Справа № 462/8249/14-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/783/585/14 Доповідач: ОСОБА_2
02 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 ,
захисників підозрюваного ОСОБА_7 -
адвокатів: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
слідчого: ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційними скаргами адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шихсалахли, Азербайджан, азербайджанця, громадянина України, приватного підприємця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Залізничного районного суду м. Львова від 11.12.2013 р. за ч.2 ст.175 КК України до штрафу в розмірі 1190 грн.
на ухвалу слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 26 листопада 2014 р. про продовження строку тримання під вартою,
Органами досудового слідства ОСОБА_7 підозрюється в тому, що він 07 вересня 2014 р. приблизно о 21 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись по вул. Короткій у м. Львові, неподалік будинку №8, на грунті неприязних відносин між ним та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тримаючи в руці ніж та маючи намір на умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі, умисно наніс вказаним ножем один удар останньому в грудну ділянку зліва, заподіявши відповідно до довідки Комунальної 8-ї міської клінічної лікарні м. Львова №1361 від 09 вересня 2014 р. проникаюче поранення грудної клітки зліва із множинними ушкодженнями легень, відкритий пневмоторакс, що відповідно до наказу МОЗ №6 від 17 січня 1995 року є небезпечним для життя в момент заподіяння, а тому відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, проте свої злочинні дії до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілому вчасно було надано першу медичну допомогу.
07 вересня 2014 р. відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014140060002976 та розпочато досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.1 ст.115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 02 жовтня 2014 р. задоволено клопотання слідчого та обрано ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк дії даної хвали спливав 30 листопада 2014 р.
25 листопада 2014 р., тобто до закінчення встановленого строку тримання ОСОБА_7 під вартою, слідчий СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_10 звернувся до Залізничного районного суду м. Львова з клопотанням, погодженим із прокурором, про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 до 3 місяців.
Оскаржуваною ухвалою вказане клопотання задоволено та продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 до 3 місяців, а саме до 30 грудня 2014 р.
На вказану ухвалу захисниками підозрюваного ОСОБА_7 - адвокатами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 подано апеляційні скарги, в яких апелянти звертають увагу на обставини, що, на їх думку, можуть свідчити про допущену слідчим суддею неповноту судового розгляду, а також про невідповідність висновків, викладених ним в ухвалі, фактичним даним кримінального провадження. З вказаних апеляційних скарг, які в частині обґрунтування незаконності прийнятого слідчим суддею місцевого суду рішення є ідентичними за змістом, слідує, що обоє захисників переконані в недостатній вмотивованості оскаржуваної ухвали, відсутності підстав для продовження строку тримання під вартою їх підзахисного та відсутності перешкод для застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу. У зв'язку з цим наполягають на врахуванні практики Європейського суду з прав людини, який націлює суди на те, що тяжкість вчиненого злочину та ймовірність призначення суворого покарання за його вчинення, як і наявність обґрунтованої підозри особи у скоєнні тяжкого злочину самі по собі не є достатнім обґрунтуванням доцільності тримання такої особи під вартою, якщо відсутні інші обставини, які можуть свідчити про додаткові реальні ризики, яких не вдасться уникнути в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу. Як вважають апелянти, слідчий в поданому клопотанні та слідчий суддя у винесеній ухвалі не навели жодних доказів на підтвердження факту наявності одного чи кількох ризиків, визначених ст.177 КПК України, які б давали підстави для подальшого утримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою, та проігнорували доводи сторони захисту про відсутність на момент внесення і розгляду клопотання слідчого будь-яких ризиків порушення підозрюваним своїх процесуальних обов'язків. В обґрунтування своїх доводів, адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 посилаються на те, що підозра у скоєнні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.1 ст.115 КК України, є необґрунтованою, адже, як вони вважають, висновок проведеної експертизи підтверджує версію підозрюваного про оборонний характер вчинених ним дій та відсутність умислу на позбавлення життя потерпілого, а кримінально-правова кваліфікація діяння є лише попередньою і, як стверджує слідчий у своєму клопотанні, може бути уточнена після виконання призначених в межах розслідуваного кримінального провадження судових експертиз. Крім цього, захисники наголошують на належній процесуальній поведінці підозрюваного ОСОБА_7 , який від органів досудового слідства не переховувався, добровільно видав наявні в нього речові докази, не ухилявся від дачі показань слідчому, тиску на потерпілого не чинив, до того ж позитивно характеризується за місцем праці і проживання, потребує стаціонарного лікування у зв'язку із захворюванням на гіпертонію, цукровий діабет та енцефалопатію, є особою старшого віку, має на утриманні неповнолітню дитину. Доказів перебування ОСОБА_7 на момент вчинення інкримінованих дій в стані алкогольного сп'яніння, як зауважує адвокат ОСОБА_8 , досудовим слідством не здобуто, як і не доведено його причетність до пропонування неправомірної вигоди службовій особі, кримінальне провадження по факту чого уже скеровано на розгляд до суду і в рамках якого підозра йому не оголошувалася. Наведене в сукупності, як вважає захист, свідчить про те, що навіть ті обставини, які могли тлумачитися як певні ризики на момент первинного обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 на час вирішення питання про продовження строку застосування цього запобіжного заходу відпали. За таких обставин в поданих апеляційних скаргах адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , наводячи однакові підстави та ідентично формулюючи мотиви незгоди з оскаржуваною ухвалою, а також акцентуючи увагу на невиконання слідчим суддею вимог процесуального закону щодо необхідності одночасного визначення розміру застави при прийнятті рішення про тримання особи під вартою, просять ухвалу слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 26 листопада 2014 р. про продовження строку тримання ОСОБА_7 під вартою скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в продовженні цього строку, а захисник ОСОБА_8 , крім того, - обрати підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши доповідача, доводи захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на підтримання поданих ними апеляційних скарг, міркування прокурора ОСОБА_6 про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, пояснення слідчого ОСОБА_10 з обґрунтуванням наявності підстав для продовження строку тримання під вартою підозрюваного, вивчивши матеріали судової справи, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження №12014140060002976 та обговоривши доводи апеляційних скарг адвокатів, колегія суддів вважає, що такі не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вирішуючи питання обґрунтованості заявленого слідчим клопотання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою, слідчому судді слід перевірити його на відповідність вимогам ч.3 ст.199 КПК України та дати йому належну оцінку у прийнятому рішенні.
Як вбачається з матеріалів судового провадження за клопотанням слідчого про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою до 3 місяців, зазначені вимоги слідчим суддею дотримані. У судовому засіданні встановлено, що слідчий у поданому клопотанні навів переконливі доводи про наявність об'єктивних перешкод, які не дозволяють завершити досудове розслідування щодо ОСОБА_7 за ч.2 ст.15 - ч.1 ст.115 КК України до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 02 жовтня 2014 р. про тримання його під вартою, а також про те, що заявлений при обранні ОСОБА_7 запобіжного заходу ризик не зменшився.
На думку колегії суддів, слідчий суддя місцевого суду повно та всебічно перевірив ці доводи слідчого і належним чином мотивував ухвалене судове рішення, опираючись на досліджені матеріали клопотання і кримінального провадження щодо ОСОБА_7 .
Апеляційна інстанція погоджується з висновками слідчого судді про те, що обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України на момент вирішення питання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою не відпали, оскільки, як це достовірно встановлено, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні в стані алкогольного сп'яніння особливо тяжкого злочину, за скоєння якого передбачається покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, в ході досудового розслідування здобуто докази, які можна вважати вагомими для обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, сам підозрюваний схильний до вчинення дій, спрямованих на уникнення кримінальної відповідальності, про що, зокрема, свідчать його втеча з місця злочину та вчинення в його інтересах іншою особою спроби підкупу слідчого, який проводив досудове розслідування, з метою закриття кримінального провадження, факт чого задокументовано у встановленому порядку. Крім цього, вірно враховано дані, які вказують на можливий позапроцесуальний тиск підозрюваного на учасників провадження, що знаходить свій вираз, зокрема, у зміні показань потерпілим. За таких обставин не викликає сумніву той факт, що наявні ризики виправдовують застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу власне у виді тримання його під вартою.
