Справа № 486/1716/14-к
Провадження № 1-кп/486/140/2014
05 грудня 2014 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого -судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську матеріали кримінального провадження на підставі обвинувального акту відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дальник Біляївського району Одеської області, українця, громадянина України, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 20.01.1995 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 140 44 КК України в редакції 1960 року до виправних робіт на строк 2 роки; 14.07.1995 виправні роботи за постановою Южноукраїнського міського суду замінені на 1 рік 11 місяців позбавлення волі. Звільнений 02.09.1996 з місць позбавлення волі за постановою Білозірського районного суду Херсонської області від 29.08.1996 умовно-достроково на не відбутий строк: 9 місяців 15 днів;
2) 11.09.1997 р. Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 140, 43 КК України в редакції 1960 року до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з конфіскацією майна. На підставі Закону України «Про амністію» від 26.08.1997, згідно ст. 1 п. «е», звільнений від відбування покарання;
3) 29.04.1998 р. Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 140 КК України в редакції 1960 року до позбавлення волі на строк 8 років з конфіск4ацією майна. 08.11.2001р. Южноукраїнським міським судом переглянуто вирок, та винесено постанову про засудження його до позбавлення волі на строк 6 років. Звільнився з місць позбавлення волі 16.09.2004 за постановою Райковецького районного суду Хмельницької області умовно-достроково на не відбутий строк: 2 місяці 28 днів;
4) 06.07.2006 р. Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185 КК України в редакції 2001 року до позбавлення волі на строк 5 років з іспитовим строком 3 роки;
5) 17.05.2008 р. Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185, 71 КК України в редакції 2001 року до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. 24.02.2010 р. переглянуто вирок за постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області, на підставі ст. 82 КК України, не відбутий строк - 2 роки 25 днів замінено на обмеження волі. Звільнився з місць позбавлення волі, на підставі ст. 81 КК України, за постановою Новобугського районного суду Миколаївської області від 22.12.2010 р. умовно-достроково на не відбутий строк: 1 рік 8 місяців 27 днів;
6) 24.04.2014 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185 КК України в редакції до позбавлення волі на строк 3 роки.
за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України,
6 червня 2014 року близько о 16 години 30 хвилин ОСОБА_6 знаходився в дворі між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . Скориставшись тим, що громадянин ОСОБА_4 лежав на траві в непритомному стані ОСОБА_6 таємно викрав мобільний телефон потерпілого «Lenovo А - 516» чорного кольору з IMEI-1: НОМЕР_1 , IMEI-2: НОМЕР_2 та зник з місця події.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_6 спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 1 196грн. 25 коп.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Приблизно о 20 годині 27 липня 2014 року ОСОБА_6 знаходився, разом з потерпілим ОСОБА_5 , в гостях у громадянина ОСОБА_7 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_4 . В кухні квартири ОСОБА_8 всі разом вживали пиво. Під час спілкування ОСОБА_6 вирішив скористатися довірою ОСОБА_5 та під приводом телефонної розмови попросив його мобільний телефон. На дане прохання ОСОБА_5 погодився та передав обвинуваченому свій мобільний телефон. ОСОБА_6 маючи намір заволодіти мобільним телефоном ОСОБА_5 діючи з корисливих мотивів повідомив потерпілому, що йому необхідно вийти з приміщення кухні, щоб поспілкуватись на одинці, після чого вийшов в коридор та непомітно покинув приміщення квартири, разом з мобільним телефоном «NOKIA 112» вартістю 365 грн. 25 коп., який належить потерпілому ОСОБА_5 ..
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, тобто шахрайство вчинене повторно.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 провину в скоєному злочині визнав повністю, в своїх діях щиросердо кається. Пояснив, що дійсно 6 червня 2014 року близько о 16 години 30 хвилин в дворі між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 скориставшись тим, що громадянин ОСОБА_4 лежав на траві в непритомному стані таємно викрав мобільний телефон потерпілого. Телефон продав, а гроші витратив. Приблизно о 20 годині 27 липня 2014 року знаходився, разом з потерпілим ОСОБА_5 в гостях у громадянина ОСОБА_7 ,. В кухні квартири ОСОБА_8 всі разом вживали пиво. Під час спілкування попросив мобільний телефон у ОСОБА_5 .. Потерпілий телефон дав. Він вийшов з кухні і разом з телефоном потерпілого залишив квартиру. Телефон продав а гроші витратив.
Потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що 26 червня 2014 року біля будинку АДРЕСА_2 впав і пошкодив ногу. До нього підійшов обвинувачений, допоміг піднятись з землі, а потім він виявив відсутність телефону. На даний час викрадене майно йому повернуто.
Потерпілий ОСОБА_5 пояснив в судовому засіданні, що о 20 годині 27 липня 2014 року знаходився, разом з обвинуваченим в гостях у громадянина ОСОБА_7 ,. В кухні квартири ОСОБА_8 всі разом вживали пиво. Під час спілкування обвинувачений попросив мобільний телефон. Він передав обвинуваченому телефон. ОСОБА_6 вийшов з кухні разом з телефоном і залишив квартиру. На даний час викрадене майно йому повернуто.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорюються.
Таким чином в судовому засіданні повністю доведено скоєння обвинуваченим злочинів відповідальність за які передбачено ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України.
Вирішуючи питання про покарання, суд враховує щиросерде каяття підсудного, ступінь тяжкості злочину, думки з приводу покарання потерпілих, відшкодування шкоди, характеристики обвинуваченого, минулі судимості, скоєння злочинів в період дії вироку Южноукраїнського міського суду від 24.04.2014 року.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винним в скоєні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185 КК України і ч.2 ст. 190 КК України.
Призначити покарання ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 185 КК України 3 (три) роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 190 КК України 2 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати покарання призначене вироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 24 квітня 2014 року і остаточно визначити 3 роки 6 місяці позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту затримання в порядку виконання вироку Южноукраїнського міського суду від 24 квітня 2014 року, запобіжний захід залишити тримання під вартою.
Речові докази залишити у власності потерпілих.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській обл. 884.52 гривень судових витрат.
Вирок набирає чинності протягом 30 днів, копії вироку сторони кримінального провадження можуть отримати негайно після закінчення судового засідання.
На вирок можуть бути подані апеляції в Судову палату по кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області, шляхом подання до Южноукраїнського міського суду протягом 30 днів.
Суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_1