465/3949/14-ц
2/465/2423/14
Іменем України
05.12.2014 року Франківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого-судді Козюренка Р.С.
при секретарі- Потюк В.М.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПХ Груп» про захист прав споживачів, суд -
Позивач звернувся із позовом до відповідачів про захист прав споживачів, зокрема просить визнати дії відповідачів щодо надання позивачу квитанцій платіжного терміналу на недержавній мові неправомірними та зобов'язати припинити такі дії. Свої вимоги мотивує тим, що є клієнтом відповідачів, однак не давав згоди на надавання квитанцій іншою мовою, окрім державної. Відтак, відповідачем допущено порушення законодавства України, а тому звернувся до суду за захистом своїх порушених конституційних прав.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав повністю, пояснення дав аналогічні викладеним у ньому та просить такий задовольнити.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи. На підставі ст.169,224 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), проти чого представник позивача не заперечив.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуваючи у закладі «Пузата хата» та уклавши усний договір купівлі-продажу, при оплаті отримав чеки (квитанції) недержавною мовою.
Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно змісту ст.55 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів», інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.
У відповідності з постановою НБУ від 30.04.2010 N 223 пункт 7.3, документи за операціями з використанням спеціальних платіжних засобів складаються та друкуються державною мовою, та можуть бути оформлені та/або надруковані іншою мовою за домовленістю сторін.
Окрім цього, відповідно до ч.1 ст.10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова.
У відповідності до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про засади державної мовної політики», в економічній і соціальній діяльності об'єднань громадян, приватних підприємств, установ та організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб вільно використовуються державна мова, регіональні мови або мови меншин, інші мови. Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про засади державної мовної політики», державна мовна політика України базується на визнанні і всебічному розвитку української мови як державної і гарантуванні вільного розвитку регіональних мов або мов меншин, інших мов, а також права мовного самовизначення і мовних уподобань кожної людини.
Таким чином, за загальним правилом, яке міститься у наведених вище нормах матеріального закону, є те, що у всіх сферах суспільного життя в Україні українська мова використовується як державна мова.
Додатково слід зазначити вимоги ст.7 Закону України «Про засади державної мовної політики», чинного на момент виникнення спору, що до кожної мови, визначеної у частині другій статті 7, застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, що передбачені у цьому Законі, за умови, якщо кількість осіб - носіїв регіональної мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова, становить 10 відсотків і більше чисельності її населення.
За рішенням місцевої ради (чи за ініціативою мешканців певної території) в окремих випадках, з урахуванням конкретної ситуації, такі заходи можуть застосовуватися до мови, регіональна мовна група якої становить менше 10 відсотків населення відповідної території.
Оскільки передбачені діючим Законом заходи не проводились, відповідне рішення місцевою радою не приймалось, та оскільки згоди позивача на надання квитанцій іншою мовою не було представлено суду, то підстав для оформлення таких, які видаються споживачу, іншою мовою, ніж державною, у відповідачів не було.
Крім того, ч.2 та ч.3 ст.8 Закону України «Про засади державної мовної політики» передбачено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої мовні права і свободи від порушень і протиправних посягань. Кожному гарантується право на захист у відповідних державних органах і суді своїх мовних прав і законних інтересів, мовних прав і законних інтересів своїх дітей, на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, юридичних і фізичних осіб, якими порушуються мовні права і свободи людини і громадянина.
В силу змісту ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ немає для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до вимог ч.3 ст.10, ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
З наведених міркувань та керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 57, 60, 169, 209, 212, 215, 218, 224-225 ЦПК України, суд,-
позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПХ Груп» про захист прав споживачів - задовольнити.
Визнати дії Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПХ Груп» щодо надання ОСОБА_1 квитанцій платіжного терміналу на недержавній мові неправомірними.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ПХ Груп» надати ОСОБА_1 квитанції платіжного терміналу українською мовою.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
На заочне рішення суду може бути подано відповідачем заяву про його перегляд судом, що його ухвалив, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
Суддя Козюренко Р.С.