18 листопада 2014 рокусправа № 203/336/14-а (2а/0203/73/2014)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2014 року у справі №203/336/14-а(2а/0203/73/2014) за позовом Дніпропетровської митниці Міндоходів до Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, -
Дніпропетровська митниця Міндоходів звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Кулеби В.О. про повернення виконавчого документу від 30 грудня 2013 року № ВП35703698 стягувачеві. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 30 грудня 2013 року відповідачем було винесено постанову про повернення виконавчого документу - постанови Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 16 жовтня 2012 року у відношенні ОСОБА_2, яка надійшла до митниці 31 грудня 2013 року. У постанові про повернення виконавчого документу зазначено, що в ході виконавчого провадження було здійснено ряд заходів, в результаті яких було встановлено, що конфіскації підлягають лікарські засоби, а стягувач - Дніпропетровська митниця перешкоджає провадженню виконавчих дій, що унеможливлює виконання постанови суду. Так, під час здійснення виконавчих дій державним виконавцем накладено арешт на товар, шляхом проведення опису та арешту. Законом не визначено механізм повернення митному органу арештованого та вилученого майна для зміни способу розпорядження ним. Згідно п.19 Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та митних органів при передачі майна, конфіскованого за рішенням судів, та розпорядження ним, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Державною митною службою України від 12.10.2009 року №1833/5/943, майно повертається митному органу виключно у разі скасування рішення суду про конфіскацію. Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.10.2012 року встановлено, що вилучений у ОСОБА_2 товар є харчовими мінеральними добавками, що містять мінерали, а не лікарські засоби. З незрозумілих причин, державним виконавцем під час виконавчого провадження проведено ряд заходів, метою яких є встановлення належності конфіскованого товару до лікарських засобів, замість вчинення виконавчих дій, спрямованих на виконання постанови суду.
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Кіровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції звернувся з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано те, що в ході виконавчого провадження було здійснено ряд заходів, в результаті яких було встановлено, що конфіскації підлягають лікарські засоби, у зв'язку з чим державним виконавцем і направлялись до Дніпропетровської митниці Міндоходів доручення щодо розпорядження майном. Лише після направлення 4 вимог, відповідачем прийнята оскаржена постанова.
У судовому засіданні сторони доводи, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї підтримали в повному обсязі.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2012 року, що набрала чинності, ОСОБА_2 було визнано винним в порушенні митних правих, передбачених ч.1 ст.483 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 1214913,84 грн. з конфіскацією товару - «Панангін» - таблетки, вкриті оболонкою*50/магнію аспарагінат, калію аспарагінат - 42539 уп. Постанова направлена для примусового виконання до Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції. Постановою державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Кулеби В.О. від 30 грудня 2013 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.4 ч.1 ст.47, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій державної виконавчої служби щодо повернення виконавчого документу від 30 грудня 2013 року № ВП35703698 стягувачеві.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Питання розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби врегульовані Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 року №985 "Про затвердження Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби" (надалі - Постанова № 985). Відповідно до п. 1 Постанови №985 реалізація майна, конфіскованого за рішенням суду і переданого органам державної виконавчої служби, за винятком виключеного за законом з обігу, здійснюється шляхом його продажу у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Разом з тим, наказом Міністерства юстиції України та Державної митної служби України 12.10.2009 року № 1833/5/943 затверджений Порядок взаємодії органів державної виконавчої служби та митних органів при переданні майна, конфіскованого за рішенням судів, та розпорядження ним (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.10.2009 року за № 978/16994). Пунктом 15 Порядку передбачено, що розпорядження вилученими митними органами і конфіскованими за рішеннями судів лікарськими та медичними препаратами, наркотичними засобами, психотропними речовинами, прекурсорами шляхом передачі їх для знищення чи утилізації, а також зброєю та боєприпасами шляхом передачі органам МВС, а також іншим майном (за винятком валютних цінностей, дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, а також культурних цінностей) здійснюється митними органами на підставі відповідного доручення державного виконавця.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції 19 грудня 2012 року відкрито виконавче провадження ВП № 35703698 по виконанню постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська № 0418/5767/2012, 3/0418/2399/2012, виданого 16.10.2012 року щодо конфіскації товару - «Пананігн», таблетки, вкриті оболонкою*50/магнію аспарінгат, калію аспарінгат Т23667А, Т24060А, Т24058В, Т24061А, UA/7315/01/01,16.11.2007-16.11.2012-42539 уп. (а.с.58). В межах виконавчого провадження державним виконавцем отримані наступні документи на конфіскований товар: реєстраційне посвідчення на лікарській засіб № UA/7315/01/01 з висновками про якісний та кількісний склад, видане Державним фармакологічним центром Міністерства охорони здоров'я України (а.с.69), сертифікати якості виробника - Гедеон Рихтер Угорщина (а.с.71-73), витяг з Державного реєстру лікарських засобів України Державного експертного центру Міністерства охорони здоров'я України станом на 15.11.2013 року (а.с.75).
