Ухвала від 26.01.2009 по справі 22-а-481/09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2009м. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Водолажської Н.С.

при секретарі судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ на постанову Господарський суд Полтавської областi від 17.07.2008р. по справі № 17/0104

за позовом ЗАТ "Ізумруд"

до Кременчуцької ОДПІ

за участю прокурора Полтавської області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, закрите акціонерне товариство «Ізумруд», звернувся до суду з позовом, після зміни позовних вимог просить суд визнати нечинними податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0000212301/0/216 від 17 січня 2008 року, № 000212301/1/1084 від 27 березня 2008 року, № 0000212301/2/1669 від 04.06.2008 року.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 17 липня 2008 року по справі № АС 17/104 позовні вимоги задоволено, визнано нечинними податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0000212301/0/216 від 17 січня 2008 року, № 0000212301/1/1084 від 27 березня 2008 року, № 0000212301/2/1669 від 04.06.2008 року, за якими ЗАТ «Ізумруд» визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в загальній сумі 6265376,00 грн., у тому числі за основним платежем 3132688,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3132688,00 грн.

Відповідач, Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція в Полтавській області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з рішенням суду мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що до постачання повітряних суден відносяться закупівля товарів та послуг для обслуговування повітряних суден, безпосередньо пов'язані з виконанням рейсу, зокрема, заправка літаків паливно-мастильними матеріалами. Також зазначає, що вантажно - митні декларації, на які посилається позивач як на підставу для застосування нульової ставки ПДВ, є документами, що підтверджують експорт пального саме ЗАТ "Авіакомпанією "Аеросвіт" і не можуть бути належними первинними документами у відношенні ЗАТ "Ізумруд". Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку в зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Від відповідача надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності представника в судовому засіданні.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує, вважає , що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, а скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що з 03.12.2007 р. по 28.12.2007 р. Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспєкцією було проведено виїзну планову документальну перевірку ЗАТ «Ізумруд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 р. по 30.09.2007 р., за результатами якої складено акт від 08.01.2008 р. №01/23-210/30080766. При перевірці правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено заниження податкових зобов'язань з ПДВ за період, що перевірявся, в сумі 3132688,00 грн., а саме: у вересні 2006 року у сумі 175936,00 грн., у жовтні 2006 р. - в сумі 146549 грн., у грудні 2006 р. в сумі 2021569 грн., у січні 2007 р. у сумі 54529 грн., у лютому 2007 р. в сумі 32 грн., у березні 2007 р. в сумі 229097 грн., у квітні 2007 р. у сумі 87737 грн., у травні 2007 р. у сумі 417239 грн., та встановлено завищення від'ємного значення по податку на додану вартість за вересень 2006 р. в сумі 1882532 грн. та за жовтень 2006 р. в сумі 927671 грн. На підставі акту перевірки від 08.01.2008 р. за № 01/23-210/30080766 КОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000212301/0/216 від 17 січня 2008 року, відповідно до якого за порушення пп.3.1.1. п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу донараховано 3132688 грн. податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції у розмірі 3132688 грн.

Не погодившись із вказаним податковим рішенням - повідомленням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Згідно з рішенням КОДПІ від 21.03.2008 року № 6512/10/25-010 первинна скарга ЗАТ «Ізумруд» залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення № 0000212301/0/216 від 17 січня 2008 року без змін. За результатами розгляду первинної скарги відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000212301/1/1084 від 27 березня 2008 року, з тими ж сумами нарахувань, що і податкове повідомлення-рішення № 0000212301/0/216 від 17 січня 2008 року. Податкові повідомлення - рішення № 0000212301/0/216 від 17 січня 2008 р. та № 0000212301/1/1084 від 27 березня 2008 року були оскаржені позивачем до Державної податкової адміністрації у Полтавській області. Згідно рішення № 1256/10/25-017 від 26.05.2008 року ДПА у Полтавській області залишено без задоволення повторну скаргу позивача, а вказані податкові повідомлення - рішення - без змін. За результатами розгляду повторної скарги позивача відповідачем 04.06.2008 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000212301/2/1669 від 04.06.2008 року, за яким ЗАТ «Ізумруд» визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в загальній сумі 6265376,00 грн., у тому числі за основним платежем 3132688,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3132688,00 грн.

