Справа № 822/3560/14
Головуючий у 1-й інстанції: Ніколайчук М.Є.
Суддя-доповідач: Білоус О.В.
03 грудня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білоуса О.В.
суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Совгири Д. І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Хмельницьке спеціалізоване управління "Стальконструкція" № 129 відкритого акціонерного товариства "Центростальконструкція" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області до Дочірнього підприємства "Хмельницьке спеціалізоване управління "Стальконструкція" № 129 відкритого акціонерного товариства "Центростальконструкція" про стягнення податкового боргу ,
Кам'янець -Подільська ОДПІ звернулася в Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ДП «Хмельницьке спеціалізоване управління «Стальконструкція» №129 ВАТ «Центростальконструкція» про стягнення податкового бору. Позовні вимоги мотивовано тим, що за підприємством рахується заборгованість по земельному податку в сумі 4891,95 грн., що утворилась внаслідок несплати в установлені законодавством строки узгоджених сум податкових зобов'язань, які самостійно визначені в поданій ним податковій декларації з плати за землю за 2013 рік. Просили суд стягнути вказану заборгованість з банківських рахунків платника податків та за рахунок готівки, що йому належить.
Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.09.2014 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
В судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про його дату, час і місце, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, ДП «Хмельницьке спеціалізоване управління «Стальконструкція» №129 20.03.2002 зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків в Кам'янець-Подільській ОДПІ. За ним рахується заборгованість перед бюджетом по земельному податку з юридичних осіб в сумі 4891,95 грн.
Наявність податкового боргу підтверджується доданими до матеріалів справи довідкою про суми податкового боргу станом на 03.07.2014, корінцем податкової вимоги форми «Ю» від 06.07.2011 №406, зворотнім боком облікової картки платника податків по земельному податку, податковою декларацією з плати за землю від 15.02.2013, розрахунком суми позовних вимог станом на 03.07.2014.
Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що в силу п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відповідач зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пункт 57.1 ст. 57 вказаного Кодексу визначає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки ДП «Хмельницьке спеціалізоване управління «Стальконструкція» №129 добровільно не сплатило суму грошового зобов'язання, яке стало узгодженим внаслідок подачі податкової декларації за звітні періоди, таке грошове зобов'язання набуло ознак податкового боргу.
В силу п. 59.1 ст.59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Кам'янець-Подільською ОДПІ надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 06.07.2011 №406, яка отримана останнім 11.07.2011, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Вказана податкова вимога відповідачем не оскаржувалась.
Згідно з п. 20.1.18. ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Пункт 59.5 ст.59 ПК України встановлює, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Відповідно до п. 95.1. ст. 95 зазначеного Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно з п. 95.3. ст.95 цього ж Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Станом на день розгляду справи відповідачем не надано докази сплати податкового боргу.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Хмельницьке спеціалізоване управління "Стальконструкція" № 129 відкритого акціонерного товариства "Центростальконструкція" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Білоус О.В.
Судді Мельник-Томенко Ж. М.
Совгира Д. І.