Згідно статті 2 Закону України «Про лікарські засоби» лікарський засіб - будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу. До лікарських засобів належать: АФІ, продукція "in bulk"; готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти); гомеопатичні засоби; засоби, які використовуються для виявлення збудників хвороб, а також боротьби із збудниками хвороб або паразитами; лікарські косметичні засоби та лікарські домішки до харчових продуктів. Статтею 9 цього Закону визначено, що лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом. Оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами на території України здійснюється підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - підприємцями на підставі ліцензії, яка видається в порядку, встановленому законодавством (стаття 19 Закону).
Зважаючи на те, що конфіскований за рішенням суду товар «Панангін» зареєстрований на території України в Державному реєстрі лікарських засобів України - нормативному документі, який містить відомості про лікарські засоби, дозволені для виробництва і застосування в медичній практиці, державний виконавець з метою дотримання приписів пункту 15 Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та митних органів при переданні майна, конфіскованого за рішенням судів, та розпорядження ним, направив 18.11.2013 року на адресу Дніпропетровської митниці Міндоходів доручення щодо розпорядження майном (а.с.76,77,79).
Листами № 14/4-23/2569 від 25.11.2013 року та № 14/4-23/2653 від 29.11.2013 року Дніпропетровська митниця Міндоходів повідомила державного виконавця про неможливість виконання доручень з посиланням на п.19 Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та митних органів при переданні майна, конфіскованого за рішенням судів, яким передбачено, що майно повертається митному органу виключно у разі скасування рішення суду про конфіскацію.
Оскільки розпорядження вилученими митними органами і конфіскованими за рішеннями судів лікарськими та медичними препаратами, шляхом передачі їх для знищення чи утилізації здійснюється митними органами на підставі відповідного доручення державного виконавця, від виконання якого Дніпропетровська митниця Міндоходів відмовилася, державний виконавець прийняв 30.12.2013 року вмотивовану постанову про повернення виконавчого документу та передачі конфіскованого товару Дніпропетровській митниці Міндоходів для відповідного розпорядження. При прийняття спірної постанови державний виконавець керувався приписами пункту 4 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», якими передбачено повернення виконавчого документа стягувачу, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.
Колегія суддів вважає, що державним виконавцем правомірно повернутий виконавчий документ Дніпропетровській митниці Міндоходів, оскільки Порядок взаємодії органів державної виконавчої служби та митних органів при переданні майна, конфіскованого за рішенням судів, яким він керувався, розроблений та затверджений Міністерством юстиції України та Державною митною службою України відповідно до Митного кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження» з метою вдосконалення механізму розпорядження конфіскованим за рішенням судів майном, що було вилучено митними органами.
Доводи Дніпропетровської митниці Міндоходів зводяться до того, що препарат «Панангін» є харчовою добавкою, а не лікарським засобом, тому приписи пункту 15 Порядку № 1833/5/943 щодо розпорядження цим товаром митним органом застосуванню не підлягають. Однак, на думку колегії суддів, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів препарат «Панангін» визначений та зареєстрований в Україні як лікарський засіб із наданням висновку про його якісний та кількісний склад та показаннями для застосування.
Держаний виконавець при виконанні виконавчого листа в межах виконавчого провадження ВП № 35703698 діяв відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та зазначених вище підзаконних нормативно-правових актів, що пройшли державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України, і які визначили чіткий порядок дій органів державної виконавчої служби та митних органів.
При ухваленні оскарженого рішення, суд першої інстанції матеріали виконавчого провадження ВП № 35703698 не дослідив, обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, не встановив, чим порушив принцип офіційного з'ясування обставин по справі, викладеного у статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржене рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись статтями 195-196, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції - задовольнити.
Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2014 року у справі №203/336/14-а(2а/0203/73/2014) - скасувати.
У задоволенні позовних вимог Дніпропетровської митниці Міндоходів - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко