути 1000 грн., на користь ОСОБА_2- 2000 грн.
Що стосується відшкодування заподіяних матеріальних збитків, суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_3 ставилося питання про відшкодування на його користь 30968 грн.95 коп. вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «RENAULT» , державний номерний знак НОМЕР_2, розмір якого підтверджується висновком автотоварознавчої експертизи №077/14 від 18 серпня 2014 року, яка проводилася в межах кримінальної справи та оплату якої здійснив саме ОСОБА_3, та розмір якого не оспорювався сторонами, а тому вимоги в цій частині підлягають до повного задоволення.
Згідно із ч.ч. 24.1, 24.3 ст.24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів», зазначено, що у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та
реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені витрати мають бути підтверджені документально відповідним медичним закладом. Надана позивачем квитанція на суму 700 грн. підтверджує проведення діагностики та оплата такої потерпілим ОСОБА_2 25.07.2014 року, а тому вказана сума також підлягає стягненню із страхової компанії.
Вирішуючи питання про часткове задоволення позовних вимог , суд вважає відповідно до вимог ст.88 ЦПК України вирішити питання щодо стягнення судових витрат.
Оскільки під час подачі позову до суду позивачі були звільнені від сплати судового збору, такий має бути стягнутий на користь держави з відповідачів, пропорційно до позовних вимог та їх задоволення, 318 грн.69 коп. виходячи з позовних вимог майнового характеру підлягає стягненню зі страхової компанії, та по 121,80 грн. з обох співвідповідачів, що стосується позовних вимог немайнового характеру про стягнення моральної шкоди, а також до стягнення із страхової компанії підлягають витрати за проведення експертизи в розмірі 900 грн.
На підставі ст.ст.23,1166,1167,1187,1192,1194 ЦК України, ст.ст.3,6,22,23,24,26-1, 31,32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 88,212-215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути із Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь ОСОБА_3 30968 грн.95 коп. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 900 грн. в рахунок витрат за проведення експертизи та 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 36868 грн.95 коп.
Стягнути із Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь малолітнього ОСОБА_2 , в особі його законного представника ОСОБА_1 , 700 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди, а всього 5700 грн.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь малолітнього ОСОБА_2 , в особі його законного представника ОСОБА_1, 2000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави судовий збір по справі в розмірі 121 грн.80 коп.
Стягнути із Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь держави судовий збір по справі в розмірі 440 грн.49 коп.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання протягом 10 днів апеляційної скарги до Апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд.
Суддя: