490/14142/14-к 05.12.2014
нп 1-кп/490/690/2014
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/14142/14-к
05 грудня 2014 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2012 р.н., офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України,
ОСОБА_4 , працюючи реалізатором згідно з договором від 24.10.2014 р. в ПП “ ОСОБА_5 ” та являючись матеріально-відповідальною особою згідно договору про повну матеріальну відповідальність від 24.10.2014 р. з корисливих мотивів привласнив матеріальні цінності, а саме грошові кошти та майно, і розпорядився ними на власний розсуд.
Так, 29.10.2014 року о 08.00 год. ОСОБА_4 отримав товар в ПП " ОСОБА_5 ", офіс якого розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Будьоного, 55, а саме картки поповнення рахунку мобільних операторів та інтернету, аксесуари для мобільних телефонів, наручні годинники на загальну суму 20652 грн. Після цього ОСОБА_4 направився до свого робочого місця, а саме до кіоску, розташованому на перехресті вул. Радянської та пр. Леніна в м. Миколаєві, де приступив до роботи. Після закінчення робочого дня ОСОБА_4 зачинив кіоск на замок, ключі від якого зберігалися у нього, та поїхав додому, при цьому всупереч встановленому порядку здачі товарно-матеріальних цінностей, залишив їх в кіоску, в якому працював, та до офісу ПП " ОСОБА_5 " не здав. Грошові кошти, які отримав від реалізації товару, та частину карток поповнення рахунку мобільних операторів зв'язку залишив при собі. Таким чином, ОСОБА_4 фактично привласнив грошові кошти та товарно-матеріальні цінності, які належали ПП " ОСОБА_5 ".
Після цього, 30.10.2014 року близько 03.00 год. ОСОБА_4 повернувся до кіоску ПП " ОСОБА_5 ", розташованому по АДРЕСА_3 , та забрав товарно-матеріальні цінності, які знаходились у кіоску, після чого розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 8337 грн.
ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю визнав себе винним і показав суду, що він, працював реалізатором в ПП “ ОСОБА_5 ” та був матеріально-відповідальною особою згідно договору про повну матеріальну відповідальність від 24.10.2014 р. 29.10.2014 року о 08.00 год. він отримав товар в ПП " ОСОБА_5 ", який розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Будьоного, 55, та направився до свого робочого місця, а саме до кіоску, розташованому по АДРЕСА_3 . Після закінчення робочого дня він зачинив кіоск на замок та разом зі своїм другом поїхав до нього додому, при цьому товарно-матеріальні цінності залишив у кіоску та до офісу ПП " ОСОБА_5 " не здав, а грошові кошти в сумі біля 750 грн. та частину карток поповнення рахунку мобільних операторів зв'язку залишив собі. Після цього, 30.10.2014 року близько 03.00 год. він повернувся до вищевказаного кіоску ПП " ОСОБА_5 " та забрав товарно-матеріальні цінності, які знаходились у кіоску.
Відповідно ч.3 ст.349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Дослідив обставини справи, суд вважає доказаною вину ОСОБА_4 у привласненні та розтраті ввіреного чужого майна, і кваліфікує його дії за ч.1 ст.191 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлено.
При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу обвинуваченого, який характеризується посередньо.
Як обставини справи, що пом'якшують покарання, суд враховує щире каяття обвинуваченого, знаходження на його утриманні малолітньої дитини.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України і призначити покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 роки, з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади на строк 2 роки.
Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від покарання з випробуванням.
Іспитовий строк встановити 2 роки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінальної виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя ОСОБА_1