61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
18 березня 2009 р.м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Мінаєвої О.М. , Мінаєвої О.М.
при секретарі судового засідання - Баглаєнко Я. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Московському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2008р. по справі № 2-а-12885/08
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектро"
до ДПІ у Московському районі м. Харкова
про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Промелектро», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова від 19.08.2008 р. № 0000351600/0.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2008р. по справі № 2-а-12885/08 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектро»до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова від 19.08.2008 р. № 0000351600/0.
Відповідач, ДПІ у Московському районі м. Харкова, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з рішенням суду мотивує тим, що позивачем не виконана одна із умов для отримання бюджетного відшкодування - не було надмірно сплачених сум податку. В той же час судом не було встановлено, ким саме та коли були сплачені до Державного бюджету України суми податку на додану вартість, стягнення яких вимагав позивач. Судом першої інстанції, на думку особи, що подала апеляційну скаргу, було застосовано невідповідну норму права, оскільки пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" не регулює спірні правовідносини, а лише регулює відносини щодо правомірності включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг). Право на одержання бюджетного відшкодування з ПДВ та порядок повернення ПДВ з Державного бюджету України регулюються п. 1.8 ст. 1 та п. 7.7 ст. 7 Закону.
Позивач проти апеляційної скарги заперечує, вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, а скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач надав відповідачу декларації з податку на додану вартість за вересень 2007р. № 74821 від 22.10.2007 р., в якій визначена сума бюджетного відшкодування в розмірі 521256,00 грн.; за жовтень 2007р. № 95698 від 20.11.2007 р., в якій визначена сума бюджетного відшкодування в розмірі 340911,00 грн.; за листопад 2007 р. № 102050 від 20.12.2007р., в якій визначена сума бюджетного відшкодування в розмірі 482439,00 грн.
ДПІ у Московському районі м. Харкова були проведені позапланові перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2007р., жовтень 2007р., листопад 2007р., за результатами яких порушень правильності визначення податкових зобов'язань та сум податкового кредиту за вказані періоди не встановлено, що підтверджується довідками № 5948/16/23747724 від 06.12.2007р., № 6382/16/23747724 від 29.12.2007р., № 482/16/23747724 від 06.02.2008 р.
У зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, позивачем 26.03.2008р. до ДПІ у Московському районі м. Харкова були подані уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість та розрахунки бюджетного відшкодування: за вересень 2007р. (№ 9663), згідно якого зменшена сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, та збільшена сума, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на 66617,00 грн.; за жовтень 2007р. (№ 9664), згідно якого зменшена сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, та збільшена сума, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на 85398,00 грн.; за листопад 2007 р. (№ 9665), згідно якого зменшена сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, та збільшена сума, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на 73717,00 грн.
Як свідчать надані до суду документи, вищевказані суми в загальному розмірі 225732,00 грн. були відображені позивачем в податковій декларації за квітень 2008 р. у рядку 23.4, а саме залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, а також вказана сума включена до бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2008 р.
Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова було проведено виїзну позапланову перевірку позивача, ТОВ «Промелектро», з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2008 р., про що був складений акт перевірки № 3695/16/23747724 від 15.08.2008р. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.08.2008. № 0000351600/0. В акті перевірки зроблений висновок про те, що відповідачем порушені вимоги пп.7.4.1., пп.7.4.5. п.7.4., пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", у зв'язку з чим зменшено суму бюджетного відшкодування за травень 2008р. на 225732,0 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного. Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, та строки розрахунків з бюджетом визначено пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Відповідно до пп. 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів. Відповідно до пп. 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Порядок заповнення та надання податкової декларації визначений Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання»(зареєстрований в Мін'юсті України від 09.07.97р. за №250/250, зі змінами та доповненнями). Відповідно до порядку заповнення та надання податкової декларації, позивач в установлений законом строк надав відповідачу декларації з податку на додану вартість: за вересень 2007р. № 74821 від 22.10.2007р., в якій визначена сума бюджетного відшкодування в розмірі 521256,00 грн.; за жовтень 2007р. № 95698 від 20.11.2007р., в якій визначена сума бюджетного відшкодування в розмірі 340911,00 грн.; за листопад 2007р. № 102050 від 20.12.2007р., в якій визначена сума бюджетного відшкодування в розмірі 482439,00 грн.
