Ухвала
Іменем України
10.06.2009 Справа № 2-12/13899-2007А/5002
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Санакоєвої М.А.,
суддів Дугаренко О.В. , Курапової З.І.
при секретарі судового засідання Зикової А.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Севастополя апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Перемога" на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іллічов М.М. ) від 07.11.08 у справі № 2-12/13899-2007
за позовом Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим (вул. Луначарського, 58,Білогірськ,Автономна Республіка Крим,97600)
до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Перемога" (вул. Шкільна 1,Ароматне,Білогірський район, Автономна Республіка Крим,97635)
про стягнення 280509,19 грн., -
01 жовтня 2007 року Державна податкова інспекція в Білогірському районі АР Крим звернулась до Господарського суду АР Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Перемога" (далі: ТОВ Агрофірма «Перемога») про стягнення 280509,19 грн. несплаченого податку з доходів фізичних осіб.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує обов'язку по сплаті податку з доходів фізичних осіб, у зв'язку з чим за ним утворилась сума недоїмки.
Постановою Господарського суду АР Крим від 07.11.2008р. позов задоволено:
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Перемога" в дохід місцевого бюджету Ароматнівської сільради 280509,19 грн. несплаченого податку з доходів фізичних осіб.
При цьому суд встановив, що ТОВ Агрофірма "Перемога" зверталось до господарського суду АР Крим із позовом до ДПІ в Білогірському районі про визнання незаконними дій ДПІ по стягненню податку з доходів фізичних осіб у розмірі 199618,18 грн. та спонукання списати цю суму, однак постановою господарського суду АР Крим від 17.06.2008р. у справі №2-29/1670-2008А, залишеною без змін Севастопольським апеляційним господарським судом від 28.08.2008р., у задоволенні позову було відмовлено.
Вказаною постановою господарського суду АР Крим від 17.06.2008р. у справі №2-29/1670-2008А встановлено, що, враховуючи те, що ТОВ Агрофірма «Перемога» фактично підтвердило наявність у нього заборгованості у розмірі 100273,00 грн., то суд дійшов висновку про те, що обставини, встановлені судом в рішенні господарського суду АР Крим у справі №2-23/3534-2004, ніяким чином не впливають на звернення ДПІ в Білогірському районі до суду із позовом саме про стягнення податкової заборгованості, що у свою чергу за своєю правовою природою відрізняється від такого способу стягнення, як звернення стягнення на активи.
Аналогічної позиції дійшла колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду при розгляді апеляційної скарги ТОВ Агрофірма "Перемога" на постанову господарського суду АР Крим від 17.06.2008 р. у справі №2-29/1670-2008А, встановивши, що ТОВ Агрофірма «Перемога" визнає факт наявності заборгованості в сумі 280509,19 грн., що підтверджується довідкою №35/1701/30879231 від 09.04.2008р. та актом звірки заборгованості з податку з доходів фізичних осіб від 09.04.2008р., та фактично підтвердила наявність у нього заборгованості у розмірі 100273,00 грн., яка заявлялась у межах справи №2-23/3534-2004.
Суд не прийняв до уваги посилання відповідача на порушення позивачем п.п.15.1.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181, яким встановлений граничний строк у 1095 днів для визначення, стягнення податковим органом суми податкових зобов'язань платника, оскільки відповідач є не платником, а податковим агентом відповідно до п. 1.15 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", який зобов'язаний утримувати відповідний податок. Відповідно, податкові декларації з цього виду податку ним не подаються.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального і процесуального права. Апелянт вважає, що господарський суд АР Крим при винесенні рішення не прийняв до уваги що сума заборгованості по податку з доходів фізичних осіб 100273,00грн. раніше заявлялась ДПІ в Білогірському районі до стягнення в судовому порядку по справі №2-23/3534-2004.
Також відповідач посилається на висновок експерта №3 від 17.06.04, що знаходиться в матеріалах справи №2-23/3534-2004, який не підтверджує заборгованість відповідача по прибутковому податку. Крім того, заявник апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги порушення позивачем вимог Закону України №2181, а саме п.1.3. Закону щодо узгодженості податкових зобов'язань, а також той факт, що заявлена позивачем до стягнення сума податку у розмірі 280509,19 грн. не є податковим боргом по суті, оскільки у порушення п.5.2. Закону №2181 податкові повідомлення-рішення за актом документальної перевірки відповідача не приймались, що підтверджується листом ДПІ в Білогірському районі №4432/10/190 від 28.12.07.
В ході апеляційного розгляду справи Севастопольським апеляційним адміністративним судом від позивача витребувано розшифрування суми сплаченого податку з доходів фізичних осіб у розмірі 280509,19грн. з вказанням періоду утворення.
У судовому засіданні 03.06.09 представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, вважає постанову суду законною та обґрунтованою, представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з мотивів, викладених в ній.
У розгляді справи оголошувалась перерва з 03.06.09 до 10.06.09.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
30 серпня 2007р. ДПІ в Білогірському районі проведена виїзна планова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Перемога" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період роботи з 01.01.2005р. до 30.06.2007р., за результатами якої складений акт від 30.08.2007р. за №911/23-02/30879231 (а.с. 4-33).
Під час зазначеної перевірки працівниками контролюючого органу встановлено, що податок з доходів фізичних осіб перераховувався до бюджету несвоєчасно, чим порушено ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03р. №889 ІУ. Так було встановлено, що всього за період з 01.01.05р. до 30.06.2007р. нараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 90567,01 грн., у тому числі:
- нараховано податку з доходів по виплаченій заробітній платі у сумі 32091,34 грн., перераховано податку у сумі 9676 грн. Заборгованість податку з доходів станом на 01.07.2007р. встановлена у сумі 32091,34 грн.;
- нараховано податку з доходів по виплаченій оренді за земельні паї у сумі 799,67 грн., перераховано податку у сумі 0,0 грн. Заборгованість податку з доходів станом на 01.07.2007р. встановлена у сумі 48799,67 грн.;
Заборгованість податку з доходів по виплаченій заробітній платі та оренді за земельні паї за перевіряємий період станом на 01.07.2007р. встановлена у сумі 80891,01 грн.
Заборгованість податку з доходів по виплаченій заробітній платі та оренді за земельні паї із врахуванням боргів минулих років станом на 01.07.2007р. встановлена у сумі 280509,19 грн. (а.с.26-27).
Таким чином, в ході перевірки з питання правильності та своєчасності перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб були встановлені порушення ст.6 п.6.3 п.п.6.3.2 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. №889-ІV, що призвело до нарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 397,72 грн.; ст.4 п.4.2 т.4.2.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03р. 889-ІУ, що призвело до донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 599,95 грн. та ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. №889-ІУ.
В результаті виявлених порушень ТОВ Агрофірма «Перемога" було повідомлено про необхідність перерахування до бюджету суми пені у розмірі 12685,95 грн. за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб (а.с.4-32).
У зв'язку із несплатою відповідачем суми заборгованості з податку з доходів фізичних осіб, ДПІ в Білогірському районі звернулась до господарського суду АР Крим із відповідним позовом про стягнення вказаної суми заборгованості.
Господарським судом АР Крим під час розгляду справи встановлено, що ТОВ Агрофірма "Перемога" зверталось до господарського суду АР Крим із позовом до позивача - ДПІ в Білогірському районі про визнання незаконними дій ДШ по стягненню податку з доходів фізичних осіб у розмірі 199618,18 грн. та спонукання списати цю суму (справа №2-29/1670-2008А).
Постановою господарського суду АР Крим від 17.06.2008р. у справі №2-/1670-2008А, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.08.2008р., у задоволенні позову було відмовлено.
Тому, враховуючи приписи п. 1 ст. 72 КАС України, відповідно до якого обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді цих справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, місцевий господарський суд АР Крим дослідив висновки, яких дійшов суд при розгляді справи №2-29/1670-2008А та правильно застосував висновки суду у справі №2-29/1670-2008А при розгляді даної справи.
Так, постановою господарського суду АР Крим від 17.06.2008р. у справі № 2-29/1670-2008А встановлено, що, враховуючи те, що ТОВ Агрофірма «Перемога" фактично підтвердило наявність у нього заборгованості у розмірі 100273,00 грн., то суд дійшов висновку про те, що обставини, встановлені судом в рішенні господарського суду АР Крим у справі №2-23/3534-2004, ніяким чином не впливають на звернення ДПІ в Білогірському районі до суду із позовом саме про стягнення податкової заборгованості, що у свою чергу за своєю правовою природою відрізняється від такого способу стягнення, як звернення стягнення на активи.
При розгляді справи №2-23/3534-2004 за позовом Сімферопольської ДПІ до ТОВ Агрофірма «Перемога» про звернення стягнення на активи на суму 100273,00грн., судом встановлено, що заборгованість по прибутковому податку не була визначена в якості податкового зобов'язання відповідача, а отже не є податковим боргом, через що суд при розгляді цієї справи дійшов висновків про неможливість застосування передбачених Законом України № 2181 заходів по зверненню стягнення на активи, але не через відсутність заборгованості з прибуткового податку, а через неможливість застосування до спірних правовідносин процедури звернення стягнення на активи, оскільки юридичні особи не є платником прибуткового податку, податкові зобов'язання по ньому не узгоджуються, картки особових рахунків не ведуться, можливості погашення боргу заходами, передбаченими податковим законодавством, немає.
Проведеною при розгляді справи №2-23/3534-2004 судовою експертизою встановлено, що із суми заборгованості по прибутковому податку у розмірі 100273,00грн. первинними документами бухгалтерського обліку підприємства підтверджується лише заборгованість у сумі 5521,60грн, в іншій частині розходження із даними довідки ДПІ №86/17-1 від 19.08.2003р. про наявність заборгованості з прибуткового податку на виплачену заробітну плату та сертифікати у сумі 100273,00грн., експерт не зміг пояснити, оскільки у довідці ДПІ сума заборгованості з прибуткового податку на 01.08.2003р. зазначена без розшифрувань.
