ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
16.06.2009 р. № 8/563
Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Пилипенко О.Є., при секретарі Коваль А.В.
За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Холодильник-Термінал»
До1) Київської міської державної адміністрації
2) Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації
Третя особаІнспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві
Про Визнання нечинними розпорядження та припису
За участю представників сторін
від позивача: Маркусевич Б.С. директор
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: Кудерська В.М. за дов. № 3464 від 21.05.2007 р.
від третьої особи: не з'явився
від прокуратури: Насадчук Ж.Д. посвідчення № 41
в судовому засіданні була присутня Шпотенко В.В. посвідчення № 34
Товариство з обмеженою відповідальністю «Холодильник-Термінал»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до Київської міської державної адміністрації (відповідач 1) та Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації (відповідач 2) про визнання нечинними Розпорядження відповідача 1 від 20.06.2008 р. № 866 «Про скасування розпорядження КМДА від 24.05.2004 р. № 867 «Про будівництво адміністративного будинку на вул. Горького, 33-в у Голосіївському районі»; Припису відповідача 2 № 74 від 01.07.2008 р.
Позивач адміністративний позов підтримав, просив вимоги задовольнити. Позивач вважає, оскаржувані розпорядження та припис незаконними та такими, що були прийняті без урахування всіх обставин справи. В обґрунтування заявлених вимог посилається на Земельний кодекс України, Закони України «Про планування та забудову територій», «Про основи містобудування», «Про місцеве самоврядування».
Відповідач 1 письмових пояснень по суті адміністративного позову суду не надав.
Відповідач 2 надав письмові заперечення на позов, в яких вказує на те, що ним при винесенні оскаржуваного припису були дотримані норми чинного законодавства. Зауважив, що земельна ділянка по вул. Горького, 33-в розташована в зоні регулювання забудови другої категорії згідно Розпорядження КМДА від 17.05.2002 р. № 979, у межах цієї зони забороняється проведення земляних, будівельних робіт без дозволу Управління, а у позивача відсутній дозвіл Управління на проведення земляних, будівельних робіт на вказаній земельній ділянці.
Третя особа проти адміністративного позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позову. В наданих суду поясненнях вказує на те, що у відповідності з п/п 9 п. 5 «Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію»затвердженого постановою Кабміну від 18.10.2006 р. № 1434, п/п 9 п. 5 «Положення про Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі»затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19.11.2007 р. № 1361/14628 має повноваження зупиняти будівельні роботи, що не відповідають вимогам законодавства, державних стандартів, норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, місцевим правилам забудови населених пунктів або проводяться без дозволу на їх виконання, а також виробництво і застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, виготовлених з порушенням вимог державних стандартів; одержувати від замовників, проектних та будівельних організацій і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, письмові пояснення щодо причини допущення порушень. З огляду на наведене Інспекція відреагувала на припис Прокуратури міста Києва, а саме зупинила будівельні роботи на об'єкті по вул. Горького, 33-В як таких, що проводяться без дозволу на будівництво та дозволу органу охорони культурної спадщини на їх виконання та на виконання вимог припису Прокуратури міста Києва здійснила перевірку об'єкту будівництва та видала припис від 14.08.2008 р., яким зупинила виконання будівельних робіт на об'єкті до вирішення питання чинності Припису Головного управління охорони культурної спадщини м. Києва від 01.07.2008 р.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення учасників судового процесу, суд приходить до наступних висновків.
Позовні вимоги заявлено про визнання нечинними Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.06.2008 р. № 866 «Про скасування розпорядження КМДА від 24.05.2004 р. № 867 «Про будівництво адміністративного будинку на вул. Горького, 33-в у Голосіївському районі»та Припису Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації № 74 від 01.07.2008 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно -правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 867 від 24.05.2004 р. ТОВ “Холодильник-Термінал” дозволено будівництво адміністративного будинку по вул. Горького, 33-В у Голосіївському районі міста Києва.
Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації ТОВ “Холодильник-Термінал” 16.05.2006 р. видано дозвіл на виконання будівельних робіт строком на 2 роки. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві 06.06.2008 р. продовжено дію дозволу до 06.06.2009 р.
Головним управлінням охорони культурної спадщини ТОВ “Холодильник-Термінал” 26.10.2006 р. видано дозвіл № 111 на проведення будівельних робіт по будівництву адміністративного будинку в зоні регулювання забудови ІІ категорії по вул. Горького, 33-В у місті Києві.
Проект будівництва 17-поверхового адміністративного будинку по вул. Горького, 33-В отримав позитивний висновок комплексної державної експертизи.
Відповідно до розділу 7 історико-містобудівного опорного плану міста, Генерального плану Києва на період до 2020 року., вказана земельна ділянка відноситься до території середньої цінності і знаходиться в межах історичного ареалу міста Києва.
Статтею 23 Закону України “Про планування і забудову територій” передбачено, що будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією.
Пунктами 11.8 та 11.12 ДБН 360-62** “Планування і забудова міських і сільських поселень” передбачено, що при плануванні та забудові міських поселень необхідно враховувати зони регулювання забудови, що повинні мати режим реконструкції, який залежить від історико-архітектурної цінності серед займаної ними території. Нове будівництво в зонах регламентується по функціональному призначенню, по висоті та довжині будівель, композиційним прийомам.
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про планування і забудову територій”, Генеральним планом населеного пункту визначаються: потреби в територіях для забудови та іншого використання, межі функціональних зон, пріоритетні та допустимі види використання та забудови територій; планувальна структура та просторова композиція забудови населеного пункту; території, які мають будівельні, санітарно-гігієнічні, природоохоронні та інші обмеження їх використання.
Земельна ділянка по вул. Горького, 33-В розташована в зоні регулювання забудови ІІ категорії згідно Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 р. № 979, а тому у межах цієї зони, згідно п. 6 вказаного розпорядження, забороняється проведення земляних, будівельних робіт без дозволу управління охорони культурної спадщини.
Вищевказаний дозвіл у позивача відсутній.
Пунктом 1 Розпорядження КМДА «Про захист історико-культурного середовища та припинення хаотичної забудови історичної частини м. Києва»№ 817 від 12.05.2006 р. визначена і висота висотних будинків згідно з Генеральним планом міста Києва та проектом планування приміської зони на період до 2020 року, затвердженого Рішенням Київради від 28.03.2002 р. № 370/1804, а саме не вище двадцяти семи (27) метрів від поверхні землі. Саме висотність будівель у 27 м є визначальною щодо історичної частини м. Києва. Будівництво ж за вказаною адресою має бути 66,9 м, що значно вище дозволеної висоти.
З огляду на зазначене до Головного управління охорони культурної спадщини КМДА Прокуратурою міста Києва внесено протест на дозвіл на проведення будівельних робіт по будівництву адміністративного будинку в зоні регулювання забудови ІІ категорії по вул. Горького, 33-В у місті Києві від 26.10.2006 р. № 111.
Перевіркою, проведеною Прокуратурою міста Києва було з'ясовано, що Рішенням Київради від 29.05.2003 р. № 486-2/616 було затверджено проект відведення земельної ділянки ТОВ «Холодильник-Термінал»для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку на вул. Горького, 33-В у Голосіївському районі м. Києва. В цьому проекті відведення земельної ділянки не було зазначено функціональне використання земельної ділянки для будівництва нового адміністративного будинку з іншими параметрами, які суттєво відрізняються від існуючого.
Згідно статей 118, 123, 124 та 151 Земельного кодексу України обов'язковою складовою частиною проекту відведення земельної ділянки є дані щодо об'єкта містобудування та функціонального використання земельної ділянки.
Всупереч наведеним вимогам Розпорядженням КМДА від 24.05.2004 р. № 867 «Про будівництво адміністративного будинку на вул. Горького, 33-В у Голосіївському районі»ТОВ «Холодильник-Термінал»без внесення змін до проекту відведення земельної ділянки було надано право здійснити будівництво іншого адміністративного будинку.
Київською міською державною адміністрацією було прийнято Розпорядження від 20.06.2008 р. № 866 “Про скасування розпорядження Київської міської державної адміністрації від 24.05.2004 № 867 “Про будівництво адміністративного будинку на вул. Горького, 33-В у Голосіївському районі”.
Згідно ст. 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини», органи охорони культурної спадщини зобов'язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини.
Відповідно до п. 14 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», до повноважень органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток місцевого значення, припинення робіт на пам'ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них.
Головним управлінням охорони культурної спадщини було винесено Припис № 74 від 01.07.2008 р., яким зобов'язано ТОВ “Холодильник-Термінал” припинити будь-які роботи на вул. Горького, 33-В.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача, адже відповідачі як суб'єкти владних повноважень приймаючи спірні розпорядження та припис діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства України.
Акт державного чи іншого органу -це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, тому у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем у позовній заяві не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідачів.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову належить відмовити.
На підставі ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Холодильник-Термінал»відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.Є. Пилипенко
Дата підписання повного тексту постанови: 26.06.2009 р.