Згідно з пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Промелектро»мало взаємовідносини з постачальниками товарів ТОВ «Юнітон»та ПП «Харпром». По операціях з вказаними підприємствами ТОВ «Промелектро»отримало податкові накладні: від ТОВ «Юнітон»№ ХР-0309/2 від 03.09.2007р. на суму ПДВ 71986,25 грн.; від ТОВ «Юнітон»№ ХР-270985 від 27.09.2007р. на суму ПДВ 71250,00 грн.; від ПП «Харпром»№ 207 від 19.10.2007 р. на суму ПДВ 110000,00 грн.; від ПП «Харпром»№ 217/1 від 26.10.2007р. на суму ПДВ 4000,00 грн.; від ПП «Харпром»№ 245 від 23.11.2007 р. на суму ПДВ 19000,00 грн.
Судом встановлено, що вказані податкові накладні містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені чинним законодавством. Податкові накладні видані зареєстрованими суб'єктами підприємницької діяльності, платниками податку на додану вартість. За таких обставин, немає підстав для не включення сум ПДВ по вказаних податкових накладних до складу податкового кредиту позивача за відповідні періоди. Отримані податкові накладні були відображені позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних та суми ПДВ по таких накладних у відповідності до вимог п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем були включені до складу податкового кредиту за відповідні періоди. Крім того судом встановлено, що по зазначеним операціям позивачем повністю був оплачений отриманий товар, що підтверджується виписками банківської установи.
Перевіркою підприємств, з якими безпосередньо мало взаємовідносини ТОВ «Промелектро», порушень щодо правильності визначення зобов'язань з податку на додану вартість за періоди, в яких були взаємовідносини, не встановлено.
Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування, відповідно до акту перевірки № 3695/16/23747724 від 15.08.2008, стало те, що відповідач не зміг провести зустрічні перевірки контрагентів позивача по четвертій та по третій ланках взаємовідносин з постачальниками. У вересні 2007 року по четвертій ланці взаємовідносин ТОВ «Промелектро»з постачальниками ТОВ «Компанія Ареал»було визнано банкрутом згідно з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області № Б-15/6-08 від 22.01.2008р. (ТОВ «Промелектро»- ТОВ «Юнітон»(код 23853490) - ТОВ ВІП «Потенціал»(код 34373578) -ТОВ «КП Інтерполюс»(код 34561641) - ТОВ «Компанія Ареал»(код 33717071). ДПІ у Московському районі м. Харкова до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська було направлено запит від 29.02.2008р. на проведення зустрічної перевірки ТОВ «Компанія Ареал», код ЄДРПОУ 33717071 на суму ПДВ 148100,00грн. Від ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська надійшла відповідь від 17.03.2008р. щодо неможливості проведення зустрічної перевірки у зв'язку з тим, що за невиконання вимог кредитора підприємство визнано банкрутом. У жовтні 2007 року по третій ланці взаємовідносин ТОВ «Промелектро»з постачальниками підприємством ТОВ «Агрегом»були втрачені документи (ТОВ «Промелектро»- ПП «Харпром»(код 33010838) - ТОВ АПФ «Слобода -92»(код 14111795) - ТОВ «Агрегом»(код 32540808)). ДПІ у Московському районі м. Харкова до ДПІ у м. Дніпродзержинську було направлено запит від 27.02.2008р. на проведення зустрічної перевірки ТОВ «Агрегом», код ЄДРПОУ 32540808, на суму ПДВ 128220,0 грн. Від ДПІ у м. Дніпродзержинську надійшла відповідь від 19.03.2008р. щодо неможливості проведення зустрічної перевірки в зв'язку з тим, що підприємством втрачено документи.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що факти визнання підприємства банкрутом та втрата підприємством документів не свідчать про те, і що вказаними підприємствами були порушені вимоги чинного податкового законодавства. Крім того, у разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість проведеного відповідачем зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування за травень 2008р. на 225732,00 грн., оскільки обставини, які є підставою для зменшення задекларованої позивачем суми бюджетного відшкодування згідно спірного податкового повідомлення-рішення, не передбачені пп. 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідно до чинного законодавства, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не залежить від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, включений платником податку до податкового кредиту.
Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пп. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, згідно якої у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що оскаржуване повідомлення - рішення було прийнято не у відповідності до чинного законодавства та не обґрунтовано.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2008р. по справі № 2-а-12885/08 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п.1 ч. 1 ст. 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ДПІ у Московському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2008р. по справі № 2-а-12885/08 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяФілатов Ю.М.
Судді Мінаєва О.М. Мінаєва О.М.
Повний текст ухвали виготовлений 23.03.2009 р.