ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
09.06.2009 р. № 18/18
Окружний адміністративний суд міста Києва
в складі: головуючого - судді Качур І.А.
при секретарі Черненко О.В.
з участю адвоката ОСОБА_1
за участю позивача ОСОБА_2, представників відповідача Антипова Ю.В., Косаревої В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Лінійного Управління на Південно-Західній залізниці УМВС України на залізничному транспорті, третя особа Лінійний відділ на ст.Київ-Пасажирський Лінійного управління на Південно-Західній залізниці УМВС України на залізничному транспорті про поновлення на службі
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09.06.2009 року о 10 год. 50 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст. 167 КАС України.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним рішення про його звільнення та скасування наказу №24 о/с Лінійного управління на Південно-Західній залізниці УМВС України на залізничному транспорті від 20.03.2008 року, поновлення на службі в органах внутрішніх справ. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що оскаржуваний наказ про його звільнення з органів внутрішніх справ за п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України був виданий на підставі подання начальника лінійного відділу Ценова Д.М., наказу лінійного управління на Південно-Західній залізниці від 20.03.2008 року №70. У зазначеному поданні є посилання на порушення 18.03.2008 року відносно нього кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України. Кримінальну справу в частині її порушення щодо нього 26.03.2008 року було закрито на підставі п.2 ст. 6 КПК України у зв'язку із відсутністю в його діях ознак складу злочину, обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України йому не пред'являлось, запобіжний захід не обирався, по даній кримінальній справі він має статус свідка. Вважає звільнення його з органів внутрішніх справ незаконним, а тому просить поновити його на службі.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, дав пояснення, аналогічні мотивам звернення до суду. Крім того уточнив позовні вимоги та просить стягнути зарплату за вимушений прогул. Просив позов задоволити.
Представники відповідача проти позову заперечили та пояснили, що 18.03.2008 року Київською транспортною прокуратурою було порушено кримінальну справу за фактом вимагання та отримання хабара, за попередньою змовою групою осіб, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_2. Під час розслідування даної кримінальної справи у службовому кабінеті позивача 19.03.2008 року були виявлені та вилучені незареєстровані матеріали про затримання 11.03.2008 року ОСОБА_7 та ОСОБА_3, про які позивач керівництву не доповів та перевірки не провів, маючи намір їх знищити з метою уникнення відповідальності його родичем та знайомим. Матеріали стосувалися факту бійки біля центрального входу вокзалу ст. Київ-Пасажирський Південно-Західної залізниці, у ході якої ОСОБА_7 та ОСОБА_3, зі слів свідків, з хуліганських спонукань нанесли тілесні ушкодження ОСОБА_8, та були затримані. На позивача накладались дисциплінарні стягнення, зокрема наказом від 02.10.2007 року йому було оголошену сувору догану за низькі результати службової діяльності, самоусунення від виконання службових обов'язків. Крім того позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 5 ч.3 п «б»Закону України «Про боротьбу з корупцією»згідно постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 09.04.2008 року. По даному факту Управлінням було проведено службове розслідування та згідно висновку від 30.08.2008 року було визначено, що позивач підлягає звільненню з органів внутрішніх справ. Наполягали на застосуванні строку звернення до суду та просили відмовити у задоволенні позову, оскільки вважають, що позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду: дізнався про звільнення 29.03.2008 року, а тому останній день звернення до суду -29.06.2008 року. Просили у задоволенні позовних вимог відмовити.
Третя особа Лінійний відділ на ст.Київ-Пасажирський Лінійного управління на Південно-Західній залізниці УМВС України своїми процесуальними правами не скористався, представника у судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Дисциплінарний Статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22.02.2006 року "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Як зазначив позивач та не заперечили представники відповідача, ОСОБА_2, будучи у званні старшого лейтенанта, проходив службу на посаді інспектора сектору громадської безпеки лінійного відділу на ст. Київ-Пасажирський лінійного управління на Південно-Західній залізниці Управління МВС України та транспорті.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом від 20.03.2008 року №24 о/с його було звільнено з органів внутрішніх справ у запас (з постановкою на військовий облік) за п.66 (дискредитацію) відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Підставою для винесення даного наказу послужило подання начальника ЛВ Ценова Д.М., наказ лінійного управління на Південно-Західній залізниці від 20 березня 2008 року №70.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного Статуту ОВС України, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно ст. 14 Статуту, яка регламентує порядок накладання дисциплінарних стягнень, передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Як вбачається зі змісту подання, яке стало підставою для винесення оспорюваного наказу, висновок про звільнення позивача з органів внутрішніх справ за дискредитацію ґрунтується на даних про порушення відносно ОСОБА_2 18.03.2008 року Київською транспортною прокуратурою кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України.
В матеріалах справи наявний лист Київської транспортної прокуратури №897з-08 від 19.06.2008 року про закриття кримінальної справи в частині її порушення щодо ОСОБА_2 за фактом вимагання та отримання хабара за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України на підставі ч.2 ст. 6 КПК України у зв'язку з відсутністю ознак складу злочину. Обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України не пред'являлось та запобіжний захід не обирався.
Факту закриття кримінальної справи щодо позивача за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України, відповідачем не заперечив.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Як вбачається з матеріалів справи, наказ №70 Лінійного управління Південно-Західної залізниці виданий щодо закріплення водіїв за транспортними засобами лінійного управління на ПЗЗ та жодного відношення до позивача не має.
Копії ж іншого наказу №70 від 20.03.2008 року, який став підставою для звільнення позивача та містив дані про позивача, відповідачем суду надано не було.
Доказів проведення службового розслідування з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого позивачем, відповідач суду не надав.
Посилання відповідача на вчинення корупційного діяння та відповідно проведення службового розслідування по даному факту, а також дача висновку від 30.08.2008 року про звільнення з органів внутрішніх справ не може бути взяте до уваги судом, оскільки наказ №24 ос/, який є предметом спору, було винесено 20.03.2008 року, тобто до часу проведення службового розслідування та підставною для видачі оспорюваного наказу стало подання начальника ЛВ Ценова Д.М., у якому немає посилань на вчинення ОСОБА_2 корупційних дій.
Таким чином судом встановлено, що відповідач не дотримав процедури накладення дисциплінарного стягнення, оспорюваний наказ було винесено безпідставно та позивача незаконно звільнено з посади.
Судом не встановлено пропущення позивачем строку звернення до суду, оскільки, як зазначили сторони, ОСОБА_2 дізнався про винесення наказу про звільнення 29.03.2008 року.
Як вбачається з ухвали Шевченківського районного суду м.Києва від 24.10.2008 року, позивач вернувся до суду про визнання протиправним рішення про звільнення 26.06.2008 року.
Відповідно до ст. 21 Дисциплінарного Статуту дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено.
Отже, позивач звернувся до суду про оскарження дисциплінарного стягнення у строк, встановлений законодавством.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
З матеріалів справи вбачається, що спір розглядається судом не з вини позивача.
А тому, з Лінійного управління на Піденно-Західній залізниці УМВС України на залізничному транспорті слід стягнути суму коштів грошового утримання за час вимушеного прогулу.
Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 ґрунтуються на нормах діючого законодавства та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до п.2, п.3 ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржений наказ №24 о/с від 2-.03.2008 року «По особовому складу», яким старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2. (М-255227), інспектора сектору громадської безпеки лінійного відділу на ст. Київ-Пасажирський лінійного управління на Південно-Західній залізниці звільнено з органів внутрішніх справ у запас (з постановкою на військовий облік) з 20 березня 2008 року винесено необґрунтовано, а тому такий підлягає скасуванню; позивача слід поновити на посаді, виплативши суму коштів грошового утримання за час вимушеного прогулу.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163, 186, 256 КАС України, адміністративний суд,-
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Лінійного управління на Південно-Західній залізниці УМВС України на залізничному транспорті №24 о/с від 20.03.2008 року.
3. Поновити старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2, інспектора сектору громадської безпеки лінійного відділу на ст.Київ-Пасажирський лінійного управління на Південно-Західній залізниці, на службі в органах внутрішніх справ України.
4. Стягнути з Лінійного управління на Південно-Західній залізниці УМВС України на користь ОСОБА_2 суму коштів грошового утримання за час вимушеного прогулу.
5. Постанова в частині поновлення на службі та стягнення оплати за час вимушеного прогулу в розмірі середньомісячного грошового утримання підлягає до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -12.06.2009 року.
Суддя Качур І.А.