Вірно прийнято до уваги слідчим суддею й те, що прокурор Залізничного району м. Львова 24 листопада 2014 р. продовжив строк досудового слідства до трьох місяців, а саме до 30 грудня 2014 р., з тих підстав, що на даний час не завершено проведення призначених судових експертиз, а також ряду слідчих, розшукових дій, які мають важливе значення для правильної кваліфікації дій підозрюваного та встановлення можливої причетності до вчинення злочину інших осіб. За таких обставин продовження тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою на період досудового слідства, строки якого продовжено, є обґрунтованим.
Що стосується доводів апелянтів про відсутність доказів вини ОСОБА_7 у вчиненні тих дій, які йому інкримінуються, і наявності суперечностей у встановлених фактичних обставинах справи, то колегія суддів звертає увагу на те, що на даній стадії провадження такі питання не підлягають вирішенню та можуть бути предметом дослідження суду тільки в разі розгляду кримінального провадження по суті після скерування його до суду з обвинувальним актом. Як вказувалось вище, на момент вирішення питання про продовження строків тримання під вартою досудовим слідством зібрано вагомі докази, які дають обґрунтовану підставу підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні злочину, однак це жодним чином не означає, що суд повинен вдатися до прямої оцінки цих доказів і наперед встановлювати доведеність чи недоведеність обвинувачення.
Крім цього, слід враховувати, що ОСОБА_7 раніше притягувався до кримінальної відповідальності та вироком Залізничного районного суду м. Львова від 11 грудня 2013 р. засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.172 КК України, до покарання у виді 1190 грн. штрафу. Інше кримінальне провадження про обвинувачення його за ч.1 ст.125 КК України ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 11 грудня 2013 р. закрите у зв'язку примиренням обвинуваченого з потерпілим.
Медичних протипоказань, на чому наполягають захисники, для подальшого утримання ОСОБА_7 під вартою колегією суддів не встановлено. Представленою в судовому засіданні апеляційного суду адвокатом ОСОБА_8 довідкою Львівського слідчого ізолятора №10/ЛСІ-15/7646 від 01.12.2014 р. дійсно констатовано наявність у підозрюваного ряду захворювань, однак у зв'язку з цим йому надається відповідне лікування в амбулаторному та стаціонарному порядках. Разом з цим прямих застережень щодо неможливості подальшого перебування ОСОБА_7 під вартою та наявності через це безпосередніх загроз для його життя і здоров'я у вказаному документі не наведено.
Колегія суддів погоджується також з позицією слідчого судді місцевого суду, який не визначав розміру застави для можливого забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого насильницького злочину проти життя і здоров'я особи, а це у відповідності до ч.4 ст.183 КПК України дозволяє слідчому судді з урахуванням конкретних встановлених обставин при вирішені питання про тримання особи під вартою не визначати розміру такої застави. З огляду на наявні очевидні ризики у даному кримінальному провадженні, описані вище, рішення слідчого судді місцевого суду не визначати ОСОБА_7 розміру можливої застави слід вважати обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.
При розгляді апеляційних скарг та вивченні матеріалів судового провадження не встановлено порушень вимог КПК України, які б перешкоджали прийняттю слідчим суддею законного рішення.
Доводи апеляційних скарг адвокатів ОСОБА_8 і ОСОБА_9 висновків слідчого судді місцевого суду не спростовують та законність і обґрунтованість винесеної ним ухвали про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 під сумнів не ставлять.
Підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який колегія суддів не вбачає.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 26 листопада 2014 р. про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під вартою до 3 місяців - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4