61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
05 лютого 2009 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Донець Л.О. , Макаренко Я.М.
при секретарі судового засідання Шимова С.О.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці і соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2008р. по справі № 2-а-4129/08
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці і соціального захисту населення Красноградської районної державної адмінітсрації ,
Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації; Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, в якому просив визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації щодо відмови в перерахунку і виплаті належної щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1. протиправними, зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації забезпечити перерахунок і виплату належної щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік ОСОБА_1 виключно з законодавчо встановлених розмірів мінімальної заробітної плати на день фактичного виконання виплати, а саме: заборгованості по належних соціальних виплатах: за 2007 рік в сумі 1 305,00 грн. Зобов'язати Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації організувати та проконтролювати призначення належних соціальних виплат, а також виплату заборгованості по належних соціальних виплатах ОСОБА_1. за 2007 рік у сумі 1305грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2008 року зазначений адміністративний позов задоволено повністю. Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області щодо відмови в перерахунку і виплаті належної щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 протиправними та зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області забезпечити перерахунок і виплату належної щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік ОСОБА_1 виключно з законодавчо встановлених розмірів мінімальної заробітної плати на день фактичного виконання виплати, а саме: заборгованості по належних соціальних виплатах: за 2007 рік в сумі 1 305,00 грн. Зобов'язано Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації організувати та проконтролювати призначення належних соціальних виплат, а також виплату заборгованості по належних соціальних виплатах ОСОБА_1. за 2007 рік у сумі 1305грн.
Не погодившись з зазначеною постановою, Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації подало апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2008 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги перший відповідач посилається на ст. 95 Конституції України, ст. ст. 48, 62, 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 23 Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік».
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС третьої категорії.
Статтею 48 Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена виплата щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідач здійснює зазначені виплати у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Приймаючи рішення про задоволення позову в частині зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області здійснити перерахунок та виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до ст. 71 Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до нього.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач необґрунтовано виплатив у 2007 році щорічну допомогу на оздоровлення позивачеві у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно абз. 3 ч. 4 ст. 48 Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС 3 категорії щорічно виплачується допомога на оздоровлення в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Ст.. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» зупинено дію ст.48 Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах, встановлених відповідно до мінімальної заробітної плати.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення ст. 71 Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
В 2007 році грошова допомога на оздоровлення виплачувалася позивачеві відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року за №562, а не статті 48 Закону України „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Кабінет Міністрів України не уповноважений Законом України „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” зменшувати встановлені останнім конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій, зокрема допомоги на оздоровлення. Навпаки, у частині 1 статті 67 зазначеного Закону встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
У Законі України „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” викладено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, оскільки відповідно до частини 1 статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою, конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом України „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, є безпідставним.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 3 категорії виплачується в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Згідно ч.7 ст.48 вищенаведеного закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Зі змісту Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» не вбачається будь-яких обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст.48 Закону України „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Слід зазначити, що встановлений ще в 1996 році постановою Кабінету Міністрів України №836 розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розміру, встановленому законами України. Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст.48 „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та законодавство щодо розмірів мінімальних заробітних плат на 2007 рік, а не Постанова Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 26.07.1996 року за №836.
За таких обставин та з урахуванням вимог ст.48 Закону України „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації повинно виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення, виходячи із сум мінімальної заробітної плати на момент виплати.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» розмір мінімальної заробітної плати складав з жовтня 2007 р. - 460 грн.
Колегія суддів зазначає, що з урахуванням наведеного розміру мінімальної заробітної плати у 2007 році, суд першої інстанції обґрунтовано розрахував недовиплачену позивачу суму компенсації на оздоровлення у 2007р. (460 грн. х 3 - 75 = 1305 грн. ).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо покладення на Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації обов'язку щодо забезпечення перерахунку та виплати належної позивачеві за 2007 рік допомоги на оздоровлення у сумі 1305грн.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації організувати та проконтролювати призначення належних позивачеві соціальних виплат.
Так, у відповідності до Типового положення про Головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2007 р. N 790, Головному управлінню праці та соціального захисту населення обласної державної адміністрації не надано повноважень щодо організації та контролю виплати коштів у відповідності до Закону України „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції через порушення норм матеріального права неправильно вирішив питання щодо зобов'язання Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації організувати та проконтролювати призначення належних позивачеві соціальних виплат.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача щодо зобов'язання Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації організувати та проконтролювати призначення належних позивачеві соціальних виплат не підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню в частині зобов'язання Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації організувати та проконтролювати призначення належних позивачеві соціальних виплат з прийняттям в цій частині позовних вимог нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2008р. по справі № 2-а-4129/08 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації скасувати.
Прийняти в цій частині позовних вимог нову постанову.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації відмовити.
В решті постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2008 року у справі № 2-а-4129/08 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Дюкарєва С.В.
Судді(підпис)
(підпис)Донець Л.О. Макаренко Я.М.
Повний текст постанови виготовлений 10.02.2009 р.
Суддя Харківського апеляційного адміністративного суду Дюкарєва С.В.