Справа: № 826/4552/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М.
(судді: Арсірій Р.О., Шрамко Ю.Т.)
Суддя-доповідач: Карпушова О.В.
Іменем України
26 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаль М.І., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної реєстраційної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 липня 2014 року в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни, Державної реєстраційної служби України, третя особа ОСОБА_3, про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
07.04.2014р. Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» звернулося до суду з позовом до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Корюк Т.В. про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Корюк Т.В. № 12035969 від 31.03.2014р. про відмову у державній реєстрації права власності на нежилі приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 41) (в літ.А), загальною площею 82,20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі Договору іпотеки № 3396-ДІ02 від 27.05.2008р. за ПАТ «ПроКредит Банк»; про зобов'язання державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Корюк Т.В. зареєструвати право власності на нежилі приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 41) (в літ.А), загальною площею 82,20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1,на підставі Договору іпотеки № 3396-ДІ02 від 27.05.2008р. за ПАТ «ПроКредит Банк».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення відповідача є незаконним, оскільки позивач надав всі необхідні документи для реєстрації права власності на нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.07.2014 р. позовні вимоги задоволено: визнано протиправним і скасовано Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 31.03.2014 року № 12035969, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Т.В.; зобов'язано Державну реєстраційну службу України повторно розглянути заяву публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», зареєстровану у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 06.03.2014 року 09:59:88 за реєстраційним номером 5717808, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, щодо реєстрації права власності на нежилі приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 41) (в літ.А), загальною площею 82,20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі Договору іпотеки № 3396-ДІ02 від 27.05.2008р. В іншій частині позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що рішення державного реєстратора не ґрунтується на вимогах Закону та порушує охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача.
Державна реєстраційна служба України не погодившись з рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01.07.2014 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позивачем не були подані всі необхідні документи визначені нормами чинного законодавства для реєстрації права власності.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п.2 ч. ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_4 було укладено Рамкову угоду № 3396 від 23.04.2008 р. та договори про надання траншу, виконання яких забезпечено договором іпотеки № 3396-ДІ02 від 27.05.08р., укладеним між позивачем та ОСОБА_3.
Згідно договору іпотеки ОСОБА_3 як іпотекодавець передав у іпотеку на умовах визначених договором предмет іпотеки, а саме : нежитлові приміщення з №1 по №6 (групи приміщень № 41) (в літ. А), загальною площею 82,20 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.
ОСОБА_4 не виконала умови вищенаведений договорів, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 2 996 930,21грн.
06.03.2014р. ПАТ «ПроКредит Банк» звернулося до реєстраційної служби Головного Управління юстиції у м.Києві із заявою про державну реєстрацію прав власності та обтяжень (№411434543 від 06.03.2014), в якій просив провести державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки - нежилі приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 41) (в літ.А), загальною площею 82,20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
До заяви долучені наступні документи: Договір іпотеки та копія, серія та номер: 3396-Д102, виданий 27.05.2008р, р/повідомлення, серія та номер: 0317906708470, виданий 04.02.2014, видавник: «ПроКредит Банк», копія вимоги, серія та номер: 12/11/599/1, виданий 04.02.2014 року, видавник: ПроКредит Банк», р/повідомлення, серія та номер: 0317906708462, виданий 04.02.2014, видавник: «ПроКредит Банк»; копія вимоги, серія та номер: 12/11/599/2, виданий 04.02.2014року, видавник: ПроКредит Банк»; копія статуту, серія номер: б/н, виданий 02.11.2012, видавник: Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», копія довідки, серія та номер: 84/18-321, виданий 29.08.2012, видавник: Державна податкова адміністрація України; копія свідоцтва, серія та номер: б/н, виданий 15.09.2009, видавник: Святошинська районна у місті Києві державна адміністрація; копія довідки, серія та номер: АА №620720, виданий 03.01.2012, видавник: Державна служба статистики; копія витягу, серія та номер: б/н, виданий 17.02.2014, видавник: Державна реєстраційна служба України; копія виписки, серія та номер: б/н, виданий 13.02.2014, видавник: Державна реєстраційна служба України; копія паспорту громадянина України, серія та номер:С0072480, виданий 23.03.1999, видавник: Шевченківським РУ ГУ МВС України в місті Києві; копія довіреності, серія та номер: б/н, виданий 15.02.2014, видавник: «ПроКредит Банк».
На підставі поданої заяви та зазначених документів Державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Т.В. винесено рішення № 12035969 від 31.03.2014 (далі - Рішення) про відмову у задоволенні Заяви. Вказане рішення мотивоване тим, що подані документи та відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не дають можливості встановити факт отримання боржником та іпотекодавцем письмової вимоги про виконання порушеного зобов'язання.
Вказані обставини підтверджені відповідними доказами.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952) визначені правові, економічні та організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення у Згідно ст.2 Закону №1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частиною 5 ст. 3 Закону №1952 передбачено, що державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.
Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №1952, а саме: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Частиною 2 статті 9 Закону № 1952 визначені повноваження державного реєстратора.
Статтею 19 Закону №1952 передбачений перелік підстав для державної реєстрації прав та їх обтяжень. Державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1952).
У відповідності до ч. 7 ст. 15 Закону № 1952 розгляд заяви про державну реєстрацію обтяжень і прийняття рішення про таку реєстрацію, відмову у державній реєстрації обтяжень або її зупинення проводиться в день надходження заяви та документів, необхідних для державної реєстрації обтяжень.
Відповідно до ч. 7 ст. 16 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом. Документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Постановою КМ України № 868 від 17.10.2013р. затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (надалі Порядок № 868).
Згідно п. 46 Порядку № 868 для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:
1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;
2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог дійшов висновку, що відповідач діяв не в межах повноважень.
Проте, колегія суддів з вказаним висновком суду першої інстанції не погоджується з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до Порядку № 868 надсилав на адресу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 письмові вимоги про усунення порушення кредитних зобов'язань та про попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме вимоги від 04.02.2014р., які були отримані 06.02.2014р. (а.с.28-37). Вказане підтверджено належними доказами.
Проте, як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до реєстраційної служби Головного Управління юстиції у м. Києві із заявою про державну реєстрацію прав власності та обтяжень 06.03.2014р. №411434543.
Отже, встановлено, що письмові вимоги отримані боржником і іпотекодавцем 06.02.14р., а позивач подав до державного реєстратора заяву про вчинення реєстраційних дій вже 06.03.14р., тобто через 28 днів після отримання боржником та іпотекодавцем зазначених вимоги.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не надав державному реєстратору документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником письмової вимоги банку, як то передбачено п.п.2 п.4 Порядку № 868.
Помилковим є висновок суду першої інстанції, що недотримання кредитором-позивачем такого терміну всього на 2-два календарних дні не може позбавити його права здійснення реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, що виступив предметом іпотеки.
Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, відповідач довів правомірність прийнятого ним рішення. Позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для її скасування, та прийняття нової постанови про відмову у задоволені позовних вимог.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 202, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Державної реєстраційної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 липня 2014 року, задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 липня 2014 року в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни, Державної реєстраційної служби України, третя особа ОСОБА_3, про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, скасувати.
Публічному акціонерному товариству «ПроКредит Банк» у задоволені позовних вимог до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни, Державної реєстраційної служби України, третя особа ОСОБА_3, про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
М.І. Кобаль
.
Головуючий суддя Карпушова О.В.
Судді: Епель О.В.
Кобаль М.І.