Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"14" січня 2009 р. Справа № 53/161-08
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Сіверін В. І., судді Білоконь Н. Д. , Фоміна В. О.
при секретарі Криворученко О.І.
за участю:
прокурора - Сузого О.А., посв. № 258 від 28.11.2008 року;
та представників сторін:
позивача - Курило С.В., довіреність № 01-19/2550 від 16.12.2008 року,
відповідача - директора ПСП "Вікторія-Плюс" - Чирви Г.М.;
розглянувши матеріали апеляційного подання прокурора (вх. № 2565 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2008 року у справі № 53/161-08
за позовом Куп'янського міжрайонного прокурора, м. Куп'янськ Харківської області, в інтересах держави в особі Куп'янської районної державної адміністрації, м. Куп'янськ Харківської області
до приватного сільськогосподарського підприємства "Вікторія-Плюс", с. Нечволодівка Куп'янського району Харківської області,
про стягнення 147208,47 грн. та звільнення ділянки,
встановила:
Куп'янський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Куп'янської райдержадміністрації, позивача, з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства “Вікторія-Плюс”, відповідача, про стягнення з останнього на користь Куп'янської райдержадміністрації 147208,47 грн. шкоди, заподіяної внаслідок користування земельною ділянкою за відсутності договору та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки загальною площею 186,7 га, розташованої за межами Нечволодівської сільської ради позивачеві.
Рішенням господарського суду Харківської області від 07.10.2008р. у справі № 53/161-08 (суддя Прохоров С.А.) у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Куп'янський міжрайонний прокурор не погодився з рішенням господарського суду Харківської області від 07.10.2008р. у справі № 53/161-08, вніс до Харківського апеляційного господарського суду апеляційне подання, в якому (з урахуванням уточнень) просить зазначене рішення скасувати повністю, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Прокурор обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що на його думку, оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, посилається, зокрема, на абзац 15 статті 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, частини 1, 3, 4, 6 статті 123 та частину 15 статті 151 Земельного кодексу України, частину 1 статті 16 та частину 4 статті 15 Закону України “Про оренду землі”.
Прокурор в судовому засіданні апеляційне подання підтримує, просить господарський суд апеляційної інстанції його задовольнити.
Позивач в судовому засіданні підтримує апеляційне подання прокурора, просить його задовольнити.
Відповідач у відзиві на апеляційне подання проти його доводів заперечує, просить залишити апеляційне подання прокурора без задоволення. В судовому засіданні просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційне подання прокурора без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши викладені в апеляційному поданні доводи, перевіривши матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Куп'янською міжрайонною прокуратурою в червні 2008 року проведено перевірку додержання земельного законодавства щодо законності надання, користування, відчуження та охорони земель.
Під час проведеної перевірки прокуратурою встановлено, що згідно акту обстеження земельної ділянки від 28.05.2008 року землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами Нечволодівської сільської ради загальною площею 186,7 га. використовуються відповідачем без оформлення правоустановчих документів, у зв'язку з чим, прокуратурою було заявлено позов по даній справі.
Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Порядок надання в постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені статтями 123, 124 Земельного Кодексу України та статтею 16 Закону України «Про оренду землі».
Згідно вказаних норм, юридична особа, зацікавлена в отриманні земельної ділянки повинна звернутися із відповідним клопотанням в уповноважений орган виконавчої влади або місцевого самоврядування, а уповноважений орган розглядає клопотання. Право ініціювати отримання земельної ділянки у користування надано юридичній особі, а розглянути питання зобов'язаний відповідний уповноважений орган.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що ПСП «Вікторія плюс» 26.12.2005 року звернулося до уповноваженого органу з питання відведення земельної ділянки.
Земельною комісією 28.12.2005 року було надано дозвіл на розробку та виготовлення проектно-технічної документації, для виготовлення якої відповідачем було укладено договір №2/267 із ПП «Теомастер».
Згідно Протоколу №5 засідання комісії з вирішення питань щодо розпорядження землями за межами населених пунктів Куп'янського району від 09.10.2006 року ПСП "Вікторія-Плюс" було надано дозвіл на встановлення меж земельної ділянки.
