ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
17.06.2009 р. 10:40 № 7/648
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного Управління Пенсійного фонду України в м.Києві
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Представники:
від позивачаОСОБА_1, особисто
від відповідачаКозинець О.Г., за довіреністю
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправними дій під час проведення перерахунку пенсії. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії допустив порушення вимог чинного законодавства, а також безпідставно зменшив позивачу належні йому премію у розмірі 33,3 відсотках та набавку за роботу з таємними документами у розмірі 20 відсотків, виплачуючи при цьому вказані види надбавок у розмірі 10 відсотків.
Враховуючи це, позивач просив суд: визнати дії відповідача при перерахунку пенсії згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців….»від 15 червня 2004 року та Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» 16 грудня 2004 року протиправними; зобов'язати відповідача провести новий перерахунок пенсії ОСОБА_1 станом на 1 січня 2005 року впродовж одного місяця, обчисливши основний розмір його пенсії у розмірі 90% (за 34 роки вислуги) від суми 3327,21 грн. грошового забезпечення військовослужбовця відповідної йому категорії, яка протиправно не була застосована при перерахунку пенсії; зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з 01 січня 2005 року по 1 січня 2008 року, оскільки Пенсійний фонд вже перерахував пенсію позивача, але тільки з 1 січня 2008 року тільки не у спосіб, визначений пунктом 2 Прикінцевих положень «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців»від 16 грудня 2004 року та оскільки Указом Президента № 1243 від 16 грудня 2007 року надбавки 100 % та 90 % були відмінені; зобов'язати відповідача здійснити збільшення пенсії позивачу за вислугу років з 22.05.2008 року на 350 відсотків мінімальної пенсії за віком як інваліду війни II групи; стягнути із відповідача на користь ОСОБА_1 42565,71 гривень заборгованості з виплати йому пенсії з січня 2005 року по березень 2008 року.
Ухвалою суду від 22.12.2008 було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 11.03.09.
06.03.09 позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог та просив суд провести перерахунок пенсії з урахуванням 20 % надбавки за роботу з таємними документами згідно з рішенням Департаменту фінансів Міністерства оборони України та Київського міського комісаріату; провести перерахунок пенсії з урахуванням 33,3 % премії, згідно з рішенням військового суду Київського гарнізону від 26.11.2004; визнати недійсним, протиправним лист відповідача 118940 від 27.11.2007 в адресу начальників головних управлінь, який призвів до порушення пенсійних справ сотень пенсіонерів Міністерства оборони України.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що він діяв відповідно до вимог чинного законодавства України та просив суд застосувати наслідки пропуску позивачем строку, встановленого ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України.
11.03.09 позивач відмовився від позовної вимоги про визнання недійсним, протиправним листа відповідача 118940 від 27.11.2007 в адресу начальників головних управлінь, який призвів до порушення пенсійних справ сотень пенсіонерів Міністерства оборони України, у зв'язку з чим судом було закрито провадження у справі в зазначеній частині позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Позивач є військовим пенсіонером та має право на призначення та перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до ст.51 цього Закону при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців»від 16.12.2004 частину 3 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" було викладено у наступній редакції: "Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 цього Закону".
Під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідачем був здійснений перерахунок пенсії позивача без дотримання зазначених вище вимог.
Так, судом під час розгляду справи було встановлено на підставі наданих сторонами пояснень та документів, що позивач має право на надбавку за роботу з таємними документами, починаючи з 01.01.2005 у розмірі 20 %, що підтверджується довідкою Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 12.09.2008 № 248/6/С/1155-д.
Позивач просив суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням належної йому надбавки, починаючи з дати видачі йому згаданої вище довідки. Натомість, зважаючи, що таке право у позивача виникло не з моменту видачі йому довідки, а з 01.01.2005, суд, користуючись правом, наданим йому ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з врахуванням належної йому 20-ти відсоткової надбавки за роботу з таємними документами, починаючи саме з 01.01.2005.
Також суд звертає увагу на те, що позивачу на підставі рішення Військового місцевого суду Київського гарнізону від 26.11.2004 було присуджено здійснити перерахунок пенсії з урахуванням премії у розмірі 33,3%. Зазначене судове рішення набрало законної сили. Втім, як встановлено під час розгляду справи, відповідач починаючи з 01.01.2009 р. виплачував позивачу премію у розмірі 10%.
Суд відхиляє наведене обґрунтування відповідача як безпідставне, оскільки воно не стосується обґрунтування повних вимог, а позивач не просив здійснювати йому перерахунок пенсії у зв'язку з введенням нових видів грошового забезпечення.