З матеріалів справи встановлено, що на виконання договору № 67/15-079 від 26.07.2006 року ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» в липні 2006 р. та в серпні 2006 року здійснено передплату палива шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок ЗАТ «Ізумруд» усього на суму 22987600,00 грн., у тому числі ПДВ. Отримана передплата включена позивачем до обсягів продажу, що оподатковуються за ставкою ПДВ 20%. Протягом серпня - вересня 2006 року відбувалася поставка авіапального на користь ЗАТ «Компанія «Аеросвіт» для реактивних двигунів для заправки повітряних суден ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» (резидент) з метою здійснення міжнародних авіарейсів по перевезенню пасажирів за плату. На виконання п. 6.1. договору ЗАТ «Ізумруд» здійснювало поставку авіаційного палива в паливний бак повітряних суден Покупця. Поставка палива здійснювалась на території Державного міжнародного аеропорту «Бориспіль» (Україна). На звітний період отримання передплати позивач не мав документально підтверджених свідчень про використання палива покупцем за напрямками авіарейсів: міжнародними чи внутрішніми, тому визначив відповідні зобов'язання зі сплати ПДВ та зазначив їх у податкових деклараціях відповідно за липень 2006 року та серпень 2006 року (рядок 1 колонка Б). В подальшому при отриманні вантажних митних декларацій позивачем здійснювалося коригування податкових зобов'язань з ПДВ: позивачем застосовувалася до операцій з поставки авіапалива на користь ЗАТ «Компанія «Аеросвіт» для заправки повітряних суден, що здійснювали міжнародні рейси з перевезення пасажирів за плату, нульова ставка ПДВ. Застосування нульової ставки ПДВ до вказаних операцій відповідач вважає неправомірним, тому визначив суму податкового зобов'язання позивачу - за основним платежем ПДВ 3132688 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3132688 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного. Порядок оподаткування операцій податком на додану вартість регулюється Законом України «Про податок на додану вартість». Відповідно до ст. 3 Закону об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю); ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту), вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорту), поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України. Об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою 20 відсотків (п. 6.1. ст. 6 Закону). Відповідно до п.6.2. ст. 6 Закону при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0» відсотків до бази оподаткування. Пп. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону передбачено, що за нульовою ставкою, у тому числі, оподатковуються операції з поставки для заправки або постачання повітряних суден, що виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату.

Факти здійснення поставки авіапалива відповідно до договору № 67/15-079 від 26.07.2006 року для заправки літаків, що виконують міжнародні рейси для перевезення пасажирів за плату, і вивезення (експортування) такого авіапалива за межі митної території України як запасів споживання в ході експлуатації літаків підтверджується наданими до матеріалів справи доказами: видатковими ордерами на поставку для заправки повітряних суден, в яких зазначено постачальник палива ЗАТ „Ізумруд" і отримувач палива - ЗАТ „Авіакомпанія „Аеросвіт", кількість та вид палива, час заправки, номер міжнародного рейсу, тип та номер літака; копіями п'ятого основного аркуша вантажно-митних декларацій, завірених підписом та відтиском гербової печатки посадової особи митного органу, та зведеними реєстрами заправок авіапаливом, які підтверджують дату заправки повітряних суден, напрямки авіарейсів та їх номери; актами поставки авіапалива для міжнародних рейсів згідно договору N° 67/15-079 від 20.07.2006 р., що підтверджують факт поставки, у яких зазначено номери та кількість міжнародних рейсів, здійснених повітряними суднами, вид та кількість палива, виконання відповідних рейсів, реквізити вантажних митних декларацій та видаткових ордерів на заправку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність тверджень відповідача про те, що, оскільки поставка авіапалива ЗАТ «Авіакомпанія Аеросвіт» і заправка повітряних суден здійснювалась безпосередньо на митній території України, то вказані операції є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону Законом України «Про податок на додану вартість». Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить застосування нульової ставки ПДВ в залежність від місця поставки товарів. Відповідно до п.6.2. ст. 6 Закону при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0» відсотків до бази оподаткування. Пп. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону передбачено, що за нульовою ставкою, у тому числі, оподатковуються операції з поставки для заправки або постачання повітряних суден, що виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що пп. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону встановлює особливі випадки застосування нульової ставки ПДВ, зокрема при оподаткуванні операцій з поставки для заправки або постачання повітряних суден, що виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату, тому в даному випадку місце поставки товару не впливає на можливість застосування нульової ставки.