Розпорядженням голови Куп'янської районної державної адміністрації №8 від 04.01.2008 року ПСП "Вікторія-Плюс" отримало дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок загальною площею 241,1 га, які розташовані за межами Нечволодівської сільської ради.
Також слід зазначити, що 18 травня 2007 року позивачем та відповідачем підписано договір оренди земельної ділянки (а.с. 148-150), відповідно до положень якого Куп'янська районна державна адміністрація надає, а ПСП "Вікторія-Плюс" приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за межами Нечволодівської сільської ради Куп'янського району Харківської області загальною площею 437,54 гектарів у тому числі 186,7 гектарів земель державного резервного фонду. У пункті 5 договору, вказано, що він укладається строком на шість місяців.
В той же час, в матеріалах справи відсутні відомості про державну реєстрацію вказаного вище договору.
Відповідно до положень частини 3 статті 640 Цивільного кодексу України, договір який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що договір оренди спірної земельної ділянки на протязі 2005 - 2008 років укладено не було, а тому у відповідача відсутні будь-які правові підстави користування вказаною земельною ділянкою, що в судовому засіданні визнала директор ПСП "Вікторія-Плюс"
Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Таким чином, на думку судової колегії відповідач здійснив самовільне зайняття спірної земельної ділянки.
Відповідно до положень статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат понесених за час незаконного користування ними.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що у господарського суду першої інстанції були відсутні правові підстави для відмови у задоволенні позову в частині повернення спірної самовільно зайнятої земельної ділянки, відмова у позові в цій частині не відповідає як фактичним обставинам справи, так і вимогам чинного законодавства.
Також судова колегія зазначає, що відповідно до частини 1 статті 96 Земельного Кодексу України, кожен землекористувач повинен своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Стаття 2 Закону України "Про плату за землю" встановлює, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі", підставою для сплати орендної плати є договір оренди землі. Виходячи з того, що договір оренди земельної ділянки між позивачем та відповідачем не укладено, то правових підстав для сплати орендної плати взагалі не існує. Однак, матеріалами справи підтверджено, що зважаючи на встановлений статтею 96 Земельного Кодексу України та статтями 2, 21 Закону України «Про плату за землю»обов'язок по сплаті за землю, ПСП «Вікторія- Плюс»здійснювало сплату коштів до місцевого бюджету за користування спірною земельною ділянкою, що підтверджується довідкою державної податкової адміністрації України у Харківській області від 21.07.2008 року, відповідно до якої за період з 2005 року по 2008 рік ПСП "Вікторія-Плюс" сплачено до місцевого бюджету 217679,61 грн.
Прокурор в позовній заяві вказував, що, в результаті бездоговірного користування ПСП "Вікторія-Плюс" спірною земельною ділянкою, до бюджету не надійшло 147208,47 грн., тобто відповідачем заподіяно позивачеві шкоду на загальну суму 147208,47 грн.
Враховуючи те, що ПСП "Вікторія-Плюс" на протязі 2006 - 2008 року здійснювалися платежі до місцевого бюджету, метою яких була сплата орендної плати за користування спірною ділянкою на загальну суму 217679,61 грн., а розмір заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки склав 147208,47 грн., судова колегія вважає, що господарський суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Куп'янського міжрайонного прокурора в частині стягнення з відповідача на користь позивача заподіяної внаслідок бездоговірного використання спірної земельної ділянки шкоди в розмірі 147208,47 грн.
Судова колегія вважає необхідним зазначити, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги норм процесуального права і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, і при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарським судом Харківської області неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, через що оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню, а апеляційне подання - частковому задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись положеннями статей 99, 101, пункту 2 статті 103, пунктів 1, 2 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду
постановила:
Апеляційне подання задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2008 року скасувати частково в частині повернення земельної ділянки та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині повернення Куп'янській райдержадміністрації самовільно зайняту земельну ділянку, яка розташована за межами Нечволодівської сільської ради, загальною площею 186,7 га.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Сіверін В. І.
Суддя Білоконь Н. Д.
Суддя Фоміна В. О.