Суд апеляційної інстанції в ході апеляційного розгляду справи №2-/3534-2004 погодився з висновками місцевого господарського суду та в постанові від 15.11.2004р. зазначив, що податкове зобов'язання відповідача у мі 100273,00грн. не визначалось, подання декларацій по прибутковому датку підприємствами, зобов'язаними утримувати та перераховувати прибутковий податок до бюджету, законом не передбачено, рішення про визначення податкового зобов'язання відповідача не приймалось, а наданий акт звірки заборгованості по прибутковому податку є документом бухгалтерського обліку, за яким звіряють бухгалтерський облік операцій і він може бути лише підставою для визначення податкового зобов'язання.
Колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду у ході апеляційного розгляду справи №2-29/1670-2008А встановила, що ТОВ Агрофірма «Перемога»визнає факт заборгованості в сумі 280509,19грн., що підтверджується довідкою №35/1701/30879231 від 09.04.08 та актом звірки заборгованості з податку з доходів фізичних осіб від 09.04.08. та фактично підтвердила наявність у нього заборгованості у розмірі 100273,00 грн. (сума заявлялась у межах справи №2-23/3534-2004).
Правильними є висновки суду першої інстанції і в частині неприйняття посилань відповідача на порушення позивачем п.п.15.1.1 Закону України №2181, яким встановлений граничний строк у 1095 днів для визначення, стягнення податковим органом суми податкових зобов'язань платника, оскільки відповідач є не платником, а податковим агентом відповідно до п. 1.15 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р., зобов'язаний утримувати відповідний податок.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначається Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІУ від 22.05.2003 р. (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 4.2.1. ст. 4 Закону № 889 до складу загального оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.
Відповідно до п. 8.1.1. ст. 8 Закону № 889 податковий агент, який зараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Відповідно до п. 19.2 ст. 19 Закону № 889 особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Відповідно до п. 17.1 ст.17 Закону № 889 особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Відповідач - ТОВ Агрофірма «Перемога»відповідно до п. 1.15 ст. Закону № 889 виконує функції податкового агента, а саме: проводить нарахування, утримання та сплату до бюджету податку з доходів, фізичних осіб від імені та за рахунок платників податків, веде податковий облік та подає податкову звітність податковим органам та несе відповідальність за порушення норм цього Закону.
Подання податкової звітності передбачено Законом № 889 та Порядком заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого на користь платників податку, і сум отриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА № 451 від 29.09.03 р. (із мінами та доповненнями)).
Відповідно до п.8.1.2 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889, податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподаткованого доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу підлягає сплаті до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду, тобто до 30 числа місяця наступного за звітним. Зазначені вимоги підприємством не виконуються.
У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом визначено, що у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір, обов'язковий платіж, якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.
Статтею 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що органи державної податкової служби наділені функціями здійснювати контроль за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і своєчасністю сплати.
Норми Закону № 2181, який є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, не передбачають позасудового стягнення стосовно погашення боргу по податку з доходів фізичних осіб.
Визначення терміну "податковий борг" наведено у п. 1.3 ст. 1 Закону України №2181. Так, відповідно до вказаної норми, податковий борг - податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Також п.5.1 ст.5 Закону №2181-111 передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.
Проте специфіка оподаткування податку з доходів фізичних осіб не передбачає подання податкових декларацій чи розрахунків з даного податку, а тому узгодження суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб не відбувається, і картки особових рахунків даного податку податковою інспекцією не ведуться.
Таким чином, заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб не є ні узгодженою сумою податкового зобов'язання, ні відповідно податковим боргом.
Крім того, на заборгованість по податку з доходів фізичних осіб, яка є предметом спору, не поширюються норми Закону України №2181 стосовно надіслання податкових вимог (ст.6) права виникнення податкової застави (ст. 8), адміністративного арешту активів (ст.9) продажу активів, що перебувають у податковій заставі (ст.10) тощо. Вказана ситуація має місце у зв'язку з тим, що всі перераховані процедури стосуються виключно податкового боргу та узгодженої суми податкового зобов'язання.
Матеріалами справи, в тому числі актом перевірки від 30.08.2007р. за №911/23-02/30879231 підтверджується, що відповідач не в повному обсязі перерахував до бюджету податок з доходів фізичних осіб, чим порушив вищезазначені приписи чинного податкового законодавства.
Таким чином, стягнення з відповідача належної бюджету суми податку з доходів фізичних осіб інакше ніж за рішенням суду, не можливо.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про задоволення позову є правомірним.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 195, 196, п.1 частини першої ст. 198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Перемога" - залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.11.08 у справі № 2-12/13899-2007 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 15 червня 2009 р.
Головуючий суддя М.А.Санакоєва
Судді З.І.Курапова О.В.Дугаренко