Поставкою товарів у розумінні Закону України «Про податок на додану вартість» є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Операції з поставки для заправки або постачання повітряних суден, що виконують міжнародні рейси, відповідно до висновку Державіаслужби від 29.11.2005р. №1.16-8449 та з урахуванням роз'яснень Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 22.07.1997р. №06-10/576 та від 12.11.1997р. №06-10/819, включають в себе усі поставки товарів та послуг, які комплексно необхідні для обслуговування повітряних суден, що виконують такі рейси. До операцій з поставки товарів та послуг, які комплексно необхідні для обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси, відносяться, зокрема, операції платників податку (постачальників, продавців) з поставки покупцям (як резидентам, так и нерезидентам України) паливно-мастильних матеріалів для їх заправки у паливний бак повітряних суден, що виконують міжнародні рейси (для забезпечення міжнародних польотів, включаючи переліт по українській території).

На підставі наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що операції платників податку (постачальників, продавців), які уклали договори поставки паливно-мастильних матеріалів з покупцями (як резидентами, так і нерезидентами України), з поставки паливно-мастильних матеріалів для заправки повітряних суден, що виконують міжнародні рейси для перевезення пасажирів за плату, за Законом оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість незалежно від місця поставки товару.

Щодо тверджень Кременчуцької об'єднаної ДПІ в Полтавській області про те, що оскільки у графі 2 «Відправник» вантажних митних декларацій вказано ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт», то дана компанія і є постачальником, а тому ЗАТ «Ізумруд» не має права на застосування нульової ставки ПДВ до вказаних операцій, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції. Зі змісту пп. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що за нульовою ставкою ПДВ оподатковуються операції суб'єкта, що здійснив поставку для заправки повітряних суден, що виконують міжнародні рейси для перевезення пасажирів за плату. Поняття «поставка» не тотожне поняттю «постачання» - поставка є засобом для здійснення постачання. Статтею 264 ГК України визначено, що постачання здійснюється шляхом поставки. Таке ж тлумачення поняття постачання літаків дано в листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності № 06-10/576 від 22.07.1997 р: «постачання літака за своїм змістом означає здійснення експлуатаційних закупок для технічно-функціональних потреб літака». Законом «Про додаток на додану вартість» поставка визначається як будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі - продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають перехід права власності на такі товари за компенсацію. Таким чином, мала місце поставка палива позивачем для заправки і постачання паливом повітряних суден ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт», що повністю відповідає умовам, за наявності яких підлягає застосуванню норма пп. 6.2.1. п.6.2. ст. 6 Закону.

Відповідно до пп. 8.2. Порядку заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення, митного складу, магазину безмитної торгівлі, затвердженого наказом Державної митної служби України № 380 від 30.06.1998 року, що був чинний в період здійснення операцій з поставки авіапалива, заповнення граф ВМД в разі поставок запасів споживання, якими у розумінні ст. 115 Митного кодексу України є паливно-мастильні матеріали, що постачаються для експлуатації літаків, на український транспортний засіб в графі 2 ВМД вказується його власник (володілець), в даному випадку - ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт». Вказівка у графі 9 ВМД на ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» як на особу, відповідальну за фінансове врегулювання, не спростовує факт поставки авіапалива позивачем для заправки повітряних суден ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт», що здійснювали міжнародні рейси з перевезення пасажирів за плату, та не виключає можливості застосування пп.6.2.1. п.6.2. ст. 6 Закону.

Належність оформлення ВМД згідно Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою КМ України від 09.06.1997 р. № 574, підтверджується відсутністю карток відмови у митному оформленні ВМД та наявністю відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів. В наданих позивачем ВМД наявні особисті номерні печатки посадових осіб Бориспільської митниці, що підтверджує їх належне оформлення і факт вивезення авіа палива як запасів споживання в митному режимі експорту. Відповідачем не надано суду доказів того, що ВМД містять недостовірні дані чи заповнені з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до чч. 1,2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем при прийнятті оскаржуваних повідомлень - рішень не враховано всі обставини та не надано доказів правомірності їх прийняття.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови господарського суду Полтавської області від 17 липня 2008 року по справі № АС 17/104 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ залишити без задоволення.

Постанову Господарський суд Полтавської областi від 17.07.2008р. по справі № 17/0104 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяФілатов Ю.М.

Судді Мінаєва О.М. Водолажська Н.С.

Повний текст ухвали виготовлений 02.02.2009 р.

Попередній документ
4174850
Наступний документ
4174853
Інформація про рішення:
№ рішення: 4174851
№ справи: 22-а-481/09
Дата рішення: 26.01.2009
Дата публікації: 17.11.2009
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: