вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
07.07.09Справа №2а-8264/08/9
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Цикуренко А.С. , при секретарі Павленко Н.О. розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну справу
за позовом Закрите акціонерне товариство "Кримська хімічна компанія"
до Красноперекопська об'єднанна державна податкова інспекція в АР Крим
про скасування податкових повідомлень-рішень
за участю представників:
позивача - Дубицька А.Х., довіреність від 27.03.2009;
відповідача - не з'явився;
Обставини справи: ЗАТ «Сиваш-хім-транс» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Красноперекопської ОДПІ в АР Крим про скасування податкових повідомлень-рішень від 31.07.2008 №0000072300/0, від 21.08.2008 №0000072300/1, від 10.11.2008 №0000162300/2 в якому визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 636504,17 грн. та штрафних санкцій у розмірі 254771,66 грн. відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість».
12.12.2008 позивач надав доповнення позовних вимог де також просить суд скасувати також ще податкове повідомлення-рішення від 03.12.2008 №0000162300/3 в якому визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 645485,46 грн. та штрафних санкцій у розмірі 193815,64 грн.
За клопотанням позивача, у зв'язку з перетворенням ЗАТ «Сиваш-хім-транс» у Закрите акціонерне товариство «Кримська хімічна компанія» ухвалою суду від 16.04.2009 допущена заміна первинного позивача правонаступником - Закритим акціонерним товариством «Кримська хімічна компанія».
Відповідач проти позову заперечує за підставами, що викладені у запереченнях на позов від 26.01.2009 (а.с.72-73) у зв'язку із безпідставним використанням позивачем п.3.2.8. ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон про ПДВ) під час продажу цілісного майнового комплексу ЗАТ «Сиваш-хім-транс» .
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд
Красноперекопською ОДПІ в АР Крим у липні 2008 року проведена виїзна позапланова комплексна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.09.2007 по 24.06.2008.
За результатами перевірки складений Акт від 18.07.2008 №735/23-0/33201586, згідно якому встановлено порушення позивачем пп.2.3.1., п4.1., пп.7.3.1., абз.2, пп.7.8.2. Закону України «Про податок на додану вартість» - занижена сума податкового зобов'язання з ПДВ за березень 2008 року в розмірі 636504,17 грн. (а.с.6-28).
На підставі акту перевірки від 18.07.2008 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 31.07.2008 №0000072300/0 на суму основного платежу з ПДВ - 636504,17 та штрафних (фінансових) санкцій 254771,66грн. (а.с.32). Не погодившись з прийнятим повідомленням-рішенням позивач 07.08.2008 подав до Красноперекопської ОДПІ скаргу в порядку апеляційного узгодження (а.с.33-34). Рішенням відповідача від 21.08.2008 №5340/10/31-0 скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без зміни (а.с.35-38).
17.08.2008 Красноперекопською ОДПІ спрямоване на адресу позивача податкове повідомлення-рішення №0000072300/1 на загальну суму 891275,83 грн. (а.с.40). 04.09.2008 позивачем подана скарга до Державної податкової адміністрації в АР Крим (а.с.41-43). У рішенні ДПІ В АР Крим від 31.10.08 №2754/10/25-023 скасоване податкове повідомлення-рішення від 21.08.08 №0000072300/1 в частині визначення суми податку на додану вартість в розмірі 51974,73 грн. (збільшивши суму податку на додану вартість на 8981,29 грн., та зменшивши суму штрафних санкції з ПДВ на 60956,02 грн.) (а.с.44-48).
11.11.2008 позивач звернувся до Державної податкової адміністрації України із скаргою на податкове повідомлення-рішення в рамках процедури адміністративного узгодження, де просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.07.2008 №0000072300/0 (а.с.49-50).
15.11.2008 позивач отримав податкове повідомлення-рішення від 10.11.2008 №0000162300/2. (а.с.53). Та 20.11.2008 до ДПА України позивачем направлено доповнення до скарги на податкове повідомлення-рішення.
Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 26.11.2008 №11620/6/25-0115 скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без зміни (а.с.54-55).
03.12.2008 за результатами розгляду повторної скарги на адресу позивача було спрямоване податкове повідомлення-рішення від 03.12.2008 №0000162300/3 про визначення податкового зобов'язання у розмірі 839301,10 грн. (а.с.61).
Як встановлено судом, 21.03.2008 був укладений договір купівлі-продажу цілісного (єдиного) майнового комплексу. Відповідно до умов договору продавець - ЗАТ «Сиваш-хім-транс» передав у власність ЗАТ «Кримська хімічна компанія» цілісний (єдиний) майновий комплекс ЗАТ «Сиваш-хім-транс» з усіма активами та пасивами договірною вартістю 3178255,31 грн. Покупець, згідно умов договору, набуває право власності на цілісний майновий комплекс з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації правочину, яки здійснюються після підписання акту приймання-передачі (а.с.80-81). Договір вважається укладеним з моменту дати, що вказана в преамбулі цього договору, тобто з 21.03.2008.
Як вказується в акті перевірки від 18.07.2008 грошові кошті за комплекс поступили на рахунок позивача 10.06.2008 на загальну суму 3178255,31 грн. (а.с.13).
18.03.2008 позивачем укладений договір купівлі-продажу з Горшковим Володимиром Володимировичем щодо продажу останньому автомобілю ГАЗ 2705 та автомобілю УАЗ-31512 вартістю 15495,00 грн. (а.с.88). Згідно даних бухгалтерського обліку операції з продажу проведені у березні 2008 року за статтями Дт 97 -13451,58 грн., 6187,78 грн., Кт 10 - 13451,58 грн., 6187,78 грн.
22.03.2008 між позивачем та Космачевським Юрієм Івановичем укладений договір купівлі-продажу 7 інвентарних об'єктів автотранспортних засобів (номерних агрегатів) згідно додатку №1 загальною вартістю 33677,00 грн. (а.с.89-90). Згідно даних бухгалтерського обліку вказані операції проведено у березні 2008 року за рахунками Дт 97 - 5928,60 грн., 7079.09 грн.. 10763, 45 грн., 4869,39 грн., 2686,67 грн.. 4690.00 грн., 4690,00 грн. Кт 10 - 5928,60 грн., 7079.09 грн.. 10763, 45 грн., 4869,39 грн., 2686,67 грн.. 4690.00 грн., 4690,00 грн. (а.с.22-23).
Свідоцтво платника податку на додану вартість ЗАТ «Сиваш-НДІ-Хімпром» анульовано 01.10.2007 (а.с.23).
На підставі викладеного Красноперекопська ОДПІ приходить до висновку, що позивач повинен був зареєструватися як платник податку на додану вартість та самостійно перейти на місячний податковий період починаючи з місяця, на який припадає перевищення відповідно до абз.2 пп.7.8.2 п. 7.8. ст.7 Закону про ПДВ та провести оподаткування операції купівлі-продажу з моменту видачі видаткових накладних на продаж автомобіля від 18.03.2008 №3. Оскільки це виконане не було, відповідач приходить до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість на 636504,17 грн. та нараховує штрафні санкції на підставі пп.7.8.2. ст.7 Закону про ПДВ з квітня 2008 року у розмірі 254771,66 грн.
Позивач оскаржує вказаний висновок відповідача в частині нарахування податкового зобов'язання за наслідками продажу цілісного майнового комплексу ЗАТ «Сиваш-хім-транс» по підставам застосування до вказаного правочину п.3.2.8. ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" (надалі - закон про ПДВ), тобто щодо визнання його операцією, що не є об'єктом оподаткування.
Порядок оподаткування податком на додану вартість, у тому числі визначення кола платників податку, умов реєстрації у якості платника ПДВ, визначення бази оподаткування, регламентується Законом про ПДВ.
При цьому згідно з п. 1.4 ст. 1 Закону про ПДВ під поставкою послуг слід розуміти будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, результатом виконання яких є передача нематеріальних активів, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.
Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку (п.7.3.1. ст.7 Закону про ПДВ).
База оподаткування операції з поставки товарів (послуг), згідно п.4.1. ст.4 Закону про ПДВ, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
Зокрема, згідно п.2.1 ст.2 Закону про ПДВ платником податку є: будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті. При цьому умови добровільної і обов'язкової реєстрації визначені відповідно п.2.2 і п.2.3 ст.2 Закону про ПДВ.
Відповідно до пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону про ПДВ особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
За абз.3 п.9.4. ст.9 Закону про ПДВ якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду. Пунктом 7.8.1. ст.7 Закону про ПДВ встановлене що податковим періодом є один календарний місяць.
Позивачем не заперечується наявність в нього обов'язку зареєструватися платником ПДВ по підсумкам здійснення продажу цілісного майнового комплексу «Сиваш-хім-транс». Суд надходить до висновку про розповсюдження на позивача положення ст.2.1. Закону про ПДВ про визначення платником податку особу, що повинна зареєструватися як платник податку на додану вартість у випадку, передбаченому п.2.3.1. Закону про ПДВ.
Суд критично відноситься до твердження позивача про застосування п.3.2.8. Закону про ПДВ до правочину купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ЗАТ «Сиваш-хім-транс» по наступних підставах.
Відповідно до п.3.2.8. ст.3 Закону про ПДВ не є об'єктом оподаткування операції з поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку.
Під поставкою сукупних валових активів слід розуміти поставку підприємства як окремого об'єкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і обов'язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі активи.
Поняття «активів платника податків» наведено у п.1.7. ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачає поділ активів на матеріальні та нематеріальні. Матеріальний актив - основні фонди та оборотні активи у будь-якому виді, що відрізняється від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів.
За визначенням пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке відповідно до п.1.11 ст. 1 Закону про ПДВ застосовується і для цілей цього Закону, під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Відповідно до положень ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до пункту 4 Положення (стандарту бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. N 92, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. за N 288/4509), з наступними змінами і доповненнями (основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк використання) експлуатація/яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами: основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, незавершені капітальні інвестиції (пункт 5 Положення).
Норми зазначеного Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не містять визначення терміну оборотні активи, однак визначення останнього наведене в ст. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 87 від 31.03.1999, відповідно до якої оборотними активами є грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
З урахуванням відомостей, що вказані в Акті приймання-передачи активів і пасивів ЗАТ «Сиваш-хім-транс» (а.с.83-84), за яким покупцю передані будівлі, споруди, обгороджування, ворота металеві, плити мощення, обладнання, меблі, документи суворої звітності, дебіторська заборгованість, суд надходить до висновку про можливість застосування до предмету купівлі-продажу узагальнюючого поняття - валові активі.
Правонаступництво це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим. За часткового правонаступництва від одного до іншого суб'єкта переходять лише окремі права і обов'язки.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що сторонами за договором купівлі-продажу від 21.03.2008 була проведена поставка сукупних валових активів позивача за компенсацію при виконанні умови набуття прав і обов'язків (правонаступництва) підприємства, що продає такі активи.
Разом з тим, суд вважає, що необхідною умовою для застосування п.3.2.8. Закону про ПДВ є особливий статус учасників операції - статус платників податку на додану вартість.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону про ПДВ, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Згідно з ст. 2 Закону про ПДВ платником податку є будь-яка особа, яка:
а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;
б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;
в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.
Як встановлено судом, продавець - ЗАТ «Сиваш-хім-транс» не мав свідоцтва платника податку на додану вартість, яке було анульоване 01.10.2007, що не заперечується відповідачем, але ж мав статус платника податку на додану вартість на підставі п. «б» п.2.1. ст.2 Закону про ПДВ (а.с.55).
Покупець - ЗАТ «Кримська хімічна компанія» під час укладення договору купівлі-продажу не мав статусу платника податку на додану вартість, оскільки його свідоцтво було анульоване з 06.06.2006, тобто не був належною стороною операції, звільненої від оподаткування за п.3.2.8. Закону про ПДВ.
Посилання позивача на відсутність в акті перевірки вказівки про наявність/відсутність в Покупця статусу платника податку на додану вартість суд не приймає до уваги.
Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 №327, та зареєстрований Міністерством юстиції України 25.08.2005 №925/11205, встановлено, що матеріали перевірок інших суб'єктів господарювання щодо правових відносин з платником податків (акти, довідки, пояснювальні записки, розрахунки та інші документи), завірені копії документів, що підтверджують наявність фактів порушень податкового, валютного та іншого законодавства (у разі їх вилучення), пояснювальні записки посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень, реєстри, в яких наводиться інформація про проведені перевірки, надіслані запити на їх проведення до інших органів державної податкової служби та отримані відповіді не надаються суб'єкту господарювання, а використовуються при розгляді матеріалів перевірки керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби для прийняття податкового повідомлення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) та вжиття відповідних заходів.
У судовому засідання позивачем надані документи про правонаступництво закритим акціонерним товариством «Кримська хімічна компанія» - ЗАТ «Сиваш-хім-транс», яке відбулося на підставі рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «Кримська хімічна компанія» 11 лютого 2009 року. 14.04.2009 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів позивача. Але ж на час укладення договору купівлі-продажу цілісного (єдиного) майнового комплексу 21.03.2008 питання щодо правонаступництва не вирішувалося, та відповідні зміни до установчих документів позивача внесені не були. За п.4.2. договору покупець зобов'язаний прийняти ЦМК, без вказівки на правонаступництво юридичної особи продавця.
На підставі викладеного суд погоджується з думкою відповідача щодо безпідставності застосування позивачем п.3.2.8. Закону про ПДВ та про наявність факту заниження податкового зобов'язання виходячи з договірної вартості об'єкту купівлі-продажу у розмірі (3178255,31 грн. х 20%) - 635651,06 грн.
Згідно з п. 17.1.1., п.17.1.2. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її
затримку. У разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивач не заперечує факту не надання податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року до Красноперекопської ОДПІ. Таким чином суд вважає правомірним нарахування штрафних санкцій за неподання податкової декларації на підставі п.17.1.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку, та штрафу у розмірі 10% суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше 50% від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на підставі п.17.1.2. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням наведених вимог, суд надходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірності своїх дій, тому відсутні підстави для задоволення позову.
Постанова складена та підписана 10.07.2009.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд
У задоволені позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Цикуренко А.С.