Натомість органами пенсійного фонду невірно реалізовані приписи законодавства, щодо зміні структури посадових окладів введені в дію Кабінету Міністрів України. Так, при перерахунку пенсії відповідач зменшив одну з складових грошового забезпечення (базового для розрахунку пенсії) з 33,3 % на 10%, зважаючи тільки на те, що загальна сума пенсії під час такого перерахунку не зменшилася.
Одночасно, суд звертає увагу на приписи п. 7 та п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 15.04.2005 «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»де передбачено, що в п. 2 розд. II "Прикінцеві положення" Закону N 1769-IV особи, яким раніше було призначено пенсії згідно із Законом N 2262-XII, з 1 січня 2005 р. мають право на перерахунок цих пенсій та виплату їм 50 % від суми перерахованої пенсії, а з 1 січня 2006 р. - 100 % цієї суми. У разі, якщо внаслідок перерахунку за нормами Закону № 1769-IV розмір пенсії або виплачуваної в період з 1 січня 2005 р. до 1 січня 2006 р. її частини зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Згідно з доповненням, внесеним Законом від 16 грудня 2004 р. N 2255-IV "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" (далі - Закон N 2255-IV) до п. 2 розд. II "Прикінцеві положення" Закону № 1769-IV, особам, віднесеним в установленому законом порядку до числа ветеранів війни, відповідний статус котрих їм надано за участь у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 рр. і у війні з імперіалістичною Японією в серпні - вересні 1945 р., та особам, які брали участь в інших бойових діях, що передували згаданим війнам, а також дружинам загиблих (померлих) зазначених осіб призначені раніше пенсії перераховуються і виплачуються починаючи з 1 січня 2005 р. у 100 %-му розмірі перерахованої пенсії.
Відповідно до ст. 63 Закону № 2262-XII та п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям та особам, котрі мають право на пенсію згідно із цим Законом, провадиться у зв'язку зі зміною (що сталася після звільнення їх зі служби) розмірів грошового забезпечення, виходячи з якого обчислюються пенсії.
При збільшенні розміру окладів грошового утримання (посадового окладу й окладу за військовим (спеціальним) званням) перерахунку підлягають як відсоткова надбавка за вислугу років, так і інші додаткові види грошового забезпечення, що враховувалися при обчисленні пенсії та розмір яких визначається у відсотках від зазначених окладів грошового забезпечення (за класність, роботу з таємними документами, умови служби тощо), у тому числі після набуття чинності з 19 січня 2000 р. постановою Кабінету Міністрів України від 8 січня 2000 р. № 12 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393".
Суд також відхиляє клопотання відповідача про застосування наслідків пропуску позивачем строку на звернення до адміністративного суду, передбаченого ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України. Таке рішення суду ґрунтується на приписах ч.2 ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», згідно з якою нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
У той же час позовна вимога про зобов'язання Головного управління пенсійного фонду України в місті Києві провести новий перерахунок пенсії ОСОБА_1 станом на 1 січня 2005 року впродовж ОДНОГО місяця, обчисливши основний розмір його пенсії у розмірі 90% (за 34 роки вислуги) від суми 3327,21 грн. грошового забезпечення Військовослужбовця відповідної йому категорії, задоволенню не підлягає, оскільки вказана позивачем сума 3327,21 грн. матеріалами справи та розрахунками не підтверджується.
Щодо передбаченого попередньою редакцією ч.3 ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” підвищення розміру пенсії на 350 %, яке просить здійснити позивач з 22.05.2008, суд зазначає таке.
В преамбулі цього закону передбачено, що цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Статтею 2 цього Закону передбачено, що Законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України.
Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.
Нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Таким чином саме даним законом встановлюються певні пільги та доплати для осіб, що мають відповідний статус.
В передбаченому чинним законодавством порядку ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” було викладено в іншій редакції, а відтак, з 01.01.2008 цим же законом було змінено порядок здійснення зазначених вище виплат.
У зв'язку з тим, що даний закон прямо передбачив, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, то коригування порядку і розміру виплат, виходячи з положень закону України про Державний бюджет України на відповідний рік є правомірним. Тому дії відповідачів щодо виплати позивачу у 2008 році підвищення мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.13 Закону України Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ”є такими, що відповідають встановленим ч.2 ст. 19 Конституції України принципам.
Беручи до уваги встановлені судом факти і відповідні правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Тобто, між позивачами і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави здійснювати пенсійне забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.
Керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в частині припинення виплати премії в розмірі 33,3 % неправомірними.
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 станом в якому врахувати:
- 20% надбавки за роботу з таємними документами з 01.01.2005;
- премію в розмірі 33,3% з 01.01.2009;
- збільшення посадового окладу за рахунок 20% надбавки за роботу з таємними документами з 01.01.2005 р.
В іншій частині позову відмовити.
Судові витрати в сумі 3,00 грн. присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата складення та підписання повного тексту постанови -10 липня 2009 року.
Суддя Арсірій Р.О.