ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
09.06.2009 р. № 8/575
Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Пилипенко О.Є., при секретарі Коваль А.В.
За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи
За позовомЗакритого акціонерного товариства «Молодіжний житловий комплекс «Академмістечко»
ДоКиївської міської державної адміністрації
Треті особи1) Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ»
2) Головне управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
Прооскарження розпорядження від 21.09.2004 р. № 1763 та стягнення збитків в розмірі 4 208 513 грн.
За участю представників сторін
від позивача: Бабич Н.О. за дов. від 01.04.2009 р., Гутарін Я.М. за дов. від 09.06.2009 р.
від відповідача: Пузир С.М. за дов. № 001-410 від 05.05.2009 р.
від третьої особи 1: Пузир С.М. за дов. № 114/71 від 13.01.2009 р.
від третьої особи 2: Пузир С.М. за дов. № 044/5-132 від 14.01.2009 р.
Закрите акціонерне товариство «Молодіжний житловий комплекс «Академмістечко»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської державної адміністрації про визнання таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства Розпорядження від 21.09.2004 р. № 1763 «Про завершення будівництва та введення в експлуатацію будинку на Святошинській площі, 1 (секції А, Б, В) у Святошинському районі».
Позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, оскільки оскаржуване розпорядження є таким, що порушує його законні права та охоронювані законом інтереси. В обґрунтування заявлених вимог посилається на Господарський та Цивільний кодекси України, Закони України «Про місцеві державні адміністрації», «Про планування і забудову територій».
Відповідач проти адміністративного позову заперечував, в задоволенні якого просив відмовити. В наданих суду поясненнях, відповідач зазначив, що спірне розпорядження було прийнято в межах компетенції та з дотриманням вимог чинного законодавства України. Крім того, відповідач вказав на те, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду.
Третя особа 1 надала письмові пояснення на позов, в яких підтримала позицію відповідача, проти позову заперечувала.
Третя особа 2 з позовними вимогами не погодилась, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення учасників судового процесу, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про основи містобудування», зважаючи на те, що замовником будівництва -ЗАТ «МЖК «Академмістечко» не виконані протокольні доручення нарад робочої комісії від 27.04.2004 р. та від 17.05.2004 р. з питань перевірки дотримання містобудівного законодавства при будівництві комплексу будинків на Святошинській площі, 1 Святошинському районі, рішення робочої комісії від 17.06.2004 р., створеної розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30.03.2004 р. № 521, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 04.08.2004 р. № 1435 «Про завершення будівництва та введення в експлуатацію будинку на Святошинській площі, 1 (секції А, Б, В) у Святошинському районі»та з метою виконання доручення Прем'єр-міністра Януковича В.Ф. від 02.09.2004 р. до звернення мешканців і забезпечення введення в експлуатацію будинку № 1 на Святошнській площі (секції А, Б, В), Київською міською державною адміністрацією 21.09.2004 р. було винесено Розпорядження № 1763 «Про завершення робіт та введення в експлуатацію будинку на Святошинській площі, 1 (секції А, Б, В) у Святошинському районі».
Відповідно до вищевказаного розпорядження замовником завершення робіт, у т.ч. влаштування покрівлі, монтаж та налагодження ліфтів, системи протипожежної автоматики і димовиведення, внутрішнього опалення, електро- і водопостачання, оздоблення місць загального користування та введення в експлуатацію будинку на Святошинській площі, 1 (секції А, Б, В), визначено Комунальне підприємство «Житлоінвестбуд-УКБ».
Позивач оскаржує Розпорядження КМДА від 21.09.2004 р. № 1763, як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства України та порушує його права та охоронювані законом інтереси.
Суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову належить відмовити, виходячи з наступного.
Законом України «Про основи містобудування»(далі -Закон) визначені правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні і спрямований на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини.
Відповідно до ст. 1 Закону містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
Згідно з ст. 4 Закону, суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Статтею 7 Закону визначено, що державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст. 8 Закону, державне регулювання у сфері містобудування полягає в плануванні територій на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях; аналізі стану містобудування, прогнозуванні його розвитку; підготовці, затвердженні та реалізації державних, регіональних і місцевих містобудівних програм, містобудівної документації, регіональних та місцевих правил забудови; координації взаємодії суб'єктів містобудівної та архітектурної діяльності; наданні вимог щодо урахування державних інтересів під час розроблення містобудівної документації; проведенні експертизи містобудівної документації та комплексної державної експертизи проектів конкретних об'єктів; розробці і затвердженні державних стандартів, норм і правил; контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві; контролі за дотриманням вимог щодо охорони культурної спадщини та збереженням традиційного характеру середовища населених пунктів; ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві в порядку, встановленому законом.
Згідно з ст. 13 Закону, до компетенції місцевих державних адміністрацій в сфері містобудування належить прийняття рішень щодо: реалізації державної політики у сфері містобудування на відповідній території; планування територій на відповідному рівні; підготовки пропозицій до програм соціально-економічного розвитку відповідної території; формування спеціально уповноважених органів з питань містобудування та архітектури, керівництво їх діяльністю; інформування населення про плани розміщення найважливіших містобудівних, промислових, енергетичних і транспортних комплексів; забезпечення охорони культурної спадщини; моніторингу забудови та іншого використання територій.
До компетенції Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій належать також організація розробки та експертизи містобудівної документації, підготовка її до затвердження, крім випадків, передбачених законами.
Місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання у сфері містобудівної діяльності, визначені законом.
Відповідно до ст. 18 Закону, реалізація містобудівної документації полягає у впровадженні рішень відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування при плануванні відповідних територій, комплексній забудові та реконструкції населених пунктів, проектуванні та будівництві об'єктів житлово-цивільного і виробничого призначення, систем транспортного та інженерного забезпечення, впорядкуванні і благоустрої територій.
Будівництво об'єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад. Це право ради можуть делегувати відповідним виконавчим органам.
Закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється (частини 2 та 3 ст. 18 Закону України «Про основи містобудування»на момент виникнення спірних правовідносин діяли, виключені згідно з Законом України від 16.09.2008 р. N 509-VI).
Згідно з ст. 24 Закону, державний контроль у сфері містобудування здійснюється органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та іншими спеціально уповноваженими на це державними органами.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що акти державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта затверджені Розпорядженням Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації № 606 від 18.04.2005 р., були також, підписані директором ЗАТ «МЖК «Академмістечко»Опанасюком В.П., що вказує на те, що позивачу було відомо про проведення робіт по завершенню будівництва ще у 2005 році, а позивач звернувся до суду 09.12.2008 р. з позовом про оскарження Розпорядження 2004 року, таким чином позивачем було пропущено строк звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вищенаведене слід зазначити, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свої прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одні зі сторін.
Відповідачем в наданих суду поясненнях було вказано на пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду та наполягав на цьому.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що у нього відсутні підстави для визнання причин пропущення позивачем строку звернення до суду поважною, тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, а спірне рішення не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.
На підставі ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 99, 100, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
В задоволенні адміністративного позову Закритому акціонерному товариству «Молодіжний житловий комплекс «Академмістечко»відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СуддяО.Є. Пилипенко
Дата підписання повного тексту постанови: 26.06.2009 р.