Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62
Іменем України
„12” лютого 2009 року Справа № 10/29
Позивача: Приватного підприємства „Союз - Лідер”,
вул. Боженка, 100, м. Чернігів, 14005
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Скарлет -Чернігів”,
вул. Дніпровська, 3а, м. Чернігів, 14010
Предмет спору: про визнання договору таким, що не підлягає виконанню та не породжує зобов'язань.
Суддя І.Г.Мурашко
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився
Відповідач: Кондратенко Л.М., паспорт серія НМ 229485 виданий Деснянським ВМ УМВС України в Чернігівській області 13.08.05р.
Рішення оголошується після оголошеної 05.02.09р. перерви на підставі ст.77 Господарсько -процесуального кодексу України.
Приватним підприємством „Союз - Лідер” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Скарлет - Чернігів” про визнання договору таким, що не підлягає виконанню та не породжує зобов'язань. Позовні вимоги обґрунтовані недосягненням на думку позивача згоди сторін відносно предмету та ціни договору поставки № V-03 від 25.09.07р.
Представником позивача та відповідачем подані письмові клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які задоволено судом.
Відповідач позовні вимоги не визнає, про що надав письмовий відзив на позов, в якому просить в задоволенні позову відмовити з тих підстав, що договір поставки № V-03 від 25.09.07р. є укладеним та таким, що фактично виконувався сторонами. В судовому засіданні відповідач заявив письмове клопотання про залучення до матеріалів справи копії протоколів узгодження предмету та ціни до договору поставки № V-03 від 25.09.07р., яке було судом задоволено.
Після перерви, оголошеної в судовому засіданні, позивач в судове засідання не з»явився, надіславши до суду додаткові письмові пояснення на відзив на позов від 05.02.09р. та клопотання про розгляд справи без участі представника позивача в судовому засіданні.
Відповідач в судовому засіданні заявив письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме, копії договору між позивачем та відповідачем про надання послуг № 01/257 від 02.01.08р. щодо стимулювання збуту товарів позивача за договором поставки № V-03 від 25.09.07р., копії платіжних доручень про сплату маркетингових послуг, наданих позивачем відповідачу за стимулювання збуту товарів позивача за договором поставки № V-03 від 25.09.07р., рахунків на оплату та акти надання таких послуг, підписаних сторонами та скріплених печатками сторін та надав додаткові усні пояснення щодо поданих доказів. Судом клопотання задоволено, документи приєднано до матеріалів справи.
Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають значення для вирішення спору , суд , встановив :
25 вересня 2007 року між сторонами був укладений договір поставки № V-03, згідно умов якого Позивач (постачальник) передає, а відповідач (покупець) зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору Товар( п.1.1).
Відповідно до п. 1.3 договору поставки № V-03 від 25.09.07р, сторони затверджують Протокол узгодження (Додаток № 1), що визначає асортимент, кількість, ціни за одиницю товару, який є невід'ємною частиною договору.
Згідно п.4.1 договору поставка товару, здійснюється тільки при наявності додатку №1, затвердженого та скріпленого печатками сторін та згідно графіка поставки та заявки покупця ( п.4.2 договору). Пунктом 5.1 договору передбачено постачання товару за ціною, яка визначена в Протоколі узгодження (Додаток № 1).
Позивач вважає, що протоколи узгодження, надані відповідачем та залучені судом до матеріалів справи ( а.с.16-21) не є належними доказами узгодження між сторонами предмету та ціни товару за договором поставки № V-03 від 25.09.07р., оскільки підписані неуповноваженими особами та скріплені штампами ПП «Союз-лідер», а ні печаткою юридичної особи, що є порушенням ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України. Позивач вважає, що сторонами при укладенні спірного договору не досягнуто згоди щодо предмету та ціни товару, оскільки Протокол узгодження (Додаток № 1) не підписувався, графік поставки не погоджувався, а тому на підставі ч.8 ст. 181 Господарського кодексу України, позивач вважає спірний договір неукладеним та просить суд визнати договір поставки № V-03 від 25.09.07р таким, що не підлягає виконанню та не породжує зобов'язань у сторін.
Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною1 ст. 638 ЦК України та ч.2 ст.180 ГК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч.3 ст.180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Відповідно до ч.8 ст.181 ГК України у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Згідно умов спірного договору( п.7.1) приймання Товару за кількістю здійснюється за даними, зазначеними в накладних та супровідних документах постачальника (відповідача). При цьому, сторонами у п.7.3 договору встановлено право покупця (позивача) відмовитися від прийняття товару у випадках постачання без згоди покупця (позивача) не передбаченого заявкою товару та у випадку порушення умов постачання. Крім того, п.7.6 договору встановлено також право покупця (позивача) на повернення товару в інших випадках, за якими є домовленість сторін.
В судовому засіданні відповідачем заявлено про те, що даний спір виник після порушення 02.12.08р. Господарським судом Чернігівської області справи за позовом відповідача по даній справі до позивача у даній справі про стягнення заборгованості за товар в сумі 138056,14 грн., поставлений відповідачем - позивачу за спірним договором поставки № V-03 від 25.09.07р. , а також заявлено про безпідставність позовних вимог щодо визнання договору таким, що не підлягає виконанню, оскільки обидві сторони фактично здійснювали дії щодо виконання договору, в підтвердження чого відповідач надав суду на огляд оригінали видаткових накладних на товар, поставлений відповідачем позивачу, згідно вимог п.4.4 спірного договору своїм транспортом та за свій рахунок, та платіжні доручення, якими позивач сплачував кошти за отриманий ним від відповідача товар.
Судом оглянуті оригінали зазначених документів (протокол судового засідання від 05.02.09р.) та встановлено, що на видаткових накладних є підписи працівників позивача, що отримували товар та штампи ПП «Союз-лідер». Суд приходить до висновку, що сплата позивачем - юридичною особою вищезазначеними платіжними дорученнями вартості отриманого від відповідача товару, згідно вимог ст..241 Цивільного кодексу України, свідчить про схвалення правочину, здійсненого працівниками позивача, та прийняття його виконання самим позивачем.
Також з огляду на умови спірного договору, зокрема п.7.3, суд вважає, що факт прийняття товару, який був поставлений відповідачем - позивачу згідно спірного договору та накладних, оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні (протокол судового засідання від 05.02.09р.) є підтвердженням згоди позивача на отримання зазначеного в накладних товару по зазначеним в накладній цінам, тобто є погодженням предмету та ціни між сторонами. Сплата позивачем коштів за отриманий від відповідача товар, що підтверджується платіжними дорученнями, які також були оглянуті в судовому засіданні ( протокол судового засідання від 05.02.09р.) , також підтверджує факт прийняття позивачем виконання зобов»язання відповідача щодо поставки товару.
Крім того, відповідачем надано до суду додаткові докази того, що позивачем отримувався та реалізовувався товар від відповідача, саме за умовами договору поставки № V-03 від 25.09.07р. Згідно матеріалів справи, а саме договору про надання послуг № 01/257 від 02.01.08р.( а.с.32), позивач по справі ( виконавець за договором) надавав відповідачу по справі (замовнику по договору) маркетингові послуги, а також послуги з стимулювання збуту стосовно товарів Замовника за договором поставки № V-03 від 25.09.07р. ( п.1.1 договору, а с 32). Про фактичне виконання умов зазначеного договору про надання послуг свідчать рахунки на оплату зазначених послуг, виписаних позивачем по справі -відповідачу , акти надання послуг, підписаних та скріплених печатками сторін та платіжні доручення , якими відповідач по справі сплачував позивачу за надані маркетингові послуги згідно зазначених рахунків. Копії зазначених документів залучені судом до матеріалів справи. ( а.с.36 -47; 52-93). За твердженням сторін, інших договорів поставки між сторонами не існує.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Позивач не довів обґрунтованість заявлених вимог про визнання договору поставки № V-03 від 25.09.07р. таким, що не підлягає виконанню та не породжує зобов'язань у сторін, з підстав його неукладеності. Крім того, зазначена вимога не відповідає способам захисту прав, передбачених ст..16 ЦК України та ст..20 ГК України, вона не може бути предметом спору , а є лише встановленням факту, що має юридичне значення. Цей факт може встановлюватися судом лише при існуванні та розгляді між сторонами договору спору про право та є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.
Враховуючи все вищевикладене, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити .
Суддя І.Г. Мурашко